Бухгалтерія — мистецтво ведення, передбачення і регулювання адміністративних розпоряджень. Контроль — ось істинна функція обліку.

Джузеппе Борначіні

вступ

На нинішньому етапі розвитку економічної науки вагоме значення має вдосконалення методів та механізмів управління господарством в умовах застосування ЕОМ та нових програмних про­дуктів. У вирішенні цих завдань важливу роль відіграє оперативний облік та контроль як частина загальної системи управління.

За умови застосування автоматизованої системи оперативного обліку та контролю керівництво підприємства матиме можливість оперативно отримувати інформацію про фінансово-госпо­дарську діяльність у різних зрізах, і на її підставі швидко реагува­ти на економічні процеси — виконувати управлінську функцію.

В останні десять років у спеціальній літературі широко висвітлені теоретичні та практичні питання організації бухгалтерського обліку на базі ЕОМ. Але питання автоматизації оперативного обліку та оперативного контролю не були відображені ані в літературі, ані в програмних продуктах.

Дані статистики свідчать, що з часу здобуття Україною незалежності, а відповідно самостійного права її підприємств та організацій вільно виходити на зовнішній ринок товарів та послуг (займатись зовнішньоекономічною діяльністю), близько 80 відсот­ків промислових та торговельних підприємств є учасниками зовнішньоекономічних операцій.

Деякі науковці та практики вважають, що зовнішньоекономіч­на діяльність це лише експорт, імпорт, бартер. Такі твердження не є правильними.

По-перше, зовнішньоекономічна діяльність передбачає наявність внутрішньоекономічної діяльності, а такі поняття в літературі не досліджуються, тому що безперервний облік (бухгалтерський) ведеться за будь-якими фінансово-господарськими опера­ціями: чи то зовнішньоекономічними, чи то внутрішньоекономічними. Тому краще застосовувати термін «міжнародна економічна діяльність (операція)».

По-друге, до міжнародних економічних операцій слід відносити всі операції, що відбуваються між резидентами та нерезидентами, незалежно від території діяльності.

Також слід зауважити, що міжнародні економічні операції відбуваються не лише на території підприємства, а й у дорозі на території України, в інших країнах, нейтральних та територіальних водах, протоках, вільних економічних зонах тощо. Бухгалтерський облік ускладнюється тим, що відсутні первинні документи про рух та місцезнаходження товарів, обсяг виконаних робіт і т. ін. Керівництво підприємства (управлінський персонал) не володіє зазначеною інформацією і, відповідно, не має можливості виконувати свої функціональні обов’язки в повному обсязі. А тому необхідно керуватись оперативними даними — інформацією оперативного обліку.

А враховуючи те, що підприємство може одночасно здійснювати велику кількість різноманітних міжнародних економічних операцій, буде значний обсяг оперативно-облікової інформації.

Усе вищенаведене зумовлює необхідність створення на підпри­ємствах автоматизованої системи оперативного обліку та контролю міжнародних економічних операцій, ураховуючи специфіку їх виконання, об’єкти оперативного обліку, технічне оснащення, організаційну структуру підприємства, підпорядкованість тощо.

З метою вивчення історичного розвитку автоматизації оперативного обліку та контролю торговельних операцій міжнародний економічний контракт розглядається з двох точок зору. З одного боку, він є юридичним документом, який засвідчує досягнення певних домовленостей між сторонами, що домовляються (контр­агентами). З другого боку, це документ, який передбачає певний набір фінансово-господарських показників. Показники в подальшому використовуються з метою проведення автоматизованого оперативного обліку та контролю виконання міжнародної угоди.

Ці дві сторони економічного контракту не є подібними і тотожними, а тому необхідно звернутись до історії обліку та знайти історичне підтвердження необхідності розгляду цих двох напрямів у даному дисертаційному дослідженні.

У 1522 р. іспанський математик і юрист Дієго дель Кастілло писав, що історія бухгалтерського обліку знає випадки, коли права та обов’язки, які випливають з договору виступали об’єктом обліку.

Він уважається основоположником юридичного напряму в бухгалтерському обліку. Усі господарські факти він розцінював як договір. На його думку, «мета обліку полягала у відображенні юридичних прав і вимог учасників договорів» [335, с. 80].

