1) В залежності від змісту процесуальні документи досудового розслідування можуть бути поділені на дві великі групи:

• акти, якими оформлюється провадження окремих процесуальних дій (протоколи);

• акти, якими оформлюється прийняття певних процесуальних рішень (постанови, клопотання, обвинувальний акт).

2) В залежності від суб’єктів кримінального процесу, від яких вони виходять:

• процесуальні акти слідчого;

• процесуальні акти співробітників інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та інших органів;

• процесуальні акти начальника слідчого підрозділу;

• процесуальні акти прокурора.

3) За направленістю процесуальні акти поділяються на:

• процесуальні акти, пов’язані з прийняттям рішення про направлення розслідування по кримінальному провадженню (повідомлення про підозру, постанова про зупинення досудового розслідування тощо);

• процесуальні акти, направлені на збирання, оцінку та перевірку доказів (протоколи слідчих (розшукових) дій, постанова про призначення експертизи тощо);

• інші процесуальні акти (наприклад, повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій).

4) За обов’язковістю прийняття:

• обов’язкові, тобто ті, які завжди складаються або виносяться з додержанням безумовної вимоги кримінального процесуального закону по будь-якому провадженню або певної категорії проваджень (повідомлення про підозру, протокол допиту свідка, обвинувальний акт - по більшості проваджень; постанова про призначення судово-медичної експертизи - по кримінальному провадженню про вбивство або нанесення тілесних ушкоджень тощо);

• факультативні, тобто такі, які складаються або виносяться в залежності від обставин провадження, напрямку розслідування (протокол обшуку, доручення слідчого оперативним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки та іншим органам про проведення гласних і негласних слідчих (розшукових) дій тощо).

5) За характером дії процесуальні акти поділяються на:

• процесуальні акти разової дії (постанова про освідування тощо);

• процесуальні акти триваючої дії (повідомлення про підозру тощо).

Правове значення кримінальних процесуальних документів, які складаються органами досудового розслідування. Всебічне пізнання кримінальних процесуальних актів досудового розслідування передбачає встановлення їх правового значення. Правове значення процесуальних актів найбільш яскраво проявляється в їх функціях.

В результаті аналізу впливу процесуальних актів досудового розслідування на учасників кримінальних процесуальних відносин та інших осіб можна умовно виділити наступні функції: організуюча; правовстановлююча; правозабезпечувальна; пізнавальна; засвідчувальна; інформаційна; охоронна; попереджувальна; контролююча; виховна.

Організуюча функція. Організуюча роль кримінально-процесуальних документів проявляється на всіх етапах досудового розслідування.

Так, організуюче значення письмового повідомлення про підозру проявляється в тому, що цей документ вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню (ст. 278 КПК).

Велике організуюче значення мають процесуальні акти, які виносить слідчий на етапі закінчення досудового розслідування. На цьому етапі слідчий проводить цілий комплекс процесуальних та організаційно-технічних заходів: систематизація та підшиття матеріалів кримінальної провадження, повідомлення певним учасникам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, вирішення заявлених цими учасниками клопотань.

Засвідчувальна функція кримінальних процесуальних актів органів досудового розслідування, перш за все, характеризує зовнішню сторону акта. Вона виражається у фіксації умов, ходу та результатів слідчих (розшукових) або інших процесуальних дій, прийнятого рішення в процесуальному документі.

Ця функція нерозривно пов’язана з письмовою формою кримінального судочинства. При цьому проявляється особливість кримінального процесуального доказування по справі: висновки про обставини злочину, особи підозрюваного робляться на основі зібраних фактичних даних, які повинні бути отримані у встановленому законом порядку і належним чином зафіксовані в процесуальних документах.

Засвідчувальна функція процесуальних актів досудового розслідування полягає і в тому, що вона забезпечує дотримання прав та законних інтересів громадян. Органи досудового розслідування вправі застосовувати заходи процесуального примусу, які пов’язані з тимчасовим обмеженням певних особистих прав особи. Відповідно застосування таких заходів примусу повинно відбуватися виключно за наявності законних і достатніх підстав. Про законність застосування тих чи інших заходів процесуального примусу можна говорити виходячи зі змісту процесуального документу, в якому зафіксоване рішення про їх застосування або умови, хід і результати їх застосування.

В певних випадках кримінальний процесуальний закон ставить перед слідчим вимогу забезпечити роз’яснення суб’єктам кримінального провадження їх процесуальних прав. Факт реального виконання вказаного правила фіксується у відповідних процесуальних документах, де вказується про роз’яснення прав: підозрюваному - у письмовому повідомленні про підозру (ст. 277 КПК) або в протоколі про затримання (ст. 208 КПК); свідку - в протоколі допиту свідка (ст. 223 КПК).

Інформаційна функція процесуальних актів досудового розслідування може розглядатися у двох аспектах.

По-перше, кримінальний процесуальний акт повинен сприяти отриманню з нього необхідної інформації, що, в свою чергу, забезпечується належною фіксацією отриманої інформації у процесуальному документі. Під фіксацією в цьому значенні необхідно розуміти систему здійснюваних у повній відповідності з вимогами кримінального процесуального закону дій слідчого, направлених на перетворення сприйнятої ним доказової інформації в форму, яка забезпечує максимально повне зберігання і використання отриманих даних з метою доказування по кримінальному провадженню. В кримінальних процесуальних актах широко використовується знакова форма фіксації (за допомогою слів, цифр, схем).

Другий аспект інформаційної функції полягає в забезпеченні слідчим відповідності процесуального акта тим вимогам, які свідчитимуть про його грамотність, логічність і визначеність. Непотрібна інформація, яка не має відношення до досліджуваних обставин, „засмічує” провадження непотрібними відомостями, відволікає особу, яка вивчає матеріали досудового розслідування, від змісту кримінального процесуального акта, не дає можливості створити цілісне бачення події кримінального правопорушення у всіх її юридично значимих ознаках.

Охоронна функція процесуальних актів досудового розслідування може розглядатися у вузькому і широкому значенні.

Вузьке розуміння охоронної функції процесуальних актів досудового розслідування полягає в охороні правових норм, які можуть бути порушені при досудовому розслідуванні. У випадку, коли учасники кримінального провадження не виконують свої обов’язки, перевищують процесуальні права або зловживають ними, необхідним стає винесення індивідуального правового акта, який би встановлював персональну юридичну відповідальність на основі санкції правової норми. Кримінальні процесуальні акти, які виконують охоронну функцію, направлені на відновлення порушеного процесуального порядку досудового розслідування.

Широке розуміння охоронної функції процесуальних актів досудового розслідування безпосередньо пов’язане з принципом публічності кримінального провадження і полягає в охороні прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб від злочинних посягань. Слідчий, прокурор зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (ст. 25 КПК). Таким чином держава покладає на органи досудового розслідування обов’язок належного реагування на кожен випадок вчинення кримінального правопорушення з метою вжиття всіх можливих процесуальних засобів щодо його швидкого і повного розкриття та розслідування.

Попереджувальна функція процесуальних актів досудового розслідування виражається в їх превентивному впливі як на учасників кримінальних процесуальних правовідносин, так і на інших громадян з метою попередження злочинності, утвердження принципу законності у всіх сферах суспільного життя та авторитету органів кримінальної юстиції.

Проводячи досудове розслідування обставин кримінального правопорушення та притягуючи винуватих до кримінальної відповідальності, органи досудового розслідування тим самим прагнуть попередити вчинення злочинних дій у майбутньому як підозрюваними, так і іншими громадянами. В цьому розумінні можна говорити про процесуальні акти досудового розслідування як про засоби боротьби зі злочинністю.

