Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Факультет філології та журналістики

Кафедра світової літератури практичні занятя

САМОСТІЙНА РОБОТА

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Методичні рекомендації

З навчальної дисципліни

ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ XVII СТ.

для студентів 2 курсу

напряму підготовки 6.020303 Філологія.

Мова і література (англійська, німецька),

Укладачі : д. філол. н., проф. Ніколенко О.М., асист. Фісак І.В.

Полтава − 2012

Практичні заняття. Самостійна робота. Індивідуальна робота: Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури XVII століття» / Укладачі Ніколенко О.М., Фісак І.В. – Полтава : ПНПУ, 2012. – 25 с.

Методичні рекомендації затверджено на засіданні кафедри світової літератури.

Протокол № 2 від “11” вересня 2012 року.

Завідувач кафедри ______________________ ( проф. Ніколенко О.М. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

 Ніколенко О.М.,

Фісак І.В., 2012 рік

 ПНПУ, 2012 рік

ВСТУП

Вивчення історії зарубіжної літератури є важливою складовою професійної підготовки вчителя-словесника. Значення цієї дисципліни у вищих педагогічних закладах освіти надзвичайно велике: вона дає уявлення про перебіг літературного процесу в різних країнах, розуміння місця рідної літератури у світовому контексті, формує філологічну культуру, широкий світогляд, уміння й навички літературознавчого аналізу.

XVII століття – яскрава й неповторна сторінка в історії зарубіжної літератури. У цей час розвивалися різні літературні напрями – ренесансний реалізм, бароко і класицизм, які дали неперевершені зразки словесного мистецтва. Такі могутні постаті, як Лопе де Вега, Жан-Батист Мольєр, Педро Кальдерон де ла Барка, Джон Мільтон, Джон Донн, Франсіско Кеведо, Луїс де Гонгора та інші, вважаються класиками світової літератури, й сьогодні їх спадщина є напрочуд актуальною. Цей період розвитку літератури потужно репрезентований у чинних програмах для середньої загальноосвітньої школи, що зумовлює необхідність глибокого знання здобутків XVII століття студентами-філологами.

Види навчальної діяльності студентів

Робота студентів протягом вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури XVII століття» повинна бути свідомою і систематичною. Щодня треба виділяти час для читання художніх творів, рекомендованих програмою. Щодня треба тренувати пам’ять і вчити напам’ять уривки з художніх творів, збагачувати свій культурний досвід. 2-3 рази на тиждень обов’язково слід приділити час роботі в бібліотеці для опрацювання необхідної монографічної та науково-критичної літератури. Перевірка знань художніх творів напам’ять здійснюється викладачем під час практичного заняття або в позаудиторний час.

Лекція. На лекціях викладач дає студентам головні напрями вивчення теми, пропонує основну й додаткову літературу з тими, висвітлює найбільш важливі питання, показує приклад аналізу літературних явищ, скеровує процес подальшого самостійного осмислення студентами матеріалу. Лекція не є пасивним для студента видом навчальної діяльності. Вона потребує спеціальної підготовки (читання художніх текстів, уміння поставити запитання, вести діалог з викладачем та ін.).

Практичне заняття – один із видів навчальної діяльності студента. На практичному занятті поглиблюються знання, отримані під час лекції та самостійного опрацювання мтеріалу. До практичного заняття студент повинен опрацювати необхідну наукову та науково-методичну літературу з теми, відобразити це у своєму конспекті у зошиті для практичних занять. Це можуть бути опорні схеми, таблиці, тези, план відповіді і т. ін.

Обов’язковим є читання пропонованих до практичного заняття художніх творів, а також ведення читацького щоденника. Художні твори потрібно вміти аналізувати із застосуванням певного виду аналізу, визначеного в плані практичного заняття.

На практичному занятті студент повинен вільно й розлого висловлюватися щодо того чи іншого питання теми, спираючись на художній текст, а також на знання наукової (основної і додаткової) літератури до теми.

Важливим є уміння студента брати участь у дискусії, аналізувати відповідь товариша, робити узагальнення й висновки.

Таким чином, повна готовність студента до практичного заняття передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання питань практичного заняття, повнота їх викладу, до уваги береться також активність студентів під час занять, участь у дискусіях.