
- •Методичні вказівки
- •6.090800 – Електронні системи;
- •6.090800 – Фізична і біомедична електроніка
- •6.090800 „Електронні системи”, 6.090800 – Фізична і біомедична електроніка
- •Лабораторна робота № 1 Технолого-конструктивні особливості виробництва напівпровідникових діодів
- •1. Теоретична частина
- •2. Виконання роботи
- •3. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Технолого-конструктивні особливості виробництва напівпровідникових тріодів
- •Теоретична частина
- •2. Виконання роботи
- •3. Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 3 Технолого-конструктивні особливості імс
- •1. Теоретична частина
- •2. Виконання роботи
- •3. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Фізичні обмеження на зменшення розмірів іс
- •Теоретична частина Перед мікроелектронікою стоять задачі:
- •4.2. Теплофізічеськіє обмеження на зростання інтеграції.
- •Лабораторна робота № 5 Фізичні обмеження на зростання ступеня інтеграції іс
- •5.1. Затримка і спотворення імпульсів на зв'язках.
- •Розглянемо дві моделі сполучної шини у складі іс.
- •5.2. Статистична відтворність технологічного процесу.
- •5.3. Граничний ступінь інтеграції.
- •5.4. Мінімальна площа, займана одним елементом іс.
- •5.5. Густина запису мдп зу у функції від розмірів елемента іс.
- •Література
- •6.090800 „Електронні системи”, 6.090800 – Фізична і біомедична електроніка
- •51918, М. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 2
5.3. Граничний ступінь інтеграції.
Вирішальним чинником, що визначає ступінь інтеграції, є характерний розмір ІС - у разі КМДП схем це довжина каналу.
Довжина каналу визначається роздільною здатністю літографії. В осяжному майбутньому літографія в масовому виробництві ІС – це фотолітографія. На малюнку показано вдосконалення роздільної здатності трьох основних видів літографії по роках: 1 – фотолітографія, 2- електронна літографія, 3 – іонна літографія.
5.4. Мінімальна площа, займана одним елементом іс.
Розглянемо МДП-транзистор.
Покладемо :
lT = 10 lK
b = 20 lK
Приймемо до розгляду наступні оцінні співвідношення:
Sтр = lTb = 200lK2
Sэл = 5Sтр
Тут позначено:
Sтр – площа, займана безпосередньо транзистором.
Sэл – площа, що доводиться на один транзистор з урахуванням шин і необхідної відстані, що підводять, між ними.
З приведених двох формул одержуємо наступне співвідношення, яке зв'язує площу, що доводиться на один транзистор, з його характерним розміром:
Sэл = 1000 lK2
Одержана оцінна формула справедлива для випадку розташовує провідників розводки тільки на одному рівні.
Статистичні дані виробництва ІС показують, що з достатнім ступенем надійності можна покласти:
Sэл = (1000lК2)/m,
де m – число рівнів розводки межсоединений.
Це підтверджується графіками, приведеними на нижченаведеному малюнку, на якому показана густина розміщення елементів ІС в тисячах транзисторів на квадратний міліметр у функції від характерного розміру транзистора (довжини каналу). Цифри на графіках відповідають числу рівнів розводки.
5.5. Густина запису мдп зу у функції від розмірів елемента іс.
На один елемент пам'яті (ЗУ) доводяться дві пари КМДП – транзисторів.
Структура пристрою, що запам'ятовує, регулярна. Тому можна покласти, що
Sэл.зу = 1,2Sэл = 1200l2k/m
Число біт інформації, яке може бути записане таким ЗУ, з розрахунку на одиницю площі:
Nbit =1/Sэл.зу = m/(1200 l2k)
При m = 6 одержуємо:
Nbit =510-3l-2k
При lk = 1мкм Nbit = 0.5 Мбит/см2 (1мкм = 10-4см).
При lk = 0.25 мкм Nbit = 8 Мбит/см2
Можна припустити, що площа ОЗУ на КМДП ІС досягає 10 см2 . Тоді повна місткість пам'яті одного ОЗУ на ІС з транзисторами, що мають довжина каналу 0,25 мкм складе 80 Мбіт або 10 Мбайт.
У разі розвитку «субчетвертьмикронной» технології «subquatermicrometer technology» об'єм пам'яті ОЗУ збільшиться ще більше.
При lk = 0.07 мкм Nbit = 100 Мбит/см2, площі ІС 10 см2 забезпечить 109 біт.
Цей простий розрахунок відповідає обговорюваним в літературі прогнозам
здійснення ОЗУ з об'ємом пам'яті до 1Gbit в одній ІС.
Література
Технология и автоматизация производства радиоэлектронной аппаратуры: Учебник для вузов /Ж 77. Бушминский, О. Ш. Даутов, А. 77. Достанко и др.; Под ред. А. 77. Достанко, Ш. М. Шабдарова. М.: Радио и связь, 1989. 624 с.
Гелль 77. 77., Иванов-Есипович 77. К. Конструирование и микроминиатюризация радиоэлектронной аппаратуры. Л.: Энергоиздат, 1984. 536 с.
Готра 3. Ю. Технология микроэлектронных устройств: Справочник. М.: Радио и связь, 1991. 528 с.
Курносое А. И., Юдин В. В. Технология производства полупроводниковых приборов: Учеб. пособие. М.: Высш. шк., 1974. 400 с.
Павловский В. В., Васильев В. И., Гутман Т. И. Проектирование технологических процессов изготовления РЭА. М.: Радио и связь, 1982. 372 с.
7. Справочник конструктора-приборостроителя. Проектирование. Основные нормы / В. Л. Соломахо, Р. И. Томилин, Б. В. Цитпович, Л. Г. Юдовин. Минск: Высш. шк., 1988. 272 с.
Ханке X., Фабиан X. Технология производства радиоэлектронной аппаратуры. М.: Энергия, 1980. 484 с.
Хвощ С. Т., Варлинский 77. 77., Попов Е. А. Микропроцессоры и микроЭВМ в системах автоматического управления: Справочник / Под ред. С. Т. Хвоща. Л.: Машиностроение, 1987. 640 с.
Зміст
Лабораторна робота №1.
Технолого-конструктивні особливості виробництва напівпровідникових діодів . . . . . . .2
Лабораторна робота№2.
Технолого-конструктивні особливості виробництва напівпровідникових тріодів . . . . . .7
Лабораторна робота № 3 . Технолого-конструктивні особливості ІМС . . . . . . . . . . . . 17
Лабораторна робота № 4. Фізичні обмеження на зменшення розмірів ІС. . . . . . . . . . .20
Лабораторна робота № 5. Фізичні обмеження на зростання ступеня інтеграції ІС. . .24
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Навчальне видання
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
з дисципліни „Технологічні основи електроніки” студентами спеціальностей