Гуни іv-V ст.

Гуни – кочові тюркомовні азіатські племена, що з’явились в Українських степах у IV ст.

Покорив аланів, вони перемогли готів й антів, зайняли простір між Доном і Карпатами. В Vст. вони перемістилися в Панонию (Угорщина).

Гуни підкорили антів, змусивши їх брати участь у походах на Візантійську імперію. В середині V ст. після поразки від римлян в битві на Каталаунських полях гунська держава розпалась.

Із вторгненням гунів у Європу починається Велике переселення народів.

 Велике переселення народів – це масовий рух племен і народів.

Тема 2. Сло′вяни на території України

Попередні поняття для засвоєння:

Етногенез – процес становлення та розвитку етносу.

Етнос – сукупність народів, що проживають на спільній території, мають спільне походження, спільну мову, традиції та релігійні уявлення.

Слов’яни– це етнос, народи якого проживають на території Центральної та Східної Європи (від р. Одер на Заході до рр. Дніпро, Ока, Волга на Сході)

Батьківщиною слов’ян вважається територія між річками Одер та Дніпро (Дніпро-Одерська концепція батьківщини слов’ян).

 Три групи слов’ян:

1. Східні слов’яни (українці, росіяни, білоруси)

2. Південні слов’яни (хорвати, серби, чорногорці, македонці, болгари, словенці)

3. Західні слов’яни (словаки, чехи, поляки, полабські слов’яни)

Першою слов’янською археологічною культурою була зарубинецькакультура (II ст. до н. е. – II ст. н. е.)

Перші писемні відомості про слов’ян датуються І ст. н.е. і зустрічаються в працях римських та візантійських вчених (Тацит, Пліній Старший, Птолемей, ПрокопійКесарійський, Йордан). У творах цих авторів слов’яни згадуються як венеди, склавіни та анти.

 Венеди проживали у басейні р. Вісла (західні слов’яни)

 Склавини проживали між річками Дністер та Дунай (південні слов’яни)

Анти проживали між річками Дністер та Дніпро (східні слов’яни)

Антський військово-племінний союз

Антський військово-племінний союз виникає у IV ст. у межиріччі Дністер та Дніпро. З антами ототожнюють черняхівську археологічну культуру. Анти займалися землеробством, осілим скотарством, ремеслом, торгівлею.

Зародки держави у антів були у формі воєнної демократії (перехід від первісно-родового ладу до класового суспільства), тобто вища влада належала народним зборам (віче), а на період воєн вона зосереджувалась в руках князів, які командували військовими дружинами. Влада князів передається по спадковості.

Віче – народні збори у слов’ян.

Дружина – військо слов’ян.

Воювали анти з готами, яких у IV ст. очолював Вінітарій. Здійснювали походи на Візантію. Відомий князь антів – Бож. Готам вдалося підкорити антів, проте наприкінці IV ст. анти в союзі з гунами перемагають готів і здійснюють вдалі походи на Візантію. У VII ст.(602 р.)авари (тюркські племена) знищують антський племінний союз та племінний союз дулібів на Волині.

Український історик М. Грушевський називав антів праукраїнцями. Сучасні вчені вважають, що пращурами українців є анти та частина склавинів. Також на формування українців впливали інші народи під час міграційних процесів.