11.З якою метою виділяються земельні фонди?

З метою протиерозійної організації землекористування виділяються: ерозійні фонди привододільний, присітковий, гідрографічний. Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використо­вується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язко­вою участю багаторічних трав). Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.

12 Які крит.Необхідно для виділення зем.Ф-ду.

Відрізняються по інтенсивності поверхневого стоку і особеностям ерозійних прцесів.

13Як характеризується та використовується привододільний фонд?

Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Перша ТГЗ — зона інтенсив­ного землеробства (зерно-просапні сівозміни, інтенсивні тех­нології) — має крутість схилів 0—3°, нееродовані і слабоеродо-вані ґрунти, використовується під польову сівозміну (культиву­ються зернові культури — озимі і ярові, цукрові буряки, куку­рудза; просапні культури висіваються упоперек схилів).

14.Як характеризується та використовується присітковий фонд? Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використо­вується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язко­вою участю багаторічних трав). Друга ТГЗ — зона біологічного землеробства (зерно-трав'яні та трав'яно-зернові сівозміни, ґрунтозахисні технології) — має крутість схилів 3—7°, переважають середньозмиті ґрунти (в на­явності можуть бути незначні площі незмитих, слабо- і силь-нозмитих ґрунтів), використовується під ґрунтозахисну сівозміну без просапних культур; останні можуть висіватися лише під захистом смуг із багаторічних трав або озимих

15.Як характеризується та використовується гідрографічний фонд?

Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.Третя ТГЗ — зона природних фітоценозів (постійне залу­ження травосумішами, смуго-грунтозахисні технології) — має крутість схилів понад 7°, переважають сильнозмиті грунти, ви­користовується під суцільне залуження бобово-злаковими сумішами з періодичною їх зміною черезсмуговим перезалу-женням та заліснення; такий агрофітоценоз повинен макси­мально наближатися до природного.