- •1 Які несприятливі явища для с/г угідь.
- •2 Фіз.Та метереолог. Х-ки суховійних вітрів.
- •3 Види посух. Метеор. Та фіз. Властив.
- •11.З якою метою виділяються земельні фонди?
- •12 Які крит.Необхідно для виділення зем.Ф-ду.
- •13Як характеризується та використовується привододільний фонд?
- •15.Як характеризується та використовується гідрографічний фонд?
- •16.Охарактеріізуватя принципи протиерозійної організації території.
- •17 Ознаки визнач.Типу лісоросл.Умов.
- •18 Основні ф-ї головних,супутн.Порід та кущів у лісом.Насадж.
- •22.Типи культур для ств.Продувних конструкцій.
- •37.Вимоги,які слід дотрим. Під час сад. Ліс. Смуг
- •38.Які осн полож догляду за гр. У ліс смугах
- •38.Основні показники догляду за грунтом у ліс.Смугах
- •39. Опишіть стисло основні технологічні операції які вкл. Система оброб. Грунту у ліс. Смугах.
- •40. Перечисліть основні положення формування схем змішування плс.
- •41. Способи змішування порід в лісових смугах.
- •42,43.Роль і принцип розміщення лс на зрошуваних(осушуваних) землях.
11.З якою метою виділяються земельні фонди?
З метою протиерозійної організації землекористування виділяються: ерозійні фонди привододільний, присітковий, гідрографічний. Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використовується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язковою участю багаторічних трав). Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.
12 Які крит.Необхідно для виділення зем.Ф-ду.
Відрізняються по інтенсивності поверхневого стоку і особеностям ерозійних прцесів.
13Як характеризується та використовується привододільний фонд?
Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Перша ТГЗ — зона інтенсивного землеробства (зерно-просапні сівозміни, інтенсивні технології) — має крутість схилів 0—3°, нееродовані і слабоеродо-вані ґрунти, використовується під польову сівозміну (культивуються зернові культури — озимі і ярові, цукрові буряки, кукурудза; просапні культури висіваються упоперек схилів).
14.Як характеризується та використовується присітковий фонд? Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використовується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язковою участю багаторічних трав). Друга ТГЗ — зона біологічного землеробства (зерно-трав'яні та трав'яно-зернові сівозміни, ґрунтозахисні технології) — має крутість схилів 3—7°, переважають середньозмиті ґрунти (в наявності можуть бути незначні площі незмитих, слабо- і силь-нозмитих ґрунтів), використовується під ґрунтозахисну сівозміну без просапних культур; останні можуть висіватися лише під захистом смуг із багаторічних трав або озимих
15.Як характеризується та використовується гідрографічний фонд?
Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.Третя ТГЗ — зона природних фітоценозів (постійне залуження травосумішами, смуго-грунтозахисні технології) — має крутість схилів понад 7°, переважають сильнозмиті грунти, використовується під суцільне залуження бобово-злаковими сумішами з періодичною їх зміною черезсмуговим перезалу-женням та заліснення; такий агрофітоценоз повинен максимально наближатися до природного.
