Тема 7. Видатки бюджету на національну оборону та управління

Фінансові та політичні аспекти видатків держави на оборону. Воєнна доктрина країни та її вплив на рівень і розмір видатків на оборону. Склад видатків на оборону, порядок їх планування і фінансування.

Видатки бюджету на державне управління, їх склад та засади фінансування. Утримання органів законодавчої і виконавчої влади. Видатки на судові органи і прокуратуру. Видатки на правоохоронні органи. Видатки на утримання фінансових, фіскальних і митних органів. Порядок планування і фінансування видатків бюджету на управління.

Тема 8. Державний кредит і видатки бюджету на обслуговування державного боргу

Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин. Державна політика позикових фінансів, її передумови. Форми державного кредиту, їх призначення. Суб’єкти державного кредиту, їх класифікація. Чинники державного кредиту. Бюджетний дефіцит як основний чинник державного кредиту. Роль і місце державного кредиту в покритті дефіциту бюджету. Передумови дер­жавного кредиту: наявність кредиторів, в яких є вільні кошти; довіра з боку кредиторів до держави; зацікавленість у наданні позик; платоспроможність держави у погашенні боргів і виплаті доходу.

Державні позики як основна форма державного кредиту. Класифікація видів державних позик: за правом емісії; за ознакою держателів цінних паперів; за формою виплати доходів; за термінами погашення; за методами розміщення. Види цінних паперів з державних позик: облігації та казначейські зобов’язання (векселі).

Державний борг, його структура. Внутрішній та зовнішній, поточний та капітальний державний борг. Обслуговування державного боргу. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу. Управління державним боргом. Способи управління: конверсія, консолідація, уніфікація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, відстрочка погашення, анулювання. Політика реструктуризації державного боргу.

2. Навчально-методичне забезпечення

2.1. Структурно-логічні схеми вивчення дисципліни

Тема 1. Сутність, призначення та роль бюджету держави

План вивчення теми

1. Бюджет як економічна категорія.

2. Бюджет як фінансовий план.

3. Роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі.

1. Бюджет як економічна категорія

Фінансова система включає чотири сфери:

1) фінанси суб’єктів господарювання (мікрорівень);

2) державні фінанси (макрорівень);

3) міжнародні фінанси (світове господарство);

4) фінансовий ринок (забезпечуюча сфера).

Бюджет держави — провідна складова системи державних фінансів.

		ЛАНКИ
		Бюджет держави	Цільові фонди	Державний кредит	Фінанси підприємств
РІВНІ	Загально- державні фінанси	Державний бюджет	Загально- державні фонди	Державні позики	Фінанси державного сектора
	Місцеві фінанси	Місцеві бюджети	Регіональні фонди	Місцеві позики	Фінанси муніципального господарства

Рис. 1. Система державних фінансів

Сутність бюджету розкривається у призначенні — фінансове забезпечення виконання державою її функцій: економічної, соціальної, управлінської та оборонної. Як економічна категорія бюджет відображає відносини щодо формування на загальнодержавному і регіональних рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави.

Специфічними ознаками даних відносин є:

1. Перерозподільний характер — бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, перерозподіл у часі при використанні державних позик.

2. Всеохоплюючий характер — ними охоплені всі юридичні і фізичні особи.

3. Законодавче регулювання — здійснюється за трьома напрямами:

• загальним — Бюджетним кодексом України;

• законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків;

• прийняттям щорічного закону (рішення) про бюджет на наступний бюджетний рік.

Роль і місце бюджету в суспільстві визначається фінансовою моделлю країни.

З точки зору послідовності розподілу ВВП існують два варіанти:

1) в умовах ринкової економіки;

2) у межах адміністративної економіки.

У ринковій економіці створений ВВП спочатку розподіляється між його виробниками. Робітники і службовці отримують заробітну плату, підприємці — прибуток. Після цього здійснюється формування бюджету шляхом оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

За адміністративної економіки держава спочатку централізує в бюджеті необхідну частину ВВП, а залишок розподіляється між його виробниками.

За рівнем централізації ВВП у бюджеті умовно виокремлюють три моделі:

1) американська (25—30 %);

2) західноєвропейська (30—40 %);

3) скандинавська (50—60 %).

Бюджет як економічна категорія характеризує рух грошових потоків між державою та юридичними і фізичними особами. Цим відносинам притаманний суперечливий характер. Є два способи вирішення фінансових протиріч:

1. Встановлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП та його централізації в бюджеті. Критерії оптимальності — забезпечення економічного зростання та встановлення соціальної гармонії в суспільстві. З одного боку, бюджет не повинен підривати фінансову базу юридичних і фізичних осіб, з іншого, — створювати утриманські тенденції у суспільстві.

2. Зростання ВВП — основний показник, що характеризує економіку країни. Економічний розвиток дає можливість забезпечувати постійне зростання доходів усіх суб’єктів фінансових відносин. Разом з тим, оскільки потреби держави відносно стабільні, то в разі зростання ВВП її відносна частка може зменшуватись.