Повноваження та обов'язки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адміністрації підприємств та організацій щодо створення та використання фзс

КМУ – визначає державну політику щодо створення та використання ФЗС, щорічно затверджує перелік ЗС, які необхідно будувати за державні кошти, категорії населення які підлягають укриттю у ЗС.

МНС – реалізує державну політику щодо ФЗС, здійснює державну експертизу проектів будівництва, реконструкції та переобладнання ЗС, державний нагляд і контроль щодо ФЗС, веде облік та реєстр ФЗС.

ЦОВВ – визначають загальну потребу у ЗС, ведуть облік та організовують проведення інвентаризації ФЗС, за погодженням з МНС приймають рішення щодо списання непридатних ЗС.

ФДМУ – веде облік ЗС та їх обладнання, як державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

Регіональні та місцеві ОВВ – забезпечують реалізацію державної політики щодо ФЗС, планують та визначають потребу у ЗС, ведуть облік ЗС, організовують заходи щодо інвентаризації ЗС, за погодженням з МНС приймають рішення щодо списання непридатних ЗС.

Підприємства:

– створюють ЗС (найбільша працююча зміна);

– забезпечують зберігання та готовність ЗС до використання;

• здійснюють облік

Створення фзс

Потреба у ФЗС визначається:

- на ОГД, не залежно від форми власності та відомчої належності, - виходячи з необхідності укриття найбільшої працюючої зміни, а в закладах охорони здоров’я – додатково нетранспортабельних хворих, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані в безпечний район у разі виникнення НС мирного часу або в особливий період;

- в населених пунктах, в тому числі в закладах охорони здоров’я – всього працюючого та непрацюючого населення, яке не може бути евакуйоване в безпечний район у разі виникнення НС мирного часу або в особливий період.

Організація і виконання рятувальних і невідкладних аварійно-відновлю-вальних робіт в осередках ураження і зонах стихійного лиха є одним із головних завдань цивільної обо­рони.

Рятувальні роботи включають: розвідку осередків ура­ження, локалізацію і гасіння пожеж, знайдення уражених і діс­тавання їх з під завалів, а також з пошкоджених, загазованих та які горять будинків і споруд, надання потерпілим першої медичної допомоги і евакуацію їх в лікувальні заклади; вивід (вивіз) населення із зон хімічного і небезпечного радіоак­тивного зараження, проведення санітарної обробки людей, ветеринарної обробки тварин, обеззараження техніки, засобів захисту і одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу; території, споруд, обладнання суб'єктів господарю­вання і транспортних засобів.

Невідкладні аварійно-відновлювальні роботи включають:

прокладку колонних шляхів, устрій проходів в завалах і на за­раженій місцевості; локалізацію аварій на комунальних і енер­гетичних мережах; відновлення окремих установок і мереж водозабезпечення і каналізації, систем енерго- та життєзабез­печення з метою успішного виконання рятувальних робіт;

зміцнення або обвалення конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом і створюють завади безпечному руху і виконанню рятувальних робіт.

Відкопування і розкривання завалених сховищ, укрит­тів і підвалів залежить від типу входів, аварійних виходів та характеру завалів і можливі наступні варіанти цих робіт: відкопування входу і люка аварійного виходу;

розбирання завалу над перекриттям сховища (укриття, під­валу) з наступним пробиванням в ньому отвору; розбирання завалу у зовнішньої стіни будинку над приямком аварійного виходу; розбирання завалу у стіни будинку з наступним відкопу­ванням приямку в ґрунті і пробиванням пролому в зовнішній стіні; пробивання пролому в стіні із сусіднього підвального при­міщення; розбирання завалу в приямку сходової клітки з наступним відкриванням дверей або пробивання в них пролому.

Подача повітря в завалені сховища, укриття або підва­ли здійснюється через забірні повітряні отвори (після роз­чищення завалів), через отвори, що вирізані в дверях або прос­вердлені в несущих конструкціях, а також через проломи чи відкопані вікна. Розмір отвору залежить від об'єму і швид­кості повітря, що подається в сховище (укриття чи підвал). Засоби подачі повітря повинні забезпечувати подачу повітря із розрахунку 2 м³/г на одну людину. Нормативи на виконання робіт, що пов'язані з подачею повітря, наведені в таблицях.

Знаходження і рятування людей, що знаходяться під за­валами, розпо-чинається відразу після вводу сил в осередки ураження. Нормативи на виконання цих робіт наведені в таб­лицях.

Аварійні і відновлювальні роботи на комунальних та енергетичних мережах включають роботи, які спрямовані:

- на системах водозабезпечення - знаходження колодязів (камер), їх відко-пуванню і відключенню вводів в будинки або часток мережі;

- на мережах каналізації - на запобігання загрози за­топлення об'єктів, відводу в безпечні місця стічних вод, що витікають на поверхню землі, устрою перепусків в обхід зруй­нованих часток мереж;

- мережах теплозабезпечення - знаходження і відкриван­ня оглядових колодязів і камер близько розташованих біля теплоелектростанцій або котельних та відключення мереж теплозабезпечення;

- на системах газозабезпечення - відключення подавання га­зу шляхом закриття засувів на магістральних та газорозподільних магістралях і газгольдерах.;

- на системах електрозабезпечення - відключення розподі­льчих сітей або окремих дільниць мереж електрозабезпечення.