Основні інструменти політики єсцб:

1. Таргетування (встановлення цільових орієнтирів основних грошових агрегатів з метою контролю над інфляцією);

2. Встановлення меж коливань основних процентів ставок, у тому числі з метою їхнього зближення по всій зоні євро;

3. Операції на відкритому ринку;

4. Встановлення мінімальних резервних вимог для банків.

5. Валютний ринок і його структура.

Валютний ринок – економічні відносини з приводу купівлі-продажу валют і платіжних документів в іноземній валюті, в офіційно визначених центрах. Такими центрами є найбільші банківські та валютно-біржові центри.

Валютні ринки, в сучасному розумінні, сформувались у ХІХ столітті, що було обумовлено наступними чинниками:

• розвиток міжнародних економічних відносин;

• формування світової валютної системи;

• поширення кредитних, розрахункових засобів;

• посилення концентрації та централізації банківського капіталу, розвиток кореспондентських відносин між банками різних країн, поширення практики ведення кореспондентських рахунків в іноземній валюті;

• вдосконалення засобів зв’язку та розвиток інформаційних технологій.

В процесі розвитку національних валютних ринків та розширення їх взаємозв’язків сформувався єдиний світовий валютний ринок, на якому більшість операцій здійснюється у світових валютах у міжнародних фінансових центрах. Сучасний світовий валютний ринок характеризується наступними особливостями:

• посиленням інтернаціоналізації валютних ринків на основі динамізації розвитку МЕВ, через розширення спектру суб’єктів та форм їх взаємодії;

• операції на валютних ринках здійснюються безперервно протягом доби в різних регіонах світу;

• тенденцією до уніфікації валютних операцій та порядку їх здійснення;

• зростання валютних ризиків, внаслідок суттєвого перевищення обсягу спекулятивних та арбітражних операцій над комерційними, що в свою чергу зумовлює диверсифікацію валютних операцій з метою мінімізації цих ризиків;

• максимальною ліквідністю та відносно більшою стабільністю, у порівнянні з іншими сегментами світового фінансового ринку (фондові, кредитні ринки)

Світовий валютний ринок є одним з найбільш динамічних сегментів міжнародного фінансового ринку. Так, за даними Банку міжнародних розрахунків³ протягом 2004-2007рр. зафіксовано безпрецедентне зростання обсягів операцій на валютних ринках – на 72%. Не зважаючи на розгортання глобальної фінансової кризи, за період 2007-2010рр. даний показник зріс ще на 20%, в результаті чого, щоденний обсяг операцій збільшився з 3,3 до 4 трлн. дол. США. З метою з’ясування ролі світового валютного ринку в системі міжнародних економічних відносин, слід розкрити й прокоментувати основні його функції, а саме:

• забезпечення виконання міжнародних розрахунків – функція, що лежить в основі всіх інших та передбачає розрахункове обслуговування зовнішньоекономічних операцій;

• перерозподіл валютно-фінансових ресурсів - дозволяє суб’єктам МЕВ задовольняти оперативні потреби у валютних коштах для здійснення бізнес-діяльності, а також отримувати прибутки професійним учасникам (брокери та інші) валютного ринку від спекулятивних операцій;

• страхування валютних та кредитних ризиків – ця функція набуває особливого значення після запровадження режиму вільно плаваючих валютних курсів. Сучасний валютний ринок пропонує учасникам широкий спектр інструментів для страхування валютних ризиків, шляхом укладання двох протилежних угод в іноземних валютах.

• отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку. Учасники валютного ринку мають можливість отримати виграш від валютної угоди, в результаті коливання валютних курсів і відсоткових ставок на національному та зарубіжних валютно-фінансових ринках, а також від очікувань зміни кон’юнктури на світовому валютному ринку.

• визначення валютних курсів – валютні ринки є платформою для визначення валютних курсів, оскільки саме кількість учасників, їх активність та валютні стратегії визначають співвідношення попиту і пропозиції та відповідно вартість валют;

• диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав. Учасники валютного ринку намагаються оптимізувати структуру валютних активів шляхом купівлі різних валютних цінностей, таким чином, щоб мінімізувати валютні ризики;

• регулювання економіки – ця функція є похідною від функції визначення валютних курсів. Валютний курс є одним з факторів, які впливають на формування платіжного балансу країни, а отже і на основні показники макроекономічного розвитку та економічну безпеку країни в цілому.

Залеж нові від рівня організації валютного ринