Основна хронологія:

1663-1665 рр. – гетьманування П. Тетері;

11 жовтня 1665 рр. – укладено Московські статті;

1668-1669 рр. – кошовий отаман Запорозької Січі Петро Суховієнко оголосив себе лівобережним гетьманом;

1665 – 1676 рр. – гетьманування П. Дорошенка;

18 жовтня1672 р. – укладено Бучацький мирний договір;

1667-1672 рр. – гетьманування Д. Многогрішного;

16 березня 1669 р. – укладено Глухівські статті;

1672-1687 рр. – гетьманування І. Самойловича;

1676 р. – падіння уряду П. Дорошенка і завершення національно-визвольної війни.

Опорні поняття та терміни:

ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ – привілейована група козаків, які входили до найближчого оточення полковника. Ці почесні звання запроваджені з другої половини ХVІІ ст. і надавались спочатку полковником, а потім Генеральною військовою канцелярією та Малоросійською колегією. Значкові товариші вилучалися з-під судово-адміністративної влади сотенної адміністрації і підлягали безпосередньо полковнику. Вони зберігали полкові прапори та сотенні корогви, а також за дорученням полковників керували окремими військовими загонами. Їх кількість у полках становила 30-50 чол. Як і всі старшинські звання, цей ранг скасовано російським урядом.

КОМПАНІЙСЬКІ ПОЛКИ (КОМПАНІЙЦІ) – кінні наймані полки, які створювались гетьманом для несення поліцейської, прикордонної та військової служби. Крім тяглих селян і лівобережних козаків, комплектувалися добровольцями з усієї України та іноземцями. Подібні до реєстрових полків. Знаходились на повному гетьманському забезпеченні. Іменувались за прізвищем полковника (полк Новицького і т. д.).

ОХОТНИЦЬКІ ПОЛКИ – наймані піші і кінні полки, що створювались гетьманами Лівобережної України. У різні часи їх було від 1 до 8. Комплектувались добровольцями з усіх станів, окрім селян. Приймалися німці, поляки, волохи, серби, хорвати. Утримувалися на кошти Війського скарбу і за натуральні збори (стація) з посполитих та міщан. Розміщувалися у вказаних гетьманом населених пунктах. Для охорони гетьмана виділялась окрема рота, що називалась жолдацькою. Виконували військові, прикордонні і міліцейські функції. Російським урядом були перетворені в гусарські і драгунські полки.

ЧОРНА РАДА – рада, скликана рядовим козацтвом («черню»). Її рішення були обов’язковими для старшини і в разі її непослуху «чернь» мала право на непокору і збройний виступ. Вона являла собою надійну гарантію козацької демократії.

ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА РАДА – найвищий орган управління в Україні часів Гетьманщини. Участь у ній могли брати всі, хто належав до козацького стану, іноді – делегації від міщан, запорожці, в окремих випадках – селяни. Постійного місця вона не мала, а найчастіше збиралася на Росаві та в Переяславі. Ради проводили гетьмани.

РЕЗИДЕНТ – царський представник при гетьмані, представлений для постійного контролю. Вперше резидент був призначений при І. Скоропадському. Петро І спеціальною грамотою від 30 липня 1709 р. призначив резидентом до гетьмана А. Ізмайлова.

Література:

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991. – С. 143-154.

2. Апанович О.М. Гетьмани України та кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993. – С. 97-134. (про П. Дорошенка).

3. Багалій Д. Історія Слобідської України. – Х., 1993.

4. Бойко О. Історія України. – К., 1999. – С. 142-154.

5. Борисенко В.Й. Дем’ян Многогрішний // КС. – 1992. - №4. – С.44-52.

6. Борисенко В.Й. Еволюція соціальної структури населення Гетьманщини. – К., 1997.

7. Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVIІ ст. – К., 1986.

8. Борисенко В.Й.Українська держава в другій половині XVIІ ст. // КС. – 1994. - № 5.

9. Володарі гетьманської булави. Історичні портрети – К., 1994.

