Індивідуальне завдання № 4 «Зайнятість населення і безробіття»

Кількість робочої сили становить 80000+10і тис. осіб, зайнятих – 73000+10і тис. осіб.

Визначте кількість безробітних та рівень безробіття.

i – номер по списку в журналі

Припустимо, що природний рівень безробіття становить х %, а фактичний – y %.

Користуючись законом Оукена, визначте величину відставання ВВП у процентах. Якщо номінальний ВВП дорівнює 300 + і млрд. грн., то який обсяг продукції втрачається через безробіття?

i – номер по списку в журналі

Ціна споживчого кошика поточного року становить 400+N гр.од., а минулого року – 350+N гр.од. Індекс цін минулого року – 106%.

Визначити:

1. індекс цін

2. темп інфляції

i – номер по списку в журналі

Зародження економічної теорії та її розвиток

Ксенофонт

Економічна думка зародилася ще в стародавньому світі. Це була певна сума поглядів на господарські явища, на рушійні сили економічної діяльності людей, істотного розвитку вона досягла в епоху рабовласництва. В працях Ксенофонта (430-355 рр. до . н.е.), Платона (427-347 рр. до н.е.), Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), а також мислителів стародавнього Риму, Індії, Китаю міститься спроба з позицій свого часу з'ясувати загальні принципи економічного розвитку.

"Економікс" (домашнє господарство) - так називалася праця видатного мислителя Стародавньої Греції Ксенофонта, в якій зроблена спроба обґрунтувати мотиви господарської діяльності людей, висловлено ряд Цікавих економічних думок.

Не кожна економічна думка розвивається в систему поглядів і стає економічним ученням. Ні в рабовласницькому, ні у феодальному суспільстві ще не існувало стрункої системи економічних поглядів на економічні процеси. Вона складається поступово в процесі історичного розвитку суспільства.

Могутнім поштовхом до формування економічної науки стало становлення в усіх структурах суспільного життя капіталістичних відносин, коли бурхливими темпами почали розвиватися продуктивні сили, стали формуватися ринок, обмін, торгівля. З'явилася потреба в дослідженні всіх цих явищ, вивченні закономірностей функціонування економіки в цілому. Врешті-решт постало питання і про джерела багатства націй і народів, груп людей, окремих осіб, засоби їх виміру.

Не відразу, суперечливо, але формується система поглядів на всі ці питання. Відбувається і становлення економічної теорії як науки під назвою політична економія. Цей термін був уперше застосований французьким економістом Антуаном Монкретьєн у праці "Трактат політичної економії" (1615). Тривалий час саме під цією назвою розвивалася економічна теорія.

Назва ж походить від грецьких слів "політикос" - суспільний, державний і "ойкономія" - управління, домашнє господарство ("ойкос" - дім, господарство, "номос" - закон). Визначне місце в історії політичної економії зайняло вчення меркантилістів (ХV-ХVІІІ ст.).

Антуан

Монкретьєн

Воно зародилося в країнах Західної Європи. Виражаючи інтереси торгової буржуазії, це вчення було спрямоване проти феодалізму. У меркантилістів. об'єктом досліджень був обіг, зокрема багато уваги приділялося зовнішній торгівлі. Саме обіг вважався тією сферою, де створюється багатство. Загалом же у меркантилістів переважав поверховий опис явищ процесу обігу. Вони не створили наукової системи.

Вільям Петті

Історично першими на шлях капіталізму стали Англія і Франція, де й зародилася класична буржуазна політекономія, її засновниками були Вільям Петті (1623-1687 рр., Англія) і фізіократи на чолі з Франсуа Кене (1694-1774 рр., Франція). Питання про походження багатства переноситься ними зі сфери обігу в сферу виробництва.

Франсуа Кене

На їхню думку, саме тут; і створюється багатство у вигляді матеріальних цінностей, а його джерелом є природа й праця. Ф. Кене в своїй праці "Економічна таблиця" (1758) уперше в економічній літературі процес суспільного відтворення розглядав як цілісну систему виробництва, обміну, споживання.

Адам Сміт

Найвищим досягненням буржуазної політичної економії є праці представників англійської класичної школи Адама Сміта (1723-1790) і Давида Рікардо (1772-1823). У них досліджувалися виробництво й обіг, зроблено спробу розкрити суть товарно-грошових відносин, науково обґрунтувати походження прибутку.

Давид Рікардо

Результати досліджень, основні висновки класиків буржуазної політекономії високо оцінює й сучасна економічна наука.

Карл Маркс

На початку XIX ст. на суспільній арені з'явилася така революційна сила, як пролетаріат.

Виражаючи інтереси робітничого класу, К. Маркс і Ф. Енгельс поставили на науковий грунт соціалістичну ідею, звільнили її від утопічних ілюзій, з одного боку, й відокремили від грубого, зрівняльного комунізму, з іншого.

Сформувався так званий марксистський напрям у політичній економії.

Фрідріх Енгельс

Маркс і Енгельс уперше для пізнання економічних процесів застосували метод матеріалістичної діалектики.

Становлення нового суспільства вони пов'язували з найвищим розвитком матеріального виробництва, демократії та особистості.

Заслугою Маркса є також створення стрункої наукової теорії вартості й додаткової вартості. Цим визначається особливе місце марксистської політекономії в історії економічного вчення.

Наша країна розпочала сьогодні важкий шлях до ринку.

Йдеться про перехід суспільно-економічного укладу до якісно нового стану, до формування нового економічного простору, головними дійовими особами якого мають стати акціонерні компанії, комерційні підприємства.

