Сили і засоби ліквідації надзвичайних ситуацій.

Сили і засоби ліквідації НС, призначені або залучені до проведення аварійно-рятувальних, аварійно-відновних та інших робіт в зонах НС і осередках ураження становлять:

- оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

- спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані формування та їхні підрозділи;

- аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту;

- авіаційні та піротехнічні підрозділи;

- сили і засоби підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються до здійснення заходів з цивільного захисту;

- добровільні рятувальні формування.

Організація робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій

Для проведення робіт з ліквідації НС залучаються сили, зазначені у попередньому розділі.

З метою оперативного вирішення завдань з ліквідації НС організовується всебічне забезпечення дій сил і засобів цивільного захисту, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій. Залежно від їх виду і масштабу забезпечення організовується відповідними підсистемами єдиної системи цивільного захисту. У разі необхідності використовуються резерви фінансових і матеріальних ресурсів в порядку, який визначено законодавством, актами Президента України і рішеннями Уряду, інших органів виконавчої влади. Відповідальність за всебічне забезпечення ліквідації НС покладається на відповідних керівників комісій техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Проведення аварійно-рятувальних робіт в зонах надзвичайних ситуацій умовно поділяється на 3 етапи:

- початковий етап – проведення екстрених заходів щодо захисту населення, рятуванню постраждалих місцевими силами і підготовки угруповань сил і засобів ліквідації НС до проведення робіт;

- перший етап – проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт угрупованням сил та засобів цивільного захисту;

- другий етап – завершення аварійно-рятувальних робіт, поступова передача функцій управління органам виконавчої влади, виведення угруповань сил, проведення заходів з першочергового життєзабезпечення населення.

Після проведення аварійно-рятувальних робіт створюється спільна комісія з представників МНС України, місцевих органів виконавчої влади, відповідних комісій з надзвичайних ситуацій і керівників об'єктів соціального та виробничого призначення для передачі управління в зоні надзвичайної ситуації місцевим організаціям.

За результатами роботи комісії складається акт, який підписується всіма членами комісії і затверджується відповідним керівником органу виконавчої влади або керівником об’єкта соціального і виробничого призначення.

Після затвердження акту на передачу остаточне відновлення всієї інфраструктури покладається на керівника відповідного органу виконавчої влади, місцевого самоврядування або керівника організації (об’єкта).

Сили і засоби системи цивільного захисту виводяться із зони НС після завершення аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт.

Слід зауважити, що оперативна побудова угруповання сил і засобів складається з декількох ешелонів і резерву. Черговість ешелонів залежить від часу на приведення в готовність і прибуття до осередку подій. До резерву включають сили і засоби, призначені для вирішення завдань, які раптово виникли.

Як правило, ліквідація надзвичайних ситуацій здійснюється силами і засобами тієї ланки системи цивільного захисту, тієї підсистеми, на території якої вони виникли. У разі неможливості ліквідувати НС власними силами, вони нарощуються рішенням вищестоящої інстанції.

Режим роботи установлюється з урахуванням часу захисної дії засобів захисту органів дихання і закономірностей зміни працездатності людини у разі роботи в певних умовах.

У разі цілодобового ведення робіт, тривалість робочих змін (циклів), включаючи перерви на відпочинок, не повинна перевищувати 8 годин і установлюється у кожному конкретному випадку на основі показників, які характеризують сталу працездатність впродовж завданого часу.

Вночі тривалість роботи рятувальників зменшується на 25 відсотків, відповідно збільшується час на відпочинок.

Безперервність та ефективність аварійно-рятувальних робіт досягається:

- створенням угрупування сил, яке відповідає обстановці, яка склалась;

- сталим і твердим керівництвом діями рятувальників;

- зосередженням основних зусиль в місцях найбільшої концентрації постраждалих і там, де їм загрожує найбільша небезпека;

- повним і своєчасним забезпеченням дій рятувальників необхідними матеріально-технічними засобами;

- організацією режиму роботи відповідно до обстановки.

З метою забезпечення сталого управління зона руйнувань поділяється на ділянки, а ті, у свою чергу, на об’єкти робіт, які включають певну територію з розташованими на ній будинками і спорудами. Кількість ділянок і об’єктів робіт визначається з урахуванням обстановки, яка склалася, об’єму завалів, ступеню руйнування будівель, очікуваної кількості постраждалих та їхнього стану.

Пошуково-рятувальному загону призначається один-два об’єкти робіт.

Організаційно-технологічна схема проведення аварійно-рятувальних робіт обирається командиром (начальником) пошуково-рятувального загону (служби), виходячи з обстановки, обсягу, умов роботи в районі землетрусу і прийнятої технології окремих робочих операцій.

Під час рятувальних робіт в завалах та в інших складних умовах можуть призначатися мікропаузи – “хвилини тиші” тривалістю 2-3 хвилини для короткочасного відпочинку і прослуховування завалів з метою пошуку постраждалих.

Перерви в роботі тривалістю 10-15 хвилин призначаються з урахуванням стану працездатності рятувальників. Під час тяжкої роботи відпочинок має носити пасивний характер.

Після завершення останньої (впродовж доби) робочої зміни рятувальникам надається міжзмінний відпочинок – не менш 7-8 годин повноцінного сну, задоволення інших потреб, виходячи з необхідності повного відновлення працездатності.