10. Газін В.В. Крим-Україна: політичні стосунки періоду гетьманування Павла Тетері (1663-1665 рр.) // УІЖ. – 2001. - № 1. – С. 62-73.

11. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991. – С. 45-93.

12. Горобець В.М. Московський договір гетьмана І. Брюховецького 1665 року // УІЖ. – 2003. - № 6. – С. 39-52.

13. Горобець В.М., Струкевич О.К. Українсько-російські політичні відносини другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.: тенденції, характер, етапи // УІЖ. – 1997. – № 1. – С. 22-43.

14. Гуржій О. До питання про кількість та етнічний склад населення України у другій половині XVIІ ст. // УІЖ. – 1993. - № 4-6.

15. Гуржій О. Інтелектуальна еліта Гетьманщини в країнах Західної Європи, Азії та Америки в контексті культурно-релігійних і політичних контактів // КС. – 2003. - № 2. – С. 22-30.

16. Гуржій О. Українська держава в другій половині XVIІ-XVIII ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

17. Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки, Полковники. Сотні Лівобережжя // Пам’ятки України. – 1990. - № 2.

18. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Л., 1991. – С. 284-305.

19. Єфименко О.Я. Історія українського народу. – К., 1990. – С.255-299.

20. Історичні постаті України: Історичні нариси: Зб. / Упорядник О.В. Болдирєв. – Одеса, 1993. – С. 191-193. (про П. Дорошенка).

21. Історія України в особах: Козаччина (Авт. колектив: В. Горобець, О. Гуржій, В. Матях та інш.) – К., 2000. – С. 93-131; 161-171; 193-203; 215-225.

22. Історія України: нове бачення: У 2 т. / О.І. Гуржій, Я.Д. Ісаєвич, М.Ф. Котляр та ін. – Т. 2. – К., 1995. – С. 245-263.

23. Кочмарчик Я. „Діялось в обозі під Чудновим, дня 17 жовтня, року 1665 // КС. – 2001. - № 3. – С. 127-130.

24. Крип’якевич І.П. Історія України. – Л., 1990. – С.204-225.

25. Мельник Л. Гетьман Іван Самойлович // КС. – 1996. №1. – С. 77-85.

26. Мельниченко В.М. Торгівельні зв’язки між Лівобережною і Правобережною Україною у другій половині XVIІ ст. // УІЖ. – 1998. - № 1. – С. 69-76.

27. Муляр А.М Міграційні процеси на Правобережній Україні в кінці XVIІ – на початку XVIII ст. // УІЖ. – 2000. - № 2. – С. 94-101.

28. Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. – Т. 2. – К., 1992. – С.36-47.

29. Пономарьов О. Про початок мануфактурного періоду на Україні // УІЖ. – 1970. - № 3. – С. 23-26.

30. Потульницький В. Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти в XVIІ-XVIII ст. // КС. – 2001. - № 1, 2, 3.

31. Смолій В., Гуржій О. Становлення української феодальної державності // УІЖ. – 1990. - № 10.

32. Смолій В., Степанков В. Переддень Руїни (1650-1670 рр.) // КС. – 1993. - № 6. – С. 2-17.

33. Смолій В.А., Ричка В.М. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1654-1764 рр.) очима правознавця // УІЖ. – 1993. - № 4-6. – С. 96-118.

34. Смолій В.А., Степанков В.С. Гетьман Петро Дорошенко //УІЖ. – 1992. – № 7. – С. 84-103.

35. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648-1676 рр. крізь призму століть // УІЖ. – 1998. - №1-3.

36. Струкевич О.К. Інституція гетьманства у політико-культурному сприйнятті старшинської еліти України-Гетьманщини // УІЖ. - № 4. – С. 49-59.

37. Чухліб Т.В. Особливості зовнішньої політики І. Самойловича та проблема міжнародного становища гетьманату в 1672-1686 рр. // УІЖ. – 2005. № 2. – С. 48-63.

38. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків – Львів, 1991. – Т. 2. – С. 198-359.