Їхав, їхав козак містом

Їхав, їхав козак містом,

Під копитом камінь тріснув,

Раз, два.

Під копитом камінь тріснув,

Соловейко в гаю свиснув,

Раз, два.

Соловейко, рідний брате,

Виклич мені дівча з хати,

Раз, два.

Виклич мені дівча з хати,

Щось я маю запитати,

Раз, два.

Щось я маю запитати,

Чи не била вчора мати,

Раз, два.

Ой чи била, чи не била,

Як з козаком говорила,

Раз, два.

Вправа. Проспівайте українську народну пісню «Чорнії брови, карії очі» та проаналізуйте ваше виконання під кутом зору висоти голосу та звука.

Чорнії брови, карії очі

(Слова: К.  Думитрашко) (Музика: народна)

Чорнії брови, карії очі,

Темні, як нічка, ясні, як день!

Ой, очі, очі, очі дівочі,

Де ж ви навчились зводить людей?

Вас і немає, а ви мов тута,

Світите в душу як дві зорі.

Чи в вас улита якась отрута,

Чи, може, справді ви знахарі?

Чорнії брови – стрічки шовкові,

Все б тільки вами я любувавсь.

Карії очі, очі дівочі,

Все б тільки я дивився на вас.

Чорнії брови, карії очі!

Страшно дивитись часом на вас:

Не будеш спати ні вдень, ні вночі,

Все будеш думать, очі, про вас.

Вправа. Проспівайте українську народну пісню «Ой Марічко» та проаналізуйте ваше виконання під кутом зору сили й об'єму звучання вашого голосу.

ОЙ МАРІЧКО

Ой Марічко, чичири,

Чичири, чичири,

Розчеши ми кучері,

Кучері, кучері.

Я би тобі чесала,

Чесала, чесала,

Коби мати не знала,

Не знала, не знала.

Мати буде дивити,

Дивити, дивити,

Як ся буду ганьбити,

Ганьбити, ганьбити.

На ти ружу червлену,

Червлену, червлену,

Розмаринку зелену,

Зелену, зелену.

Вправа. Прочитайте будь-який вірш. Глибоко вникніть у зміст і приступайте до виконання вправи.

1. Прочитайте вірш звичайним середнім тоном на наспівному монотоні. Наголошені склади віршових стоп протягуйте довше, після кожного рядка відновлюйте дихання.

2. Так само читайте вірш, але вже на розмовному монотоні. Кожне слово вимовляйте окремо, чітко і виразно, ніби після кожного з них стоїть знак оклику. (Для вправ може підійти будь-який ритмічний текст).

3. Читайте вірш так само цілими словами, але зливаючи їх у рядок.

Вправа (на висоту голосу).

1. Перший рядок вірша читайте на найнижчій ноті вашого натурального голосу. Другий – трохи вище (на тон чи півтора), третій – ще вище і т. д., всього 8–10 рядків. Кількість їх залежатиме від діапазону вашого голосу. Після чого в такому ж порядку знижуйте голос. Темп і сила голосу звичайні. Вдихайте повітря після кожного рядка. Після певної кількості пророблених вправ розширюйте діапазон голосу за рахунок верхніх і нижніх тонів, але кожний раз лише після того, як попередній високий чи низький тон н становитиме труднощів.

2. Таке підвищення і пониження проробляйте з порядком слів або стоп. Слово за словом чи стопа з стопою підвищуйте тон, поки голос не досягне найвищого легкого звучання. Після цього в такому ж порядку поступовості знижуйте голос. З таким переходом від підвищення до пониження і так далі читайте весь вір Дихання в кінці кожного рядка, вдих швидкий і непомітний. Темпі сила звичайні.