3.7. Оперативний облік продовження термінів розрахунку за окремими видами міжнародних економічних операцій

Розвиток і налагодження міжнародних відносин підприємств та організацій України посідає значне місце в їх фінансово-гос­подарській діяльності. Позитивним явищем у цьому є розширення географії збуту товарів, виконання робіт та послуг, тобто коли український товар закріплюється на освоєних іноземних ринках збуту та завойовує нові.

Надходження нових для ринку України товарів є також позитивним явищем. Як правило, для завоювання ринку України іноземні контрагенти надають певні види знижок та відстрочення терміну платежу за свою продукцію. Але є й інша сторона. Нові іноземні ринки для нашого експорту та нові іноземні товари передбачають роботу з новими, раніше невідомими іноземними партнерами.

Якщо зовнішньоекономічний контракт укладається вперше і про ділову репутацію контрагента нічого не відомо, то можливо відразу з ним домовитись про проведення експортної операції через факторингову установу.

Коли ж уже укладено зовнішньоекономічний контракт і навіть відвантажена на експорт продукція, то, відповідно, ви дієте на свій ризик. Насамперед ризик полягає в тому, що можна несвоєчасно отримати валютну виручку.

У разі, коли українська сторона є імпортером продукції, робіт, послуг (надалі товарів) і вже здійснено попередню оплату, можна несвоєчасно отримати імпорт або не отримати взагалі.

Чинне законодавство України (Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР, від 23.09.1994 р.) передбачає, що іноземна валюта (виручка) за експортований товар має надійти і бути зарахованою в уповноважений банк на Ваш рахунок у термін зазначений у контракті, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення вантажу (з дати виписки вивізної вантажної митної декларації). Якщо ж це роботи, послуги, права інтелектуальної власності — то з дати підпису документа (акта приймання-передавання), що засвідчує факт прийняття робіт, надання послуг або передачі прав інтелектуальної власності.

Виняток. Якщо експортується за іноземну валюту фармацевтична продукція українського виробництва (відповідно кодам товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності 30.01—30.06), то тоді термін повернення валютної виручки не повинен перевищувати 180 календарних днів з моменту виписки вивізної митної декларації. Це доповнення внесено Законом України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 1034-XIV від 10.09.1999 р.

При імпорті в Україну законодавством також передбачено 90-денний термін надходження товарів з моменту здійснення українським покупцем авансового платежу (дати, зазначеної у виписці уповноваженого банку).

Якщо ж умовами зовнішньоекономічного контракту на імпорт передбачена форма розрахунку — документарний акредитив, то 90 днів відліковуються з моменту фактичного здійснення платежу на користь іноземного контрагента уповноваженим банком (доповнення внесено Законом України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 184/96-ВР від 07.05.1996 р.).

Виняток. Надходження товарів за імпортними операціями після перерахування суб’єктами космічної діяльності авансового платежу за виконання робіт з виготовлення (розроблення) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-но­сіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих здійснюються у строк до 500 календарних днів (доповнення внесено Законом України «Про державну підтримку космічної діяльності» № 1559-ІІІ від 16.03.2000 р.).

У разі перевищення зазначених термінів на резидентів України буде нараховуватись та стягуватись пеня в розмірі 0,3% за кожний день прострочення від суми іноземної валюти, що не надійшла (при експорті) або від митної вартості товару, що не надійшов (при імпорті). Ці суми визначаються в іноземній валюті і перераховуються в гривню за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості.

Якщо суд або арбітражний суд, міжнародний комерційний арбітражний суд, морська арбітражна комісія при Торгово-про­мисловій палаті України прийняли позовну заяву від резидента України про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом законодавчо встановлених термінів, обумовлених у зовнішньоторговельному контракті, то зупиняється нарахування та сплата пені за їх порушення.

Якщо суд відмовляє в позові повністю або частково, термін нарахування та сплати поновлюється, з урахуванням того терміну, на який нарахування було призупинено.

Якщо суд приймає рішення про задоволення позову, то пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.

Державні податкові інспекції мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню.

У зв’язку з цим рекомендується українським суб’єктам господарювання при опрацюванні проектів та укладанні зовнішньо­економічних договорів у розділі, який регламентує відповідальність сторін передбачати розмір штрафних санкцій не менше 0,3% за кожний календарний день від суми іноземної валюти або суми іноземного товару, що можуть несвоєчасно надходити.

Якщо ж передбачаєте, що можете перевищити законодавчо встановлений термін з вини контрагента і таке перевищення не залежить від форс-мажорних обставин, обумовлених контрактом, краще відразу звернутись до судових органів.

Але є ще один шлях. Стаття 6 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. (із змінами внесеними Законом №184/96-ВР від 07.05.1996 р.) зазначає, якщо резидентами виконуються зовнішньоекономічні договори, предметом яких передбачено:

• виробничу кооперацію;

• консигнацію;

• комплексне будівництво;

• оперативний і фінансовий лізинг;

• поставку складних технічних виробів;

• поставку товарів спеціального призначення;

то Національний банк України (надалі НБУ) може їм надавати індивідуальні ліцензії на продовження законодавчо встановлених термінів.

Відразу зауважимо, що згідно з рішенням Комісії Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 5 листопада 1996 р., НБУ може надавати індивідуальні ліцензії на продовження термінів лише на вищезазначені види операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Визначення порядку віднесення зовнішньоекономічних операцій до вищезазначених Законом покладено на Кабінет Міністрів України, який через 3 місяці відразу видав свою Постанову «Про порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення» № 882 від 28.12.1994 р.

У редакції КМУ віднесення виглядає таким чином:

1. До операцій виробничої кооперації належать операції щодо поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв’язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції щодо виконання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та здійснення технологічних операцій.

2. До операцій з консигнації, відносяться операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту.

3. До операцій комплексного будівництва належать операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних та будівельно-монтажних робіт, у тому числі під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати-експлуа­тувати-передавати», здійснення шефмонтажу та авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт і послуг, а також постачання машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт.

4. До операцій з поставки складних технічних виробів відносяться операції щодо поставки устаткування частинами або пос­тавки складних технічних виробів, що потребують установлення, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також поставки складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів.

5. До операцій, які здійснюються під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення, відносяться операції щодо поставки продукції згідно з переліком, що визначається КМУ.

6. До операцій, які здійснюються під час виконання договорів оперативного та фінансового лізингу (у формі міжнародного лізингу), належать операції, визначені пунктом 1 статті 4 Закону України «Про лізинг».

Уважно перечитавши вищезазначену Постанову КМУ майже кожний може «знайти себе та … взяти участь».

Але слід спочатку пересвідчитись, що Ваш товар (об’єкт зовнішньоекономічної угоди) не належить:

— у разі експорту як частина бартерного контракту до переліку товарів, експорт яких забороняється за бартерними (товаро­обмінними) операціями, затвердженого Постановою КМУ «Про перелік товарів (продукції, робіт, послуг), експорт яких забороняється за бартерними (товарообмінними) операціями» № 854 від 12.06.1998 р.,

— до переліку товарів критичного імпорту, затвердженого Постановою КМУ «Про перелік товарів критичного імпорту» № 1145 від 27.07.1998 р.

Якщо Ви теж вважаєте, що Ваша операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності підпадає під одну з вищезазначених (розглянемо на найпростішому прикладі — консигнація), і вже «не за горами» кінець 90-денного терміну, то Вам ще необхідно визначитись, до якого державного органу необхідно буде звертатись для отримання висновку щодо обґрунтованості причин перевищення термінів.

Наведемо приклад зовнішньоекономічної угоди.