Основна хронологія:

8–16 березня 1921 р. – X з’їзд РКП(б). Перехід до Нової економічної політики (непу).

Жовтень 1921 р. – церковний собор у Києві прийняв рішення про створення Української автокефальної православної церкви (УАПУ).

Літо 1921–1923 рр. – голод в Україні.

30 грудня 1922 р. – І з’їзд Рад СРСР. Утворення СРСР.

17–25 квітня 1923 р. – XII з’їзд РКП(б), проголосив початок політики «коренізації», що поклала початок «українізації».

31 січня 1924 р. – прийнята II з’їздом Рад СРСР Конституція СРСР.

27 січня–3 лютого 1929 р. – створення Організації Українських Націоналістів (ОУН) на конгресі у Відні.

Зима 1930 р. – початок масової, суцільної колективізації сільського господарства, політика розкуркулення, початок масового терору в Україні.

Зима 1932–весна–літо 1933 р. – голодомор в Україні.

21 січня 1934 р. – постанова XII з’їзду КП(б)У про перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва.

25–30 січня 1937 р. – прийняття нової Конституції СРСР, затвердження Надзвичайним XIV Всеукраїнським з’їздом Рад нової Конституції УРСР.

Опорні поняття та терміни:

АВТОРИТАРНИЙ РЕЖИМ – антидемократична система політичної влади, яка зазвичай поєднується з елементами особистої диктатури.

«ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ» – економічна політика більшовиків періоду громадянської війни (1918–1920). Основними складовими політики були: націоналізація усієї великої, середньої промисловості і більшості дрібних підприємств; максимальна централізація керівництва промисловим виробництвом і розподілом (впровадження карткової системи); продрозкладка; заборона приватної торгівлі; загальна трудова повинність; зрівнялівка в оплаті праці.

ГЕНОЦИД – діяльність, спрямована на знищення (повністю чи частково) цілих груп населення за расовими, національними, етнічними чи релігійними ознаками, а також умисне створення умов, розрахованих на повне або часткове фізичне знищення всіх груп. Визнаний одним із найтяжчих злочинів проти людства.

ПРОЦЕС «СПІЛКИ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ» – судовий процес в Україні над представниками української інтелігенції, яких звинувачували в належності до опозиційної до Радянської влади організації – «Спілки визволення України». Процес відбувався в березні–квітні 1930 року в Харкові. За вироком суду до різних термінів ув’язнення було засуджено 45 відомих діячів української науки і культури.

П’ЯТИРІЧКИ – п’ятирічні плани економічного та соціального розвитку СРСР, складова частина директивного централізованого планування. Були впроваджені в СРСР наприкінці 1928 року. У ході виконання п’ятирічні плани неодноразово змінювалися (головним чином у напрямі скорочення). Усього за 1928–1990 роки було прийнято 12 п’ятирічних планів.

ТЕРОР – політика залякування, придушення політичних противників насильницькими засобами, аж до фізичного знищення.

ТОТАЛІТАРИЗМ (ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ) – одна з форм тоталітарної держави, що характеризується її повним (тотальним) контролем над усіма сферами суспільного життя.

УКРАЇНІЗАЦІЯ – форма коренізації радянської влади в УРСР, яка передбачала передусім освоєння та поширення на державному рівні, в культурно–освітніх та наукових закладах української мови, підготовку необхідних спеціалістів та кадрів із представників корінної національності, перебудову культури в Ук00раїні на ідеологічних принципах марксизму.