У визначених законом випадках з матеріалами кримінального провадження знайомиться значне коло осіб. Деякі з них вперше стикаються з кримінальним судочинством або й, взагалі, з правоохоронними органами. Тому діяльність органів досудового розслідування, сама процедура провадження процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, у випадку, якщо вона законна, своєчасна і впорядкована, дисциплінує громадян, виховує їх в дусі поваги до права та його цінностей.

Виховна функція безпосередньо пов’язана з попереджувальною функцією кримінальних процесуальних актів. Виховне значення процесуальних документів, які складаються органами досудового розслідування, полягає у певному правовому впливі на громадян та службових осіб з метою забезпечення їх правомірної поведінки. В цьому відношенні вони є засобами правової пропаганди, формування високого рівня правової свідомості та правової культури населення.

Слідчий, складаючи письмове повідомлення про підозру, відчуває відповідальність за законність та обґрунтованість підозри, за правильний аналіз зібраних по кримінальному провадженню доказів.

Велике виховне значення має обвинувальний акт, який відповідно до ч. 2 ст. 347 КПК оголошується в судовому засіданні, завдяки чому забезпечується морально-виховний вплив на учасників судового розгляду та громадян, що знаходяться в залі суду.

Пізнавальна функція кримінальних процесуальних актів досудового розслідування проявляється, перш за все, при провадженні слідчих (розшукових) дій. Так, за результатами проведення слідчих (розшукових) дій складаються протоколи, в яких закріплюються виявлені матеріальні та ідеальні сліди кримінального правопорушення, які, в кінцевому рахунку, дозволяють наблизитись до встановлення істинних обставин правопорушення.

Правовстановлююча функція процесуальних актів досудового розслідування характеризується тим, що в результаті винесення або складання конкретного процесуального акта з’являється конкретний суб’єкт кримінального провадження, наділений визначеним кримінально-процесуальним законом колом прав та обов’язків. Реалізація вказаних прав та обов’язків учасником кримінального провадження можлива лише після винесення відповідного процесуального акта.

Правозабезпечувальна функція актів досудового розслідування в найбільшій мірі актуалізується в процесуальних актах, направлених на застосування заходів забезпечення кримінального провадження (запобіжні заходи, відсторонення від посади, накладення арешту на майно тощо), які завжди пов’язані з певними правовими обмеженнями особистого чи майнового характеру.

Іноді, під час досудового розслідування мають місце порушення кримінальних процесуальних норм з боку учасників кримінального провадження. В такому випадку, відповідні правозастосовчі акти слідчого покликані забезпечити реалізацію прав та виконання обов’язків учасниками кримінального провадження. До таких випадків можна віднести ініціювання слідчим перед слідчим суддею обрання підозрюваному більш суворого запобіжного заходу у випадку, якщо він порушив умови раніше обраного запобіжного заходу (ст. 200, 201 КПК); застосування приводу до підозрюваного або свідка, які ухиляються від явки в органи досудового розслідування (ст.ст. 140-143 КПК).

Контролююча функція кримінальних процесуальних актів досудового розслідування проявляється у можливості перевірки, контролю та нагляду за якістю кримінальних процесуальних актів, а відтак за законністю та якістю всього досудового розслідування в цілому.

Письмовий характер кримінального судочинства зумовлений процесуальною формою. Процесуальні документи реалізують вимоги кримінального процесуального закону відносно підстав, умов, ходу, порядку і результатів процесуальної дії або рішення, а також відносно їх документальної фіксації.

Загальна характеристика та процесуальна форма основних кримінальних процесуальних актів досудового розслідування. Під час провадження досудового розслідування слідчий складає понад 20 найменувань кримінальних процесуальних документів. Розглянемо основні види процесуальних документів досудового розслідування з точки зору їх процесуальної форми, структури, змісту та обов’язкових реквізитів.

Відповідно до ст. 110 УПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які повинні відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 КПК.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Згідно з ч. 5 ст. 110 КПК постанова слідчого, прокурора складається з: