5.3. Стандартизовані опитувальники.

Сформованість окремих професійно важливих якостей фахівців підкріплюються результатами проведення стандартизованих методик, які дозволяють визначити:

• тин кар'єрної орієнтації {опитувальник «Якоря кар'єри» Шейна) [251];

• локалізацію суб'єктивного контролю «претендента» в широкому колі життєвих ситуацій {опитувальник Роттера) [4; 28];

• професійний тин особистості {опитувальник Холанда) [251]. Сформоваїїість окремих професійно важливих якостей фахівців визначається

також на основі показників шкал 16-факторного особистісного опитувальника Р.Б. Кеттелла. До уваги взяті шкали, що успішно корелюють в управлінській діяльності:

• +Н (сміливість);

• +Q (радикальність);

• Q2 (самостійність);

• +Е (наполегливість);

• +С (впевненість);

• + G (відповідальність);

• ~Q4 (спокійна методичність);

• +N (тактовність та чутливість);

• +А (контактна комунікабельність).

Дані, отримані за цими шкалами опитувальника Кеттелла, можуть бути доповнені:

• показниками міжособистіспих ставлень {метод діагностики міжособистісних відносин у модифікації Л.Н. Собчик);

• показниками стійкості до фрустрації (наполегливий тин реагування) {за тестом С. Розенцвейга) [16, 37].

Крім того, до цього блоісу методик входять опитувальники для вивчення мотивації досягнення та потреби у спілкуванні [41.

Завершуючи аналіз діагностичного компонента технології, варто зауважити, що вивчення процесу професійно-управлінського самовизначення особистості, розробка критеріїв і показників його успішності, оцінка сформованості його передумов є необхідною умовою свідомого управління організаційним психологом цим процесом (через систему професійного навчання, підвищення кваліфікації, професійної орієнтації та психолого-управлінського консультування), про що йтиметься далі.

2.3. Тренінгова та консультативна програма для розвитку професійно-управлінського самовизначення менеджерів (корекційно-розвивальний компонент технології)

Як уже зазначалося вище, професійно-управлінське самовизначення — це континуально-дискретний процес визначення індивідом себе відносно наявних у суспільстві та особисто прийнятих критеріїв управлінського професіоналізму. Упродовж усього професійного життя відбувається поглиблення, уточнення професійно-управлінського самовизначення. Це виражається в тому, що розширюється образ професіонала-управлінця, коригується під час самоаналізу прийняття себе як професіонала, переглядається ставлення до управлінської професії і до себе в пій. Результатом кожного етапу є прийняття особистістю критеріїв управлінського професіоналізму та ідентифікація з ними.

Самовизначення фахівця — це складний процес, що потребує активізації значних особистіних ресурсів. Психологічна підтримка цього процесу однаково важлива як для майбутнього фахівця та початківця, які лише планують управлінську кар'єру, так і для діючого керівника, який стоїть перед необхідністю переосмислення засад своєї діяльності та формування нової професійної позиції.

Попереднє ознайомлення зі змістом процесу професійно-управлінського самовизначення особистості, емпіричне дослідження сформованості різних його складових дозволяє організаційному психологу свідомо управляти цим процесом через створення спеціальних корекційно-розвивальних програм.

Корекційно-розвивальний компонент технології, розроблений авторами, спрямований па підтримку процесу професійно-управлінського самовизначення особистості на старті професійної кар'єри.

В даному підрозділі розкрито основні завдання, методичні засади, принципи, форми та етапи здійснення корекційно-розвивальної роботи на доорганізаційному етапі. Адже технології психологічної допомоги діючим керівникам у вирішенні проблеми професійно-управлінського самовизначення створюють перспективу для подальших науково-прикладних розробок.

Основна мета розвивально-корекційної роботи з майбутніми фахівцями формування психологічних передумов професійно-управлінського самовизначення особистості, може бути конкретизованою у наступних завданнях:

• актуалізувати мотивацію професійно-управлінського самовизначення та самовдосконалення випускників і початківців;

• здійснити інтеграцію різних аспектів соціального управління у їх свідомості та сформувати цілісний образ управлінської діяльності, розкрити його цін пісно-цільовий аспект;

• актуалізувати інтерес до змісту управлінської діяльності;

• сформувати в учасників рефлексивні вміння (усвідомлення, самоусвідомлення рефлексивного аналізу, осмислення й переосмислення змістів свідомості щодо власного «Я» та досвіду взаємодії з різними управлінськими системами і суб'єктами управління);

• посилити позитивне самосприйняття у професії та впевненість у власній здатності самостійно вирішувати питання планування й розвитку професійної кар'єри в організації.

Теоретико-методологічною передумовою створення програми підготовки майбутніх фахівців до професійно-управлінського самовизначення слугував рефлексивно-інноваційний підхід, що застосовується у підготовці кадрів різного профілю [9; 36; 38], а також гуманістичні ідеї самореалізації особистості в організації, покладені в основу програм розвитку кар'єри [5; 20; 41].

Загальні принципи побудови розвивальної програми:

• особистісна орієнтованість і коитекстуальпість;

• проблемність і рефлексивна спрямованість пропонованих завдань;

• активізація взаємодії та співтворчість усіх учасників;

• індивідуалізація розвиваючих впливів і комплексність використаних засобів і прийомів.

Для розв'язання завдання розвитку психологічних передумов професійно-уп-равлінського самовизначення особистості доцільно використати наступну логіку:

• об'єктивації ставлення та уявлень «претендентів» про управлінську діяльність;

• виокремлення та осмислення різних аспектів соціального управління й управління в конкретній сфері соціальної практики;

• визначення нового особистішого смислу управлінської діяльності та побудови різних варіантів розвитку кар'єри.

Основним засобом втілення створеної програми розвитку (па матеріалі освітніх організацій) виступає «Практикум професійно-управлінського самовизначення» для студентів старших курсів, який має форму психологічного тренінгу і поєднує риси рефлексивного тренінгу, тренінгу сенситивності та креативності 128; 26; 381.

Індивідуалізованою формою психологічного впливу па розвиток професійного самовизначення особистості виступає індивідуальне психолого-організаційне консультування.