МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Навчально-науковий Інститут права та психології

Кафедра журналістики та засобів масової комунікації

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Для студентів базового напрямку «Журналістика»

Затверджено

На засіданні кафедри ЖЗМК

Протокол № від

Львів 2013

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ: Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів базового напрямку «Журналістика» / Укл. З.В. Галаджун. – Львів: Вид – во Національного університету «Львівська політехніка», 2013. – 10 ст.

Укладач Галаджун З.В., ст. викл.

Відповідальний за випуск Кузнецова О.Д., професор

Рецензент Макарчук О.Г., доцент

1. Самостійна (індивідуальна) робота студентів

Підготовка до практичних (семінарських) занять допомагає глибше вивчити основні теми курсу з Соціальні комунікації, оволодіти вмінням самостійно працювати з нормативно-правовими актами та спеціальною літературою.

Самостійна робота студента над лекцією умовно поділяється на три основні етапи:

- підготовка до лекції, що відбувається заздалегідь і передбачає ознайомлення з рекомендованою нормативною та навчальною літературою за конкретною темою, що її викладатимуть на лекції;

- сприйняття і конспектування лекції, що полягає в засвоєнні усного матеріалу і його коротких записів (конспектуванні). При конспектуванні необхідно в результаті «переробки» інформації виділити основну думку лектора і стисло її викласти. Лекція не підлягає дослівному запису, за винятком формулювань, визначень, імен, найменувань нормативних актів та літератури, хронологічних і статистичних даних, підсумкових висновків за темою;

- подальша робота над лекцією, що передбачає додаткове доопрацювання конспекту на основі самостійного вивчення рекомендованої нормативної, навчальної, наукової літератури.

Практичні (семінарські) заняття є логічним продовженням лекційного курсу. На них поглиблюють, закріплюють та деталізуються знання, отримані під час лекції і в результаті самостійної роботи.

З усіх тем практичних (семінарських) занять необхідно використовувати підручники та навчальні посібники зазначені у даних рекомендаціях.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оформляється у формі реферату.

Реферат - короткий виклад у письмовому вигляді з публічним захистом змісту наукових праць, літератури з теми, конкретного питання. Теми рефератів відповідають загальним темам практичних (семінарських) занять, конкретизують окремі питання, ключові елементи тем. Перелік тем рефератів розміщений у розділі п’ятому даних методичних рекомендацій. На першому практичному (семінарському) занятті студенти можуть на власний вибір обрати тему реферату. Якщо студент був відсутній на першому занятті, тему реферату йому затверджує викладач. За семестр кожний студент повинен підготувати два реферати, по одному до кожного змістового модуля.

Структура реферату:

- тема-вступ, мета та завдання роботи та основні її положення;

- теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

- методи - вказуються і коротко характеризуються;

- основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;

- висновки;

- список використаних джерел (основної та допоміжної літератури).

Загальні вимоги до оформлення реферату:

- обсяг реферату в середньому не має перевищувати десяти сторінок тексту виконаного власноручно студентом у писаному від руки вигляді на папері формату А4 (в друкованому вигляді реферат не оцінюється);

- титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог;

- на другій сторінці викладають план реферату;

- в тексті роботи слід виділяти і озаглавлювати відповідні розділи плану;

- сторінки роботи нумерують;

- при використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання;

- в разі необхідності можуть бути додатки до реферату;

- наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаних джерел (не менше 10 спеціальних літературних наукових джерел та всі нормативно-правові акти, які необхідні для розкриття відповідного питання).

Критерії оцінювання реферату: науковість викладу, чіткість відповіді, вміння користуватись науковою літературою, належні посилання на джерела, оформлення, вчасне виконання.

Максимальна оцінка за реферат – 50 балів, решта 50 балів виносяться за теоретичну підготовку згідно контрольних питань з курсу.