Основна хронологія:

1900 р. – утворення в Харкові Революційної української партії. Вихід програми РУП – брошури М. Міхновського «Самостійна Україна».

1902 р. – утворення Української народної партії.

Літо 1904 р. – остаточний розкол Революційної української партії. Відокремлення Української соціал–демократичної спілки («Спілки»).

9 січня 1905 р. – «Кривава неділя» – розстріл мирної демонстрації робітників царськими військами в Петербурзі. Початок першої російської революції.

14–25 червня 1905 р – повстання на броненосці «Потьомкін».

7–12 жовтня 1905 р. – Всеросійський загальний політичний страйк.

17 жовтня 1905 р. – Маніфест Миколи II про проголошення «конституційних свобод».

15–16 листопада 1905 р. – повстання на крейсері «Очаків» у Севастополі та повстання саперів у Києві.

Грудень 1905 р. – збройні повстання робітників в ряді промислових міст України.

Грудень 1905 р. – утворення Української соціал–демократичної робітничої партії на базі РУП.

27 квітня–8 липня 1906 р. – період діяльності І Державної Думи та української думської громади.

9 листопада 1906 р. – початок столипінської аграрної реформи. Указ П. Столипіна, який дозволяв селянам виходити з общини.

20 лютого–3 червня 1907 р. – період діяльності II Державної Думи та української думської громади.

3 червня 1907 р. – розпуск II Державної Думи та видання закону про вибори до III Державної Думи. Поразка революції і початок політичної реакції в Росії.

1908 р. – утворення міжпартійного об’єднання – Товариства українських поступовців (ТУП).

Серпень 1914 р. – початок Першої світової війни. Утворення Головної української ради у Львові та Союзу Визволення України.

18–21 вересня 1914 р. – Галицька битва.

Квітень 1915 р. – початок наступу австро–німецьких військ у Галичині.

Травень 1915 р. – утворення у Відні Загальної Української Ради.

Травень–червень 1916 р. – «Брусиловський прорив».

Опорні поняття та терміни:

АНЕКСІЯ – насильницьке приєднання (захоплення території іншої держави або народності).

АНТАНТА – військово–політичний блок Англії, Франції та Росії. Утворився в 1904–1907 роках. В період Першої світової війни до коаліції Антанти увійшло понад 25 держав, в тому числі США, Японія, Італія та ін.

БІЛЬШОВИЗМ – течія політичної думки і політична робітнича партія в Росії, Лівоекстремістська, тоталітарна організація, що намагалась захопити владу в Росії. Формально проголошуючи право на самовизначення поневолених Росією народів, фактично виступала за збереження імперії. Утворилась у 1903 році в результаті боротьби російських революційних марксистів на чолі з В. Леніним з поміркованими російськими соціал–демократами на чолі з Ю. Мартовим (меншовиками). Найбільш радикальна революційна партія в Росії.

ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ ШОВІНІЗМ – крайня форма націоналізму, ідеологія та політика урядів панівної нації в багатонаціональних державах. Спрямована на поневолення та переслідування інших націй, їх мов, культур, вірувань тощо. Великодержавний шовінізм став у Російській імперії офіційною ідеологією.

ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА (ГУР) – міжпартійна організація, утворена 2 серпня 1914 року з представників трьох галицьких партій. Очолив організацію К.Левицький. Складалася з 15 осіб. Рада закликала до боротьби проти царської Росії, і до сприяння перемозі Австро–Угорщини та її союзників у Першій світовій війні. За сприяння австрійських властей ГУР утворила Легіон січових стрільців, які брали безпосередню участь у військових підрозділах австро–угорської армії. У травні 1915 року ГУР перетворилась на Загальну Українську Раду.

ЕСЕРИ – російська соціалістична партія, найбільш масова та впливова в Росії на початку XX ст. Утворилася шляхом об’єднання колишніх народницьких гуртків та груп. Виступала як захисник інтересів селянства. Програма есерів передбачала встановлення демократичної республіки, загальне виборче право, демократичні свободи.

КАДЕТИ – члени конституційно–демократичної партії в Росії (офіційна назва – Партія народної свободи). Основна партія ліберальної буржуазії Росії. Головні програмні вимоги: конституційна монархія, громадянські свободи, збереження поміщицького землеволодіння, законодавче вирішення «робітничого питання» тощо. В роки Першої світової війни підтримували політику царизму.

ТРЕСТ – одна з форм монополістичних об’єднань, у межах якого учасники втрачають виробничу, комерційну, часто і юридичну самостійність. Реальна влада в трестах зосереджується в руках правління або головної компанії.

ТРОЇСТИЙ СОЮЗ – військово–політичний союз Німеччини, Австро–Угорщини та Італії. Виник у 1882 році.

СИНДИКАТ – одна з форм монополістичного об’єднання, у якій розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої продукції здійснювалась через єдину збутову контору. Учасники синдикату зберігали виробничу, але втрачали комерційну самостійність. В Росії та Україні на початку XX ст. існували синдикати «Продамет», «Продвагон», «Продвугілля» та ін.

ЧЕТВЕРТНИЙ СОЮЗ – військово–політичний блок Німеччини, Австро–Угорщини, Болгарії та Туреччини, що протистояв у роки Першої світової війни країнам Четвертної угоди – Великобританії, Франції Росії та Італії (Антанти). Утворився після розпаду в 1915 році Троїстого союзу, коли Італія перекинулась на бік Антанти.