Контроль за якістю продуктів харчування.

Основні принципи державної політики щодо забезпечення якості та безпеки продуктів харчування та харчової сировини:

- пріоритетність збереження та зміцнення здоров’я людини, визнання його права на відповідну якість та безпеку харчових продуктів та харчової сировини;

- державний контроль та нагляд за виробництвом, переробкою, транспортуванням, збереженням, реалізацією, використанням, утилізацією або знешкодженням харчових продуктів та харчової сировини;

- підтримка контролю якості харчових продуктів з боку громадських організацій;

- встановлення відповідальності виробників, продавців (постачальників) харчових продуктів, харчової сировини та супроводжуючих матеріалів за забезпечення їх відповідною якістю та безпекою для здоров’я людини під час виготовлення, транспортування, зберігання та реалізації, а також за реалізацію цієї продукції у випадку її невідповідності стандартам, санітарним, ветеринарним та фіто санітарним нормам.

Контроль за якістю питної води.

Нормування змісту шкідливих домішок у воді є основою забезпечення здоров’я населення. Склад води для споживчого використання повинен відповідати вимогам ДСТУ «Вода питна»: сухий залишок не повинен перевищувати 1000 мг/л; концентрація сульфатів – не вище 500 мг/л; хлоридів – не більш 350 мг/л. Концентрація хімічних речовин не повинна перевищувати гранично припустимі концентрації для води.

Первинний контроль якості води проводять заклади й організації,у централізованого веденні яких знаходяться системи водо забезпечення («Луганськвода», Міськводоканал»).

Перелік й частоту проб узгоджують з СЕС (Районними, міськими, обласною). Державний контроль щодо якості води централізованих систем господарчо-питного водопостачання здійснюється за програмою та в терміни, які зазначені органами санепідемслужби.

Контроль за станом атмосферного повітря.

Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, закладами, організаціями на базі об’єктових лабораторій. Контроль на місцевому та регіональному рівнях проводять державні екологічні інспекції та санітарно-епідеміологічні станції.

Органи державної виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування, підприємства, заклади, організації незалежно від форм власності зобов’язані здійснювати заходи, які спрямовані на запобігання забруднення оточуючого середовища та атмосфери шкідливими викидами. Закон України від 21.06.01р. № 25566-ІІІ «Про охорону атмосферного повітря»регламентує нормативи шкідливих викидів в атмосферу.

Перелік

Закладів, які здійснюють спостереження та лабораторний контроль на території Луганської області у повсякденній діяльності:

1. Обласна санітарно-епідеміологічна станція – головна – 1

   0. Районні санітарно-епідеміологічні станції – 15

   1. Міськи санітарно-епідеміологічні станції – 14.

2. Обласна державна лабораторія ветеринарної медицини – 1

2.1. Районні державні лабораторії ветеринарної медицини – 1

2.2. Пости радіаційного контролю – 5: Новопсковський, Свердловський, Слов’яносербський, Троїцький.

3. Державне управління охорони оточуючого середовища в Луганській області:

3.1 - Пункти пропуску через державний кордон (по радіологічному показнику) – 9; Луганський аеропорт, пмт. Ізварино, Красна Могила, с. Лантратовка, с. Просяне, с. Должанське, с. Красна Таловка, с. Танюшевка, с. Червонопартизанськ.

4. Луганський обласний центр гідрометеорології:

4.1.Авіагідрометеостанція м. Луганська

Авіагідрометеостанція м. Сєвєродонецька

4.2. Метеостанції: пмт. Бєловодська, с. Дар’євки, м. Луганська, пмт. Новопскова,м.Сватово, пмт. Троїцького.

5. Відділення Донецької залізної дороги.

6. Хімічні, хіміко-біологічні та радіологічні лабораторії промислових об’єктів:

Для нотаток.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Заняття 3

Укриття населення в захисних спорудах та інженерний захист населення і територій при надзвичайних ситуаціях.