3. Взаємозв”язок правової статистики із загальною теорією статистики.

Правова статистика тісно пов”язана із загальною із загальною теорією статистики, яка на підставі математичних методів розробляє теоретичні основи побудови тих чи інших показників, котрі можна ви­користовувати незалежно від галузі статистики. Застосовуючи методи загальної теорії статистики і показники, розроб­лені нею, правова статистика дозволяє вивчати правові яви­ща та їх прояви з різних боків.

Наприклад, загальною теорією статистики розроблено механізм обчислення відносної величини інтенсивності. Правова статистика, використовуючи цей показник, обчис­лює коефіцієнт злочинності для характеристики криміногенності регіонів та їх порівняння, а також коефіцієнт пошире­ності цивільних і адміністративних справ в регіоні. Загальна теорія статистики розробила механізм обчислення та вико­ристання відносної величини структури, а правова статисти­ка, застосовуючи її, має змогу обчислити структуру криміна­льних, цивільних та адміністративних справ за різними кла­сифікаційними ознаками; визначити відсоток розкриття злочинів, який на практиці враховується для характеристи­ки якості роботи органів попереднього слідства та карного розшуку.

Загальна теорія статистики - це теоретична основа пра­вової статистики.

4. Етапи і методи правової статистики.

Кожне статистичне дос­лідження в правовій стати­стиці проходить шість етапів: підготовчий; статис­тичного спостереження; зведення та групування даних ста­тистичного спостереження; аналізу статистичних даних та обчислення узагальнюючих показників; науково-теоретич­ного аналізу; друкування зведених статистичних даних (де­тальніше ці етапи висвітлені в попередньому розділі).

При проведенні статистичного дослідження в правовій статистиці можна використовувати різні методи:

1) масового статистичного спостереження; 2) групувань; 3) табличний; 4) графічний; 5) відносних величин; 6) се­редніх величин; 7) індексний; 8) кореляції; 9) інші матема­тичні методи.

Один з найголовніших методів статистики - метод ма­сового статистичного спостереження. Значення даного мето­ду полягає в тому, що, використовуючи закон великих чисел, правова статистика має змогу одержати вірогідні, науково ва­гомі та об'єктивні первинні дані про правові явища і процеси, які нас цікавлять. Подальша обробка цих даних дає мож­ливість виявити і встановити існування тих чи інших стати­стичних закономірностей. Лише тоді, коли зібрана достатня кількість фактів, можливо дійсно встановити існування або відсутність закономірностей. Сутність статистичного спос­тереження полягає в науково організованому збиранні і реєстрації різних фактів правових явищ за розробленими до початку спостереження документами первинного обліку.

Метод групувань - це виділення в досліджуваному явищі найважливіших типів, характерних груп та підгруп за істот­ними ознаками (наприклад, групування усіх вчинених зло­чинів за їх видами; розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком, статтю, родом занять; розподіл усіх адміністратив­них справ за видами правопорушень тощо). Застосування цього методу дає можливість здійснити класифікацію та ти-пологізацію правових явищ і процесів, що вивчаються.

Табличний та графічний методи дають змогу одержати на­очне і раціональне викладення статистичних даних, які одер­жані внаслідок або проведеного статистичного спостережен­ня, або статистичного зведення, або після проведеного ста­тичного аналізу даних.

Метод відносних величин — це спосіб відображення кількісного співвідношення між правовими та іниїими со­ціальними явищами. Залежно від того, з якою метою засто­совується цей метод, можна здійснити територіальні порів­няння, охарактеризувати склад сукупності, зробити виснов­ки про зміну явища протягом певного періоду.

Метод середніх величин полягає в обчисленні узагальнюю­чих показників, які характеризують типовий розмір ознаки в конкретних умовах простору і часу. Завдання цього методу - одним показником дати характеристику рівня розвитку оз­наки у всіх одиниць однорідної статистичної сукупності.

Індексний метод дає змогу охарактеризувати зміну рівня сукупності явищ в часі чи в просторі або порівняти його з плановим завданням, нормою, стандартом.

Кореляційний метод - це встановлення і вимірювання щільності взаємозв'язку різноманітних явищ суспільного життя.

Інші математичні методи залежно від галузей правової ста­тистики використовуються у міру необхідності.