Дане дослідження теж торкається деяких юридичних аспектів. Багато хто з видатних представників теорії бухгалтерського обліку та юридичного напряму в обліку працювали в різний час над цим: Н. д’Анастасіо, Ф. Бесту, Г. Л. Бикова, О. С. Бородкін, Д. Бор­начіні, Ф. Ф. Бутинець, Ф. Виле, О. М. Галаган, А. М. Герасимо­вич, А. Гільбо, Л. І. Гомберг, Ф. Ескобар, І. І. Каракоз, С. Г. Карді­нель, Г. Г. Кірейцев, М. В. Кужельний, А. М. Кузьмінський, П. Кул, Д. Кріпу, В. Г. Лінник, Ю. Я. Литвин, Є. Леоте, В. Г. Макаров, Д. Манчіні, П. П. Німчинов, Ю. І. Осадчий, В. Ф. Палій, Л. Пачо­лі, Є. Є. Сіверс, Я. В. Соколов, Б. Солозано, В. В. Сопко, Г. Тек­сада, Д. Чербоні, М. Г. Чумаченко, І. Ф. Шер, Е. Шмаленбах, Я. Шуєр.

Їх праці в основному були присвячені правам на товари (інші товарно-матеріальні і нематеріальні цінності) у контексті виконання внутрішніх (внутрішніх на підприємстві або внутрішньодержавних) зобов’язань та їх відображенню в системі бухгалтерського обліку.

Але в науковій літературі відсутні будь-які дослідження, що торкались би відображення прав та зобов’язань за міжнародними угодами в системі обліку.

Вирішення цього завдання потребує посилення теоретичних досліджень, упровадження в практику нових підходів до організації оперативного обліку та контролю в умовах роботи автоматизованої підсистеми обліку міжнародних економічних опе­рацій.

Метою дослідження є вивчення закономірностей здійснення опе­ративного обліку та контролю суб’єктами господарювання Ук­раїни окремих міжнародних фінансово-господарських операцій, їх автоматизація.

Для досягнення цієї мети в процесі дослідження розв’язані такі проблемні питання, що мають практичне значення:

• на підставі всебічного вивчення національного та зарубіжного досвіду розроблені і запропоновані основні напрями вдосконалення організації автоматизованого оперативного обліку і конт­ролю міжнародних економічних операцій з урахуванням особливостей сучасного становища її економіки;

• виходячи зі специфіки конкретних стадій операцій і чинного законодавства вивчено основні форми та умови міжнародних розрахунків, оподаткування, вантажоперевезення, страхування та інших чинників, що регламентують зовнішньоторговельні операції, визначено найраціональніші з них з метою оперативного керівництва ними;

• розроблена методика організації автоматизованого оперативного обліку та контролю і механізм її реалізації;

• запропоновано механізм здійснення оперативного обліку та контролю міжнародних фінансово-господарських операцій в умовах застосування комп’ютерної обробки даних по мережі.

У процесі роботи автор ставив перед собою завдання створення моделі автоматизованої підсистеми оперативного обліку та оперативного контролю міжнародних фінансово-господарських операцій з метою забезпечення можливості оптимального прийняття управлінських рішень персоналом підприємства.

Предметом дослідження є міжнародна фінансово-господарсь­ка діяльність господарюючих суб’єктів України, що базується на взаємовідносинах з іноземними контрагентами в комерційній діяльності.

Об’єктами дослідження є майно підприємств, майнові та немайнові права, джерела їх утворення, господарські процеси, фінансові відносини та механізми їх здійснення, результати фінансово-господарської діяльності.

Методологія і методика дослідження базуються на інтегрованій системі запозичених знань з різних наукових та практичних сфер: інформатика, кібернетика, оподаткування, договірне право, фінанси, маркетинг, менеджмент, облік, контроль, валютне регулювання, міжнародне транспортне сполучення тощо. Їх використано при створенні автоматизованої підсистеми оперативного обліку та контролю.

Методологічною основою дослідження є діалектичний підхід до вивчення процесів і явищ, досвіду організації оперативного обліку та контролю міжнародних економічних операцій. Достовірність висновків і результатів забезпечена використанням таких методів дослідження: загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, конкретизація), методичних прийомів (огляд, запит, документальна перевірка, тестування, під­рахунок, аналітичні процедури, узагальнення), методів економічного аналізу (групування, математичне моделювання, аналіз інформації та інші).

Проведені дослідження ґрунтуються на фактичних матеріалах фінансово-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономіч­них відносин України, банківських установ, митних та податкових органів з урахуванням чинного законодавства, впливу його змін на результати діяльності.