Альфред Маршал

За своїм станом сучасна економічна теорія світу надзвичайно різноманітна. Провідними напрямами є неокласицизм і неокейнсіанство. Неокласицизм розвиває основні ідеї класичної буржуазної політекономії (А. Маршал - Англія, Дж. Кларк - США), неокейнсіанство (засновник Дж. Кейнс - Англія) розробляє концепції державно-монополістичного регулювання економіки.

Джон Мейнард Кейнс

Пол Самуельсон

Зближення неокейнсіанської теорії зростання з неокласичними концепціями розподілу зумовило виникнення неокласичного синтезу. Найповнішу уяву про його зміст може дати відомий підручник П. Самуельсона "Економіка", а також реферат підручника П. Самуельсона і В. Нордхауса "Економікс".

Вільям Нордхаус

7 цікавих фактів про банкноти

Найбільша в світі банкнота

У 1998 році виповнилося 100 років від дня Філіппінської революції проти іспанського панування. Незалежність острівної республіки уряд вирішив відзначити випуском величезної за розмірами банкноти номіналом 100 000 песо. Розміри колекційної банкноти склав 216 × 356 мм. Охочі могли придбати купюру за 180 000 песо

(близько $ 3700)

Одна на мільйон

30 серпня 1948 згідно з Планом Маршала Банк Англії випустив банкноту номіналом 1 мільйон фунтів стерлінгів. "Програма відновлення Європи", запропонована міністром закордонних справ США Джорджем Маршаллом, передбачала допомогу Західній Європі після Другої світової війни в 1948 -1951 роках. Всього було випущено дев'ять банкнот номіналом в 1 мільйон фунтів стерлінгів. Призначені винятково для внутрішнього користування купюри фіксували значні переміщення коштів.

Вважається, що в даний час залишилося тільки дві банкноти - номер 000008 і номер 000007. Вони були віддані на пам'ять міністрам фінансів Великобританії і США відповідно.

Купюра номер 000007 була продана на аукціоні Spink в 1977 році за 8 тисяч фунтів стерлінгів.

А в 2008 році на тому ж аукціоні була продана банкнота номером 000008 - один з найрідкісніших екземплярів британських грошей в даний час за 78,3 тисячі фунтів стерлінгів.

Перший у світі банкомат

Перший банкомат з видачі готівки був встановлений 27 червня 1967 в районі Енфілд на півночі Лондона у відділенні британського банку Barclays. Винахідником його був шотландець Джон Шепард-Баррон, що працював за замовленням компанії De La Rue - британського виробника паперу для грошових знаків більш ніж 150 країн світу.

Пластикових карток в той час не існувало, і для зняття грошей використовувалися спеціальні ваучери, які треба було заздалегідь отримати в банку. Проте за переведення в готівку грошей банк не утримував комісію. Через кілька років інший шотландець - Джеймс Гудфеллоу - придумав використовувати секретний ПІН-код для захисту від несанкціонованого доступу до банківських рахунків, а перші пластикові картки з магнітною смугою з'явилися в США.

У 2000-х роках при виробництві банкоматів почали застосовувати технологію Cash Recycling, яка полягає в тому, що готівкові гроші, внесені одним клієнтом в банкомат, можуть бути отримані на руки іншим клієнтом

Походження символу долара

Символ долара ($) - символ, що позначає долар, песо, ескудо і деякі інші валюти різних країн, з яких найбільш відомою є долар США.Є кілька версій походження символу долара, але жодна з них не доведена. Знак, безсумнівно схожий зі знаком долара, розміщувався на монетах, які карбували з 1573 по 1825 рік в Потосі - найбільшому світовому промисловому центрі XVI-XVII століть. Ці монети були добре відомі в північноамериканських колоніях Великобританії.

Однією з найпоширеніших є версія походження від іспанського герба на мексиканських піастрах, широко використовувались на території США до початку випуску власної монети в 1794 році. У США ці монети називалися «іспанський долар». Існує також версія, що «$» - це помилкова абревіатура слова песо - «peso», ps або ps. Наприкінці XVIII століття це скорочення пишеться разом і при цьому «p» скорочується до вертикальної лінії.

Тривалість життя купюри

Всі банкноти з плином часу зношуються. Купюри з невеликим номіналом живуть недовго: термін служби 1-доларової банкноти складає 21 місяць. А от середня тривалість "життя" 100-доларової купюри - 89 місяців.

Це все про Єлизавету

Від Австралії до Тринідад і Тобаго портрет Єлизавети II прикрашає банкноти 33 різних країн - це особистий і унікальний рекорд британської королеви. Першою лик Британського Монарха зобразила на своїй грошовій одиниці Канада в 1935 році: тоді на купюрі номіналом в $ 20 була надрукована 9-річна Принцеса. Протягом багатьох років 26 різних портретів Єлизавети були використані у Великобританії та інших її колишніх і нинішніх колоніях, домініонах і територіях для тиражування на банкнотах.

Перші паперові гроші

Паперові гроші вперше з'явилися в Китаї. Їх витоки сягають торгових квитанцій в епоху династії Тан (618-907), які купці і торговці хотели купити, щоб не мати справу з великою кількістю мідних монет під час великих комерційних угод. Через брак міді для карбування монет в епоху династії Сун (960-1279) уряд випустив банкноти для загального обігу по країні.

Банкнота була документом, що підтверджує можливість її обміну на інший цінний об'єкт, як правило, монети. Спочатку банкноти були обмежені територіально і по терміну дії. Якщо банкнота пред'являлася пізніше заявленого терміну, за неї давали суму менше номінальної вартості. Але монгольська династія Юань, зіткнувшись з величезним дефіцитом дзвінкої монети для фінансування окупації Китаю, здійсненої в 1280 році, почала друкувати паперові гроші без обмеження по термінам.