6. Поняття й ознаки комерційного (фірмового) найменування. Вимоги до комерційного найменування.

Комерційне найменування — це передусім будь-яка назва підприємства, установи чи організації, що має статус юридичної особи.

Назва має бути чіткою, короткою, такою, що легко сприймається і запам'ятовується, тобто благозвучною. Однією із необхідних умов такого комерційного найменування має бути відповідність назви характеру діяльності даної фірми. Ця вимога в законодавстві дістала назву "принцип істинності фірми".

Ще однією правовою ознакою фірмового найменування має бути вимога щодо оригінальності найменування. Не може дістати правову охорону найменування, яке повторює уже використовуване або настільки схоже з ним, що його легко сплутати з іншими. Найменування фірми має чітко відрізнятися від інших подібних.

Право на фірмове найменування (фірму) полягає в тому, що юридична особа, яка ним користується і зареєструвала його у встановленому порядку, має виключне право на його використання. Це означає також, що володілець фірмового найменування має право заборонити іншим особам використовувати це саме фірмове найменування.

6. Припинення права на комерційне найменування.

Норма ст. 491 ЦКУ вказує про припинення майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом. Враховуючи, що спеціальний закон у сфері правової охорони комерційних найменувань наразі не прийнятий, можна визначити, що діючим законодавством передбачається лише один випадок припинення даного права у формі ліквідації юридичної особи.

До інших підстав припинення чинності прав на комерційне найменування, які не отримали законодавчого закріплення, можна віднести відмову правоволодільця від свого комерційного найменування, прийняття рішення судом про заборону подальшого використання комерційного найменування, реорганізацію юридичної особи тощо.

1) Добровільна відмова від комерційного найменування. Мотиви такої відмови можуть бути різними, як немилозвучність колишнього найменування, так і необхідність його змінити з метою недопущення введення третіх осіб в оману у разі, якщо інша юридична особа використовує подібне чи тотожне комерційне найменування. Юридична особа має право на зміну комерційного найменування на свій власний розсуд, у разі якщо така зміна не завдає шкоди інтересам та не порушує права інших осіб.

2) Припинення комерційного найменування у зв'язку з реорганізацією чи ліквідацією юридичної особи. При цьому, слід відзначити, що не всі випадки реорганізації можуть служити юридичними підставами припинення права на комерційне найменування. Зокрема, у результаті перетворення - зміни організаційно-правової форми юридичної особи до корпуса найменування вносяться зміни, що відбивають новий організаційно-правовий статус, але спеціальна назва особи зберігається у незмінному вигляді.

При злитті і приєднанні юридичних осіб відбувається поєднання прав та обов'язків реорганізованих юридичних осіб в єдине ціле. У випадку реорганізації у зазначений спосіб учасники обороту можуть за своїм розсудом вирішити питання про комерційне найменування в одному з наступних варіантів. Вони можуть як поєднати свої найменування в єдине ціле, так і обрати зовсім нове комерційне найменування. У разі реорганізації у формі приєднання - комерційним найменуванням тієї юридичної особи, до якої переходять права та обов'язки юридичної особи, що приєднується.

При поділі юридичної особи права й обов'язки переходять до її правонаступників. Водночас, всі юридичні особи, що утворилися на базі єдиної юридичної особи, можуть обрати для себе нові комерційні найменування. При виділі зі складу юридичної особи новий суб'єкт повинен обрати для себе нове найменування, оскільки первинне комерційне найменування зберігається за тією юридичною особою, зі складу якої відбувся виділ. Тому виділ не призводить до припинення права на комерційне найменування.

Оскільки комерційне найменування має на меті ідентифікувати юридичну особу серед інших учасників цивільного обороту, то факт її ліквідації також є підставою припинення даного права.

3) Рішення суду про припинення права юридичної особи на комерційне найменування через невідповідність її вимогам закону. Дана підстава може мати місце, наприклад, у випадку, якщо юридична особа використовує комерційне найменування, яке схоже з найменуванням іншої особи, яка функціонує в одній сфері господарювання. При цьому суд може прийняти рішення, яким заборонити подальше користування комерційним найменуванням, і покласти на відповідну особу обов'язок здійснити його перереєстрацію.

На підставі рішення суду може бути також встановлено недійсність реєстрації у разі, якщо при її проведенні були порушені вимоги законодавства, чи позначення, що заявлялося, не відповідає умовам охороноздатності комерційного найменування. У такому випадку визнання недійсною реєстрації автоматично спричиняє припинення суб'єктивного права на комерційне найменування.

У перспективі перелік підстав припинення майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування слід закріпити у спеціальному законі, присвяченого правовій охороні таких найменувань, як того вимагає норма ст. 491 ЦК України.