Інформаційною базою дослідження була навчальна література, наукові праці національних та зарубіжних авторів, нормативно-довідкова інформація, статистичні дані державних органів виконавчої влади, законодавчі акти України та інших держав, мате­ріали наукових конференцій, практика здійснення зовнішньоторговельних операцій суб’єктами господарювання України.

Наукову новизну роботи характеризують такі результати:

• теоретичні дослідження комплексу питань з організації та практики автоматизації оперативного обліку і контролю міжнародних економічних операцій;

• визначення основних теоретико-методологічних напрямів стра­тегічного управління міжнародною економічною діяльністю підприємства, його потенціалом та контроль за етапами здійснення;

• розроблення пропозицій з удосконалення напрямів автоматизації міжнародних фінансово-господарських операцій у загальній системі оперативного обліку і контролю;

• визначення основних напрямів удосконалення автоматизованої підсистеми оперативного обліку та контролю залежно від видів діяльності підприємства;

• запропоновані алгоритми вирішення завдань оперативного обліку та контролю, форми автоматизованих документів — інформаційні повідомлення та їх основні реквізити.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у виробничій спрямованості теоретичних розробок до практичних висновків і рекомендацій, які можуть бути використані в організації та створенні автоматизованої підсистеми оперативного обліку і контролю зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України. Це дасть змогу більш повно і оперативно викорис­товувати інформацію для потреб управління на всіх рівнях зовнішньоторговельного підприємства, своєчасно виявляти та усувати чинники, що негативно впливають на його діяльність, вишуковувати резерви для підвищення ефективності зовнішньоторго­вельної діяльності.

Автоматизація оперативного обліку і контролю забезпечує отримування більш розширеної аналітично-управлінської інформації щодо всіх видів процесів та етапів зовнішньоторговельної діяльності.

Уперше запропоновано поєднання системи знань з різних наукових та практичних сфер: інформатика, кібернетика, оподаткування, договірне право, фінанси, маркетинг, менеджмент, облік, контроль, валютне регулювання, міжнародне транспортне сполучення тощо, що дало змогу автору відійти від традиційного підходу та вийти на більш високий рівень наукового дослідження. Такий теоретичний підхід уможливив обґрунтування необхідності та доцільності створення автоматизованої підсистеми оператив­ного обліку та контролю міжнародних фінансово-господарських операцій суб’єктів господарської діяльності України в загальній системі автоматизованого обліку.

Результати досліджень доповідалися, обговорювалися та отри­мали визнання серед науковців та практиків, зокрема на 5 міжнародних, республіканських та регіональних конференціях і науково-методичних семінарах.

Апробація проводилася за участю докторанта на зовнішньоторговельних підприємствах України та фірмах, що займаються створенням і налагодженням автоматизованих систем обліку.

1.1. Еволюція механізації та автоматизації обліку

Як відомо, Росія була однією з перших країн, де почали використовувати рахункові машини. Уперше їх застосовували в Росії в 1887 р. під час перепису населення. В Англії в 1911 р. [127, с. 7].

За даними, що наводять різні автори та дослідники, можна у хронологічному порядку коротко простежити розвиток механізації в Росії, СРСР, Україні.

1874 р.  Виготовлення російським інженером В. Т. Однером арифмометра.

1878 р.  П. Л. Чебишев сконструював машину, яка складала суми.

1881 р.  П. Л. Чебишев сконструював обчислювальну машину.

1911 р.  Під керівництвом академіка А. М. Крилова в Петербурзі була побудована перша у світі математична машина.

1923 р.  Організація машинорахункових бюро.

1926 р.  Створення машинорахункової станції (МРС) при ЦСУ СРСР.

 Організація перших МРС на деяких великих промисло­вих підприємствах.

 Установлення комплектів рахунково-перфораційних машин «Пауерс» у Харкові на заводі сільськогосподарських машин «Серп і молот».

1927 р.  Створення МРС при Центральному відділі статистики і картографії.

 Правління Держбанку СРСР почало проводити перші дослідження з механізації обліку.

 Організовано МРС на Московському та Харківському заводах «Серп і молот», на Ленінградському заводі «Красная заря», на заводах Державного електричного тресту, в Першому шерстяному тресті і т. д.

12.1927 р.  XV з’їзд ВКП(б) запропонував розширити досвід машинізації конторської та рахункової справи.

1928 р.  Організована перша фабрика механізованого обліку Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС).

1929 р.  Винахідник Г. Е. Лозовський створив першу у світі кон­струкцію сумарного перфоратора.

1930 р.  Організована перша МРС у системі Держбанку при Харківській обласній конторі.

1931 р.  На обліково-економічних факультетах економічних ву­зів введено курс механізації обліку.

 У Москві відкрито факультет для підготовки інженерів з організації механізованого обліку.

 Організована фабрика механізованого обліку при Прав­лінні Держбанку СРСР.

28.08.1931 р.  РНК СРСР прийняла спеціальну постанову, де було ска­зано, що побудова системи єдиного обліку гальмується використанням недосконалої кустарної техніки обліку.

З 1932 р.  Створено у Москві завод рахункових машин «САМ» і по­чався випуск клавішних сумарних записуючих машин.

А з 1934 р. — перфораторів і контрольників електромагнітної дії та електромеханічних сумарних табуляторів.

1934—  В. Е. Агаповим розроблені принципи використання

1935 рр.  енергії фотоелемента в рахункових машинах.

 С. К. Неслуховський сконструював рахункові агрегати для виконання спеціальних математичних розрахунків.

З 1935 р.  Завод «САМ» почав виробляти десятиклавішні обчислювальні напівавтоматичні машини.

З 1936 р.  Ленінградський завод «Лінотип» почав виробництво електромеханічних сортувалок.

 СРСР відмовився від імпортування обчислювальної техніки.

З 1949 р.  Поставлено завдання механізації всіх рахунково-обчислю­вальних робіт, і насамперед робіт, пов’язаних з веденням бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку.

З середини  Головним ідеологом машинної бухгалтерії став В. І. Ісаков

50-х рр. (1913—1986). Він сформував таблично-перфокартну фор­му рахівництва, створив учення про комплексну механізацію та автоматизацію обліку. Коли В. І. Ісаков почав свою роботу, в розпорядженні бухгалтерів були дві групи машин: з ручним і автоматичним вводом первинних даних, або їх називали рахунково-клавішними та рахунково-перфораційними [335, с. 529].

 Тоді ж виникли такі поняття, як «стандартизація та уні­фікація первинних документів», «класифікатори», «системи кодування» тощо.

 Далі «… розповсюдження електронної обчислювальної техніки привело до виникнення нових понять: «автоматизована система управління» (АСУ) та «автоматизоване робоче місце» (АРМ). АСУ — стимулювало тенденцію до централізації обліку, АРМ — до децентралізації» [335, с. 529].

1952 р.  У колгоспах Києво-Святошинського району вперше почали механізацію обліку та обчислювальних робіт із застосуванням рахунково-перфораційних машин фабрики механізованого рахунку (ФМР) Головного управління обчислювальних робіт ЦСУ СРСР у м. Києві.

1953 р.  Організована МРС у м. Гатчині Ленінградської області для механізації обліку за допомогою рахунково-перфо­раційних машин у всіх колгоспах та на машинно-тракторних станціях (МТС) району.

1954 р.  У колгоспах і на МТС почали застосовувати рахунково-клавішні машини.

1955 р.  Уведена в дію МРС при Києво-Святошинській МТС.

1956 р.  Створено дослідне МРБ при радгоспі «Комунарка» Ка­лінінградського району Московської області.

1957 р.  Організована перша в країні кущова МРС для групи радгоспів Московської області.

1958—  Уведено в експлуатацію близько 15 кущових міжрадгосп-

1960 рр. них МРБ та МРС.

З 1960 р.  Почали створювати дослідні районні МРС при органах ЦСУ СРСР з метою обслуговування не лише сільськогосподарських підприємств.

1960  У СРСР створено понад 70 дослідних районних МРС.

1964 рр.

1966—  У різних галузях промисловості створено понад 300 АСУ.

1970 рр.

1971—  Парк ЕОМ збільшився більш ніж утричі.

1975 рр.

З того часу науково-технічний прогрес сягнув значних вершин. Починаючи з кінця минулого тисячоліття, приблизно кожні півроку створюється вдвічі досконаліше обладнання для ЕОМ; 1—3 рази на рік удосконалюються програмні продукти.

Постійно збільшується коло користувачів ЕОМ та програмних продуктів, що спрощує роботу економічних і управлінських служб підприємства та допомагає їм приймати оперативні рішення.