Частина

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Розділ 1 роль та напрями аналізу національної економіки

1.1. Необхідність та завдання аналізу економіки

Національна економіка є складною системою, являє со­бою сукупність взаємозв’язаних сфер, галузей і секторів народного господарства. У сучасних умовах функціонування економіки, в процесі ринкових перетворень виникає потреба у постійному моніторингу на макрорівні, суттєво посилюється макроеконо­мічний аспект аналізу.

Аналіз національної економіки зумовлено необхідністю:

• оцінки реальних ринкових перетворень;

• проведення ефективної структурної політики;

• створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб’єктів ринкової економіки;

• розроблення індикативних та стратегічних планів, а також прогнозування соціально-економічного розвитку;

• корегування макроекономічних концепцій і розроблення нових.

Розрізняють аналіз економіки ex post та ex ante. Аналіз ex post є фактично національним рахівництвом, в межах якого визначаються основні макроекономічні параметри, одержується інформація про результати функціонування економіки. Методичною основою аналізу ex post є система національного рахівництва (СНР).

Аналіз ex ante дає змогу визначити закономірності формування макроекономічних параметрів, розробити пропозиції щодо пев­них заходів регулювання та контролю, корегувати існуючі та розробляти нові макроекономічні концепції.

Об’єктом аналізу економіки є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні.

Предметом аналізу є розробка методології та методики визначення основних показників, які характеризують стан та закономірності розвитку національної економіки.

Аналіз економіки охоплює дослідження: структури і динаміки основних макроекономічних показників; стану товарного ринку та механізму його рівноваги; ринку праці та основних процесів на ньому; фінансового ринку та його основних індикаторів; темпів, чинників, потенціалу економічного зростання та ефективності структурних зрушень; основних макроекономічних процесів — інвестицій, інфляції, заощаджень тощо.

Основними завданнями аналізу економіки є:

• визначення тенденцій макроекономічного розвитку;

• виявлення ресурсів економічного зростання у майбутньому;

• корегування існуючих і розроблення нових макроекономічних концепцій;

• узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;

• виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економіці, найважливіших чинників, які суттєво впливають на економічну ситуацію.

Розв’язання перелічених завдань дасть змогу комплексно характеризувати макроекономічні ринки й оцінити вплив на їх становлення і розвиток різних чинників.

Аналіз економіки все частіше є попереджувальним. Тобто він дає можливість передбачити найімовірніші наслідки економічних процесів і приймати рішення щодо їх корегування, оцінити можливі економічні наслідки реалізації різних варіантів прогнозів.

1.2. Напрями аналізу економіки

Аналіз економіки на макрорівні здійснюється за такими напрямами:

• аналіз матеріальних і грошових потоків у складній моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу;

• основні макроекономічні показники, їх класифікація та взаємозв’язок;

• аналіз основних структурних співвідношень на макрорівні: між окремими галузями і регіонами, споживанням і нагромадженням. Виявлення чинників нагромадження;

• аналіз товарного ринку і секторної структури ВВП, структури ВВП за категоріями виробництва, доходів і кінцевого використання. Аналіз агрегованої моделі міжсекторних взаємозв’язків на макрорівні;

• визначення макроекономічної рівноваги на товарному ринку, аналіз чинників сукупного попиту і пропозиції;

• аналіз фінансового ринку: показники стану грошово-кредит­ного ринку, визначення вартості грошей, рівновага на грошово-кредитному ринку. Аналіз основних індексів фондового ринку. Аналіз валютного ринку, реального і номінального обмінних курсів, чинників, що на них впливають;

• аналіз ринку праці: показники ринку праці — зайнятість, безробіття, продуктивність праці, чинники продуктивності праці. Аналіз механізму рівноваги на ринку праці;

• аналіз соціальних індикаторів: реального доходу домашніх господарств, індексу людського розвитку, прожиткового мінімуму. Аналіз основних причин економічної нерівності. Необхідність соціального захисту населення;

• аналіз макроекономічних процесів: інвестиційної діяльності, структури капіталовкладень, форм і чинників інвестування. Аналіз чинників заощаджень домашніх господарств. Аналіз інфляції. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності, динаміки і структури зовнішньої торгівлі;

• зіставлення макроекономічних показників країни з аналогіч­ними показниками розвинутих країн, виявлення величини та при­чин відхилення.

Резюме

1. Вирізняють аналіз економіки ex post і ex ante. Методичною основою аналізу ex post є система національного рахівництва, яка дозволяє одержати інформацію про результати функціонування економіки. Аналіз ex ante дозволяє визначити закономірності формування макроекономічних параметрів.

2. Об’єктом аналізу національної економіки є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні.

3. Предметом аналізу економіки є розробка методології та методики визначення основних показників закономірностей економічного розвитку.

4. Аналіз економіки є попереджувальним.

5. Аналіз національної економіки здійснюється за напрямами: аналіз моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу, основні макроекономічні показники та структурні співвідношення, аналіз товарного, фінансового ринку та ринку праці, аналіз соціальних індикаторів та макроекономічних процесів.

Аналіз ex post Аналіз ex ante Аспект Завдання аналізу Напрями аналізу

Національна економіка Об’єкт аналізу Попереджувальний аналіз Предмет аналізу

1. У чому полягає сутність аналізу ex ante і ex post? Наведіть конкретні економічні приклади.

2. Що є об’єктом і предметом аналізу національної економіки?

3. Поясніть необхідність аналізу національної економіки в сучасних умовах.

4. Обґрунтуйте основні напрями аналізу національної економіки.