Тема 3. Авторське право і суміжні права

3.1. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Структурно право інтелектуальної власності складається із:

1) авторського права;

2) суміжних прав;

3) суспільних прав;

4) права промислової інтелектуальної власності (патентного права);

5) права інтелектуальної власності на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

3.2. Сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва і науки – це:

1) авторське право (об’єктивне);

2) авторське право (суб’єктивне);

3) патентне право (об’єктивне);

4) патентне право (суб’єктивне).

3.3. Сукупність прав, які належать автору або його правонаступнику у зв’язку із створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва – це:

1) авторське право (об’єктивне);

2) авторське право (суб’єктивне);

3) патентне право (об’єктивне);

4) патентне право (суб’єктивне).

3.4. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Літературними та художніми творами є:

1) романи, поеми, статті та інші письмові твори;

2) лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) нормативно-правові акти;

4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори;

5) музичні твори (з текстом або без тексту);

6) аудіовізуальні твори;

7) твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

8) фотографічні твори;

9) твори ужиткового мистецтва;

10) ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

11) переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

12) збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

3.5. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Твори, які не є об'єктами авторського права:

1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;

3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

4) комп’ютерні програми;

5) інші твори, встановлені законом.

3.6. Первинним суб'єктом авторського права є:

1) держава;

2) автор твору;

3) нащадки автора;

4) замовник твору;

5) юридична або фізична особа, у якої автор працює за договором.

3.7. За відсутності доказів іншого автором твору вважається:

1) держава;

2) фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства);

3) замовник твору;

4) юридична або фізична особа, у якої автор працює за договором.

3.8. Авторське право на твір, створений у співавторстві (ст.436 ЦКУ), належить співавторам:

1) роздільно;

2) нероздільно;

3) спільно.

3.9. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Умови співавторства:

1) твір, створений спільною творчою працею співавторів, має бути єдиним цілим, таким, що не може існувати без складових частин як ціле;

2) спільна праця співавторів має бути творчою;

3) має бути угода про спільну працю над твором;

4) має бути дозвіл державного органу на співпрацю;

5) добровільність співавторства.

3.10. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Автору твору належать особисті загальні немайнові права інтелектуальної власності, а також право:

1) вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;

3) обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;

4) право на використання твору;

5) на недоторканність твору.

3.11. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Майнові права інтелектуальної власності на твір:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

5) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

3.12. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Використанням твору є:

1) опублікування (випуск у світ);

2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

3) переклад;

4) дарування надрукованого примірника твору;

5) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

6) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

7) публічне виконання;

8) продаж, передання в найом (оренду) тощо;

9) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

3.13. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для публічного виконання з благодійницькою метою;

3) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

3.14. Вставити пропущене з наведеного в переліку. Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі 5 відсотків (ст.448 ЦКУ) від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором.

1) 4 відсотки;

2) 5 відсотків;

3) 6 відсотків;

4) 7 відсотків.

3.15. Автор має невідчужуване право на одержання грошової винагороди від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором Це право переходить до спадкоємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє:

1) до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір;

2) безстроково;

3) протягом 20 років з дня опублікування твору;

4) протягом 40 років з дня опублікування твору.

3.16. Права інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення – це:

1) авторське право;

2) суміжні права;

3) патентне право;

4) право на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

3.17. Право інтелектуальної власності на виконання та на передачу (програму) організації мовлення виникає:

1) з моменту першого його здійснення;

2) на 10-й день з моменту першого його здійснення;

3) на 20-й день з моменту першого його здійснення;

4) на 30-й день з моменту першого його здійснення.

3.18. Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму виникає:

1) з моменту її вироблення;

2) на 10-й день з моменту її вироблення;

3) на 20-й день з моменту її вироблення;

4) на 30-й день з моменту її вироблення.

3.19. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Первинними суб'єктами суміжних прав є:

1) виконавець

2) виробник фонограми;

3) виробник відеограми;

4) нащадки суб’єктів суміжних прав;

5) організація мовлення.

3.20. Позначити зайве в переліку можливих відповідей: Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав

1) право вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

2) право на використання об'єкта суміжних прав;

3) виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;

4) право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;

5) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.