3. Критерії оцінки знань студентів

при поточному та підсумковому контролі

1. Загальні положення

1.1. Уся організація процесу навчання має стимулювати студентів наполегливо, старанно і систематично вчитися.

1.2. Відповідно до вимог Регламенту навчального процесу в університеті добре засвоєння знань студентами та об’єктивна оцінка рівня знань з боку викладача вимагають:

• постійного контролю відвідування занять кожним студентом;

• систематичного поточного контролю знань;

• належної організації курсового іспиту.

1.3. Викладачами впроваджується контроль відвідування лекцій, семінарських і практичних занять по кожній академічній групі, кожним студентом.

2. Критерії оцінки рівня знань на семінарських і практичних заняттях

2.1. Під час викладання дисципліни «Бюджетна система» на практичних заняттях кожний студент з кожної теми виконує письмово практичні завдання.

2.2. Рівень знань на практичних і семінарських заняттях оцінюється:

2.2.1. «відмінно» — коли студент дає обґрунтовані, теоретично і практично правильні відповіді на запитання, рішення задач правильні, демонструє знання навчально-методичної літератури, законодавчих і нормативних актів, наводить узагальнення і висновки та акуратно оформлює завдання, був присутній на лекціях, має конспект;

2.2.2. «добре» — коли студент знає викладений матеріал на рівні вимог п. 2.2.1, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів, категорій, розрахунків, коли за допомогою викладача студент швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді. Присутність на лекціях і практичних заняттях обов’яз­кова;

2.2.3. «задовільно» — коли студент дає неправильну відповідь на одне запитання або на всі запитання дає малообґрунтовані, невичерпні відповіді, припускається грубих помилок у розрахунках і тільки за допомогою викладача може виправити допущені помилки. При цьому враховується наявність конспекту за темою завдання, самостійність виконаного завдання;

2.2.4. «незадовільно» — коли студент дає неправильні відповіді на 2—3 запитання, припускається грубих помилок у розрахунках і не може їх виправити, не має конспекту, виконує практичне завдання не в строк.

3. Критерії оцінки рівня знань під час СЕМЕСТРового іспиту

3.1. Особливістю проведення іспиту з дисципліни «Бюджетна система» є наявність письмових білетів.

3.2. Кожен студент має індивідуальний білет, в якому вказуються ряд і місце в аудиторії, де проводиться іспит, та який містить десять запитань, що охоплюють всю програму курсу. На письмову відповідь і рішення задач відводиться не більше трьох астрономічних годин. Перевірка екзаменаційних робіт проходить, як правило, у день скла­дання іспиту, а у разі проведення іспиту у другу зміну — на наступний день.

3.3. Оцінювання знань студентів, що складають іспит, здійснюється за 100-бальною системою з переведенням у традиційну чотирибальну систему для фіксації загальної оцінки. Максимальна кількість балів за єдиний (комплексний) білет становить 100 ба­лів, у т. ч. за кожне питання — 10 балів.

3.4. Основна диференціація балів відповідей на одне теоретичне запитання комплексного білету проводиться за шкалою: 10, 5, 0 балів.

3.4.1. Повна відповідь на запитання, що оцінюється в 10 балів, повинна відповідати таким вимогам:

1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту поданої у запитанні проблеми;

2) повний перелік необхідних для розкриття змісту запитання економічних категорій і законів;

3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;

4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників;

5) уміння користуватись методами наукового аналізу економіч­них явищ, процесів і характеризувати їх риси та форми виявлення;

6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

7) використання актуальних фактичних і статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на запитання;

8) знання необхідних законів і нормативно-правових матеріалів України, міжнародних і міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;

9) знання точних назв і функцій національних і міжнародних кредитно-фінансових установ, історії їх створення і ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;

10) засвоєння основної та додаткової літератури.

3.4.2. Відповідь на запитання оцінюється в 5 балів, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо

2. при розкритті змісту запитання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;

б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;

в) формулювання назв значних фінансових і кредитних установ і завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжна­родних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць;

г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне запитання.

3.4.3. Відповідь на запитання оцінюється в 0 балів, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття запитання);

2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 5 балів;

3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді;

4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст запитання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по суті, припустивши грубі помилки у змісті відповіді.