ПЛАН

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в розвинутих країнах

Вступ

1. Сутність та принципи державного регулювання

2. Система державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у розвинутих країнах

3. Пропозиції щодо покращення методів регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Висновки

Список використаної літератури

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………4

1. Сутність та принципи державного регулювання……………………..6

2. Система державного регулювання зовнішньоекономічної

3. діяльності у розвинутих країнах…………………………………..…...9

4. Пропозиції щодо покращення методів регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності……………………………………..16

Висновки……………………………………………………………………….18

Список використаної літератури……………………………………………..20

Вступ

У своїй роботі я розглянув основні питання, що стосуються зовнішньо-економічної діяльності (надалі ЗЕД) розвинутих країн світу. Робота побудована з 3 розділів.

У 1 розділі детально розглянуто суть поняття зовнішньоекономічної діяльності та принципи регулювання відносин пов’язаних саме з ЗЕД.

У 2 розділі роботи описано основні системи регулювання ЗЕД у розвинутих країнах світу. До розгляду бралися наступні країни: США, ФРН, Японія, Франція та Італія.

У 3 розділі було висунуто ряд пропозицій, щодо покращення регулювання ЗЕД в Україні на основі досвіду регулювання у розвинутих країнах світу, з урахуванням особливостей національної економіки України.

Актуальність тематики:

Державне регулювання в розвинутих країнах охопило практично всі стадії ЗЕД. У практиці державного регулювання ЗЕД високорозвинутих країн використовується широкий арсенал взаємодоповнювальних методів. Зовнішньоекономічні зв’язки, як правило, сприяють інтеграційним процесам у світовому господарстві з максимальним урахуванням національних інтересів [1]. Оскільки, Україна прагне максимально об’єднатися з світовою економікою, питання регулювання ЗЕД тут стоїть особливо гостро. Дослідження зарубіжного досвіду дозволить розробити теоретичні аспекту регулювання, задля втілення їх на практиці.

Питанням державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності присвячені наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених у сфері державного регулювання , таких як

Метою роботи є розробка теоретичних пропозицій для покращення регулювання ЗЕД в Україні на основі досвіду розвинутих країн.

Завдання, які стоять перед роботою:

1. Докладно розібратися у понятті ЗЕД та принципах їхнього регулювання

2. Проаналізувати позитивні і негативні моменти у досвіді регулювання ЗЕД розвинутих країн

3. Перенести позитивний досвід зарубіжних країн в Україну, зважаючи на специфіку розвитку національної економіки економіки

Сутність та принципи державного регулювання

Всі держави світу пов’язані між собою складними схемами зовнішньоекономічних відносин - торгівлею, переміщенням капіталів, робочої сили, валютними операціями тощо. Зовнішньоекономічні відносини будь-якої країни розвиваються на основі міжнародного поділу праці та відкритості економіки.

Зовнішньоекономічна діяльність - це сукупність відносин суб´єктів господарської діяльності України та іноземних суб´єктів господарювання, побудованих на принципах взаємної вигоди, еквівалентного обміну і дотримання положень міжнародного права.

Державне регулювання ЗЕД — це система заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалити ЗЕД в інтересах національної економіки. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає створення певних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин суб'єктів господарювання в різних країнах [2].

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає створення певних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин суб´єктів господарювання в різних країнах.

Мета державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає у:

— сприянні забезпеченню збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку;

— стимулюванні прогресивних структурних змін в економіці;

— створенні найбільш сприятливих умов для залучення економіки країни в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур зарубіжних країн;

— захисті економічних інтересів суб´єктів зовнішньоекономічної діяльності;

— створенні рівних можливостей для всіх суб´єктів зовнішньоекономічних відносин незалежно від форм власності;

— заохоченні до конкуренції та ліквідації монополізму в цій сфері.

Основними видами (об´єктами) зовнішньоекономічної діяльності є:

1. Зовнішня торгівля (експорт, імпорт товарів, послуг).

2. Наукова, науково-технічна, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб´єктами господарської діяльності.

3. Міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами.

4. Кредитні та розрахункові операції між суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності.

5. Спільна підприємницька діяльність, що включає створення спільних підприємств, проведення спільних господарських операцій, спільне володіння майном.

6. Підприємницька діяльність, пов´язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об´єктів власності.

7. Організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, ярмарок, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів та інших подібних заходів, які здійснюються на комерційній основі;

8. Товарообмінні (бартерні) операції.

9. Орендні операції.

10. Операції з придбання, продажу, обміну валюти на валютних аукціонах, біржах, міжбанківському валютному ринку.

11.  Роботи на контрактній основі фізичних осіб.

12. Інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Суб´єктами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності виступають: держава; недержавні органи управління, економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки тощо), які діють на основі статутних документів; безпосередньо суб´єкти зовнішньоекономічної діяльності (підприємства, фірми, організації); міждержавні та міжрегіональні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності (СОТ, ГАТТ, ЄБРР, МВФ). [3]

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:

• захист економічних інтересів країни та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

• створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

• заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності — норми імперативні, тобто обов'язкові, наказові, позбавлені вибору. Вони не можуть бути скасовані ніякими установленнями спеціального характеру. Вони є критерієм законності всіх правових норм, що впроваджуються державою в зовнішньоекономічній сфері, в ієрархії правових норм займають найвищий ступінь. [4]

Основні економічні засоби й інструменти регулювання держави:

1)пряме й непряме фінансування, зокрема кредитування експортерів;

2)державне страхування;

3)фіскальні пільги й обмеження;

4)тарифне регулювання;

5)валютне регулювання;

6)інші форми [2]