
- •Метод розрахунку надлишкового тиску, який створюється при згорянні газопароповятряної суміші у приміщенні
- •Титульний лист
- •Практична робота
- •Короткі теоретичні відомості
- •Значення z, коефіцієнта участі гр при згорянні газоповітряної суміші (гпс)
- •Методика виконання роботи Приклади розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж на підприємствах харчової промисловості
- •Вихідні дані для розрахунків за варіантами
Метод розрахунку надлишкового тиску, який створюється при згорянні газопароповятряної суміші у приміщенні
Мета заняття: Надати студентам практику з розв'язання типових задач розрахунку величини надлишкового тиску, який може створюватися при згорянні газоповітряної суміші у приміщенні об’єкта підприємства харчової промисловості.
ЗАВДАННЯ. Визначити величину надлишкового тиску, який може створюватися при згорянні газоповітряної суміші у приміщенні об’єкта підприємства харчової промисловості (відповідно до вихідних даних заданого варіанту).
ВИЗНАЧИТИ:
Величину надлишкового тиску, який може створюватися при згорянні газоповітряних суміші у приміщенні об’єкта підприємства харчової промисловості.
ЗВІТНІСТЬ. Звіт про виконану роботу подати за такою формою:
Титульний лист
Національний університет харчових технологій
Факультет __________________________________
Практична робота
з дисципліни „Цивільний захист”
Тема: Метод розрахунку надлишкового тиску, який створюється при згорянні газопароповятряної суміші у приміщенні
Варіант № __
Група _________
Прізвище, ім’я студента.
Перевірив: _______________________
(вчене звання, ПІБ викладача)
Змістовна частина роботи:
Умова та завдання.
Вихідні дані (за варіантом).
Виклад виконання роботи з необхідними обґрунтуваннями та розрахунками (див. розділ „Методика виконання роботи”
Висновки і рекомендації, спрямовані на захист людей та підвищення рівня індивідуального і соціального ризику на підприємстві.
Короткі теоретичні відомості
Для розрахунку значень критеріїв пожежо-вибухонебезпеки при згорянні ГПС обирають найбільш несприятливий варіант розвитку аварії (аварійної ситуації) (ААС), при якому у виробниче приміщення надходить максимальна кількість найбільш небезпечних речовин (сумішей).
Кількість небезпечних речовин, які потрапляють у приміщення і можуть утворювати пожежо-вибухонебезпечні газоповітряні і пароповітряні суміші та їх гібриди визначаються за наступних умов:
а) відбувається розрахункова ААС одного з апаратів;
б) вся кількість небезпечної суміші, що міститься в апараті надходить у приміщення;
в) відбувається одночасний витік речовин з трубопроводів, що живлять апарат у прямому і зворотному напрямах на протязі часу необхідного для відключення трубопроводів.
Розрахунковий час відключення трубопроводів визначається для кожної конкретної ситуації, виходячи з реальних обставин. Він повинен бути мінімальним з врахуванням технічних характеристик на запобіжні пристрої, а також характеру технологічного процесу і виду розрахункової аварії.
Розрахунковий час відключення трубопроводів приймається за такими значеннями:
- часу спрацювання системи автоматики відключення трубопроводів, який відповідає технічним характеристикам апарату, якщо імовірність відмови системи не перебільшує 0,000001 на рік або забезпечено аварійне резервування її елементів ( не більше 120 с);
- 120 с, якщо імовірність відмови системи автоматики більше 0,000001 на рік і не забезпечено аварійне резервування її елементів;
- 300 с при ручному відключенні системи.
використання технічних засобів для яких час відключення перебільшує вище наведенні значення не допустимо.
Надлишковий тиск р, кПа, для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів С, Н, О, N, Cl, Вr, I, F, розраховується за формулою
,
(3.1)
де pmax — максимальний тиск, що утворюється при згорянні стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші в замкнутому об’ємі;
р0 — початковий тиск, кПа;
т — маса горючого газу (ГГ) або пари легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР), які потрапили у приміщення в результаті розрахункової аварії, кг;
Z— коефіцієнт участі ГР при згорянні газоповітряної суміші (ГПС) (допускається приймати 0 – 1, залежно від типу ГР);
Vво — вільний об’єм приміщення, м3;
Таблиця 3.1