Основна хронологія:

1803 р. – царський указ про «вільних хліборобів», згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпаків на волю й давати їм земельні наділи;

1805 р. – відкриття Харківського університету;

1817-1857 рр. – існування військових поселень;

29 січня 1855 рр. – царський маніфест про створення державного ополчення, який ознаменував початок руху «Київська козаччина»;

1856 р. – початок масового руху «Похід у Таврію за волею»;

1787-1835 рр. – роки життя Кармалюка (Кармелюка) Устима Якимовича – українського національного героя, керівника повстанського руху на Поділлі проти національного і соціального гніву;

1812-1835 рр. – повстання під проводом Устима Кармалюка;

26 травня 1847 р. – видані;

29 грудня 1848 р. – доповнені інвентарні правила, що визначали розмір земельного наділу та повинності поміщицьких селян.

13 вересня 1854 – 27 серпня 1855 рр. – 349-денна оборона Севастополя під час Кримської війни.

18 березня 1856 р. – укладення Паризького миру, що підвів підсумки Кримській війні (1853-1856 рр.).

19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпацтва в Російській імперії.

1864 р. – земська, судова і шкільна реформи в Росії.

1875 р. – міська реформа в Росії.

1874 р. – військова реформа в Росії.

1865 р. – цензурна реформа в Росії.

1858 р. – поява української громади в Петербурзі.

січень 1861-жовтень 1862 – виходив часопис „Основа”.

1830-1908 рр. – життя та діяльність Володимира Антоновича.

1877-1945р. - життя та діяльність Дмитра Володимировича Антоновича.

10 червня 1862 р. – указ про закриття недільних шкіл.

18 липня 1863 р. – Валуєвський циркуляр про заборону друкування книг українською мовою.

13 лютого 1873 р. – створення Південно-Західного Відділу Імперського Російського географічного товариства.

18 травня 1876 р. – Емський указ Олександра ІІ про заборону українського письменства.

1891-1898 р. – діяльність „Братства тарасівців”.

1839-1884 рр. – життя та діяльність визначного українського етнографа і фольклориста, громадського діяча, громадівця Павла Платоновича Чубинського.

1841-1895 рр. – життя та діяльність українського громадсько-політичного діяча, історика, публіциста, економіста, філософа Михайла Петровича Драгоманова.

грудень 1873 р. – у Львові Літературно-наукове товариство ім. Т.Шевченка.

1897-1913 рр. – Наукове товариство ім. Т.Шевченка очолював М.Грушевський.

1890 р. – утворено Русько-українську радикальну партію (РУРП).

26 грудня 1896 р. – у Львові відбувся установчий з’їзд УНДП.

17 вересня 1899 р. - у Львові створено УСДП.

Опорні поняття та терміни:

ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ – елементи організації частини військових сил Російської імперії доби кріпацтва, коли військова служба поєднувалася з господарською діяльністю. Згідно з положенням про Військові поселення, усіх працездатних селян до 45 років примусово переводили у військових поселенців, тобто вони одночасно ставали хліборобами і вояками. У 1850 р. на становищі військових поселенців перебувало понад 645 тис. жителів України. На час ліквідації Військових поселень у 1857 р. вони займали понад 2,3 млн. десятин землі.

ІНВЕНТАРНІ ПРАВИЛА 1847-1848 РР. – положення, які визначали розмір наділу та уніфікували повинності поміщицьких селян у Правобережній Україні, Литві та Білорусі. У першому варіанті вони зберігали за селянами земельні наділи (у наступному варіанті поміщики отримали право за власним бажанням їх зменшувати, встановлювали для тяглових господарств 4-х денну панщину, а для півтяглових – 3-х денну). Правила також визначали характер роботи чоловіків і жінок, обмежували поміщицьку сваволю щодо селянських шлюбів, заслання до Сибіру та відправку селян у рекрути.

КРІПОСНЕ ПРАВО – система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала і право останнього на селянина-кріпака як на неповну власність.

СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861 р. – буржуазна реформа, яка скасувала кріпосне право в Росії і поклала початок капіталістичній реформації.

СУДОВА РЕФОРМА 1864 р. – реформа судової системи і судочинства. Проводилась на основі судових статутів, прийнятих 20 листопада 1864 р.: «Запровадження судових установлень», статути карного і цивільного судочинства, статут про покарання, які накладаються мировими суддями.

ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864 р. – реформа, зумовлена потребою пристосувати самодержавний лад Росії до потреб капіталістичного розвитку. Проводилась на основі «Положення про губернські і повітові земські установи». Згідно з ним створювались губернські і повітові земські зібрання і земські управи, які відали місцевими господарськими справами, освітою, медициною тощо.

ВІЙСЬКОВА РЕФОРМА – низка перетворень, зумовлених розвитком капіталістичних відносин, розвитком військової техніки, неефективністю кріпосницької організації російської армії, яка проявилася під час Кримської війни 1853-1856 рр. Завданням реформи було скорочення армії в мирний час при значному збільшенні її у воєнний час за рахунок створення навченого запасу.

ГРОМАДИ – організації української інтелігенції у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст., які вели національно-культурну та громадсько-політичну діяльність.

ХЛОПОМАНСТВО – відгалуження українського культурно-національного руху другої половини ХІХ ст., що об’єднувало представників ліберальної інтелігенції, які виступали за зближення із селянством. Провідним ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович.

МОСКВОФІЛЬСТВО – громадсько-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття в середині ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. Відстоювало національно-культурну, а пізніше – державно-політичну єдність з російським народом і Росією.

НАРОДОВСТВО – громадсько-політична течія серед західноукраїнської інтелігенції, що виникла в 60-х рр. ХІХ ст. у Галичині. Утворилася на противагу москвофільству. Рух народовців виник на засадах ідей національного відродження, сформульованих „Руською трійцею” і Кирило-Мефодіївським братством, і сформувався під впливом творчості Т.Шевченка, П.Куліша, М.Костомарова.

НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. Т.ШЕВЧЕНКА (НТШ) – науково-просвітницька громадська організація, яка фактично виконувала функції всеукраїнської академії наук. Заснована у Львові в грудні 1873 р. (спочатку – як і Літературно-наукове товариство ім. Шевченка) завдяки спільним зусиллям інтелігенції з Наддніпрянської України і Галичини у відповідь на репресії, яким піддавалося українське друковане слово в Російській імперії.

За час головування в ньому М.Грушевського (1897-1913), Товариство перетворилося на справжню академію наук. До 1913 р. Товариство видало близько 800 томів різноманітних наукових і літературних публікацій. З 1892 р. почав виходити головний друкований орган товариства – „Записки НТШ”.

„ПРОСВІТА” – українське культосвітнє товариство, засноване у Львові 8 грудня 1868 р. групою народовців. Основним завданням товариства стало сприяння просвітництву українського народу.

РУРП – перша українська політична партія, що була створена 1890 р. у Львові. Лідерами Русько-української радикальної партії були І.Франко, М.Павлик, В.Будзиновський, Є. Левицький. РУРП поєднувала відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини з захистом національних прав українського народу.

УСДП – Українська соціал-демократична партія – легальна реформістська партія, яка діяла в Галичині і Буковині у складі Австро-Угорщини як одна із секцій Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, згодом – як самостійна партія на землях Західної України у складі Польщі.

УНДП – Українська національно-демократична партія – провідна українська політична партія в Галичині. Утворилася у 1896 р. внаслідок злиття двох політичних партій – національно-радикального крила РУРП і народовців – членів Народної ради.