1.2. Розрахунок та конструювання монолітної плити

1.2.1. Визначення навантаження на монолітну плиту

Балочні монолітні плити розраховують як багатопролітні нерозрізні балки, завантажені рівномірно розподіленим навантаженням, крайніми опорами яких служать стіни (або обвязочні балки), проміжними опорами – другорядні балки. Для розрахунку зручно прийняти полосу плити шириною 1 м.

На перекриття діють постійні та тимчасові (корисні) навантаження. Характериститчне значення постійного навантаження обчислюють для кожного шару за формулою

g_oi = t_і· _i (10) (кПа) , (6)

де t_i – товщина і ^–го шару в м,

_і – густина і ^–го шару в т/м³.

Характеристичне значення корисного навантаження _o приймають згідно завдання. Розрахункові значення навантажень обчислюють множенням характеристичних значень на відповідні коефіцієнти надійності за навантаженням _fm для граничного значення та коефіцієнт надійності за відповідальністю _n , який приймається згідно додатку [ ]

g = g_oi · _fm· _n ; (7)

 = _o · _fm · _n . (8)

Підрахунок навантажень зручно вести в табличній формі.

Повне розрахункове навантаження на 1 м² перекриття становить

q = g +  . (9)

Погонне розрахункове навантаження на плиту шириною b = 1 м, рівне

q_s = q · b , кН/м. (10)

Таблиця 1.1

Визначення навантажень на 1 м² перекриття

№ з.п	Вид навантажень	Характе- ристичне навантаж. кПа	Розрахункове навантаження
			експлуатаційне		граничне
			Коеф.надій- ності,	Значення ge, кПа	Коеф.надій- ності,	Значення gm, кПа
1. 4.	Постійне: Мозаїчна підлога (t=15мм, =2.4т/м3) - - - - - - - - - - - - - - Плита залізобетонна (t=60мм, =2,5т/м3)
	Всього постійних	go=		ge=		gm=
5.	Тимчасове: (згідно завдання)	=		ge=		gm=
	Повне навантажен.

1.2.2. Статичний розрахунок плити

Розрахункові прольоти плити становлять: середні – віддаль між гранями другорядних балок; крайні – віддаль від центу площадки опирання плити на стіну до грані другорядної балки (рис.1.1).

l_o = l_s – b_sb ; l₀₁ = l_s1 – 0,5b_sb – a + 0,5c .

(11)

Рис.1.1. До визначення розрахункових прольотів плити

Значення максимальних згинаючих моментів в першому прольоті та першій проміжній опорі відповідно:

M_0-1 = q_s l²₀₁ /11 ; M₁ = q_s l²_max / 11 . (12)

в середніх прольотах та на опорах

q_s l²₀

M₂ =  . (13)

16

Розрахункова схема плити та епюра згинаючих моментів наведена на рис.1.2.

Рис.1.2. Розрахункова схема плити та епюра згинаючих моментів