- •Лекції для вивчення дисципліни
- •Тема 1. Концептуальні засади ризикології в економіці та підприємництві………………….……5
- •Тема 2. Засади системного аналізу ризику в спектрі економічних проблем. Якісний аналіз ризику………………………………………………………………………………………………..…8
- •Тема 3. Основні підходи до кількісного аналізу ризику…………………………………………...15
- •Тема 4. Методологічні засади й інструментарій кількісного оцінювання ступеня ризику……………………………………………………………………………………………….…18
- •Тема 5. Ризик та елементи теорії корисності…………………………………………………..……22
- •Тема 6. Основні засади управління економічним ризиком……………………………………..….26
- •Тема 7. Елементи теорії портфеля…………………………………………………………………...30
- •Тема 8. Моделювання економічного ризику на базі концепції теорії гри………………………………………………………………………………………………….......35
- •Тема 9. Ієрархічні моделі оцінювання економічного ризику й обґрунтування прийняття багатоцільових рішень………………………………………………………………………………..42
- •Тема 10. Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику………………………………...47
- •Тема 11. Вартість, час та ризик………………………………………………………………………50
- •Передмова
- •Тема 1: Концептуальні засади ризикології в економіці та підприємництві
- •1.1 Ризик як економічна категорія. Об’єкт, суб’єкт, джерело ризику
- •1.2 Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії
- •1.3 Концептуальні засади й аксіоматика ризикології
- •1.4 Невизначеність та ризик. Причини виникнення невизначеності та ієрархія її видів
- •Тема 2: Засади системного аналізу ризику в спектрі економічних проблем. Якісний аналіз ризику
- •2.2 Процес прийняття економічних рішень з урахуванням ризику
- •2.3 Аналіз ризикованості підприємства на підставі показників фінансового стану
- •2.4 Ризикотвірні чинники
- •Внутрішні чинники ризику. В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, виокремлюють такі чотири групи внутрішніх чинників ризику:
- •2.5 Загальні засади класифікації ризику. Політичний ризик. Підприємницький ризик
- •Політичний ризик
- •Підприємницький ризик
- •Виробничий ризик
- •Комерційний ризик
- •Фінансовий ризик
- •Основні види інвестиційного ризику
- •Інноваційний ризик
- •Тема 3: Основні підходи до кількісного аналізу ризику
- •3.2 Аналіз чутливості
- •3.3 Аналіз ризику методами імітаційного моделювання
- •3.4 Аналіз ризику можливих збитків
- •Тема 4: Методологічні засади й інструментарій кількісного оцінювання ступеня ризику
- •4.2 Імовірність як один із підходів до оцінювання ступеня ризику
- •4.3 Інгредієнт економічного показника
- •4.4 Кількісні показники ступеня ризику в абсолютному вираженні
- •4.5 Кількісні показники ступеня ризику у відносному вираженні
- •Тема 5: Ризик та елементи теорії корисності
- •5.2 Поняття лотереї. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність
- •5.3 Детермінований еквівалент лотереї. Страхова сума. Премія за ризик
- •5.4 Різне ставлення до ризику та функція корисності
- •5.5 Криві байдужості
- •5.6 Функція корисності з інтервальною нейтральністю до ризику
- •Тема 6: Основні засади управління економічним ризиком
- •Основні способи управління економічним ризиком
- •Узагальнена процедура управління економічним ризиком
- •6.3 Прийняття рішень з урахуванням ризику
- •6.4 Використання експерименту як чинника зниження ризику
- •6.5 Таблиця рішень
- •Тема 7: Елементи теорії портфеля
- •7.2 Визначення характеристик портфеля цінних паперів
- •7.3 Портфель з двох видів цінних паперів
- •7.4 Портфель з багатьох видів цінних паперів
- •7.5 Включення в портфель безризикових цінних паперів
- •7.6 Ринкова модель (однофакторна модель Шарпа формування норми прибутку)
- •7.7 Оцінювання ступеня систематичного та несистематичного ризиків
- •Тема 8: Моделювання економічного ризику на базі концепції теорії гри
- •8.2 Функціонал оцінювання
- •8.3 Матриця ризику
- •8.4 Класифікація інформаційних ситуацій
- •8.5 Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
- •Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
- •8.6 Прийняття рішень, оптимальних за Парето
- •Тема 9: Ієрархічні моделі оцінювання економічного ризику та обґрунтування прийняття багатоцільових рішень
- •Теоретико-ігровий підхід до побудови багатоцільової моделі
- •Формування набору критеріїв
- •Концептуальні проблеми розв’язання багатоцільових і багатокритеріальних задач
- •Одноцільова багатокритеріальна модель обґрунтування прийняття рішень у полі однієї інформаційної ситуації
- •Одноцільова багатокритеріальна модель обґрунтування прийняття рішень у полі кількох інформаційних ситуацій
- •9.7 Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування прийняття рішень у полі кількох інформаційних ситуацій.
- •Тема 10: Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику
- •10.2 Резервування грошових засобів на покриття випадкових витрат
- •10.3 Моделі оптимізації ступеня ризику та деякі стратегії формування запасів і резервів
- •Тема 11: Вартість, час та ризик
- •11.2 Модель рівноваги ринку капіталів (сарм)
- •11.3 Вплив ризику та інфляції на величину сподіваної норми відсотка (дисконту)
- •11.4 Методи оцінювання інвестиційних проектів з урахуванням ризику
6.5 Таблиця рішень
Приймаючи рішення щодо способу управління ризиком, слід, насамперед, ураховувати можливий рівень збитків та ймовірність реалізації певного типу ризику (див. табл. 2.1.2).
Класифікуючи ризики за ймовірністю їхньої реалізації та обсягів можливих збитків, можна вирізнити 2 граничні типи:
1. Ризики, що спричинюють окремі незначні збитки і за умов рі 1.
2. Ризики, наслідком яких є катастрофічні за обсягом збитки, імовірність реалізації яких незначна.
Якщо в першому випадку доцільним є прийняття ризику з його оптимізуванням шляхом створення резервів коштів, то другий випадок є класичним прикладом ризику, який доцільно передавати страховику (в окремих випадках доцільно застосовувати розподіл ризику).
Таблиця 2.1.2.
Градація ймовірностей / рівня збитків (грн) |
Близька до нуля |
Низька |
Невелика |
Середня |
Велика |
Близька до одиниці |
Незначні (від 0 до А1) |
Прийняття ризику |
Прийняття ризику чи створення резервів (запасів) |
||||
Малі (від А1 до А2) |
Створення резервів, запасів |
|||||
Помірні (від А2 до А3) |
Створення резервів, запасів |
Зовнішнє страхування чи (і) розподіл ризику |
Уникнення ризику |
|||
Середні (від А3 до А4) |
Зовнішнє страхування чи (і) розподіл ризику |
Уникнення ризику |
||||
Великі (від А4 до А5) |
Зовнішнє страхування чи розподіл ризику |
Уникнення ризику |
||||
Катастрофічні ( >A5 ) |
Зовнішнє страхування чи (та) розподіл ризику |
Уникнення ризику |
||||
Більшість ризиків, які загрожують економічній діяльності, є проміжними варіантами порівняно з наведеними вище. Природно, що кожна компанія може прийняти свою градацію рівнів збитків та ймовірностей збитків на підставі досліджень та експертних оцінок і будувати свою таблицю рішень. Наголосимо, що в реальному житті доцільно поєднувати окремі способи зниження ризику, комбінуючи зовнішні та внутрішні методи оптимізації ризику.
Тема 7: Елементи теорії портфеля
Сутність диверсифікації на прикладі моделі Марковіца
Визначення характеристик портфеля цінних паперів
Портфель з двох видів цінних паперів
Портфель з багатьох видів цінних паперів
Включення в портфель безризикових цінних паперів
Ринкова модель (однофакторна модель Шарпа формування норми прибутку)
Оцінювання ступеня систематичного та несистематичного ризиків
7.1 Сутність диверсифікації на прикладі моделі Марковіца
Диверсифікація — це процес розподілу інвестиційних коштів між різними об’єктами вкладення капіталу. Метою диверсифікації, зокрема, створення портфеля активів є зниження ризику недоотримання прибутку, стабілізація доходів.
Наукове обґрунтування диверсифікації інвестицій, так званої «теорії портфеля», у 50-ті роки минулого століття започаткував американський економіст Г. Марковіц. Запропонована ним математична модель давала змогу формувати портфель цінних паперів (надалі — ПЦП) із заданою дохідністю та мінімально можливим при цьому ступенем ризику. Сьогодні ця модель уже є «класикою» фінансового й інвестиційного менеджменту, її тривалий час використовують у практиці портфельного інвестування.
Базовими положеннями моделі Марковіца є те, що норма прибутку (дохідність) інвестицій у цінні папери (надалі — ЦП) — це випадкова величина; інвестор оцінює альтернативні рішення за двома параметрами — сподівана норма прибутку як показник ефективності інвестицій та середньоквадратичне відхилення норми прибутку як показник ризику; інвестор прагне збільшення ефективності та зменшення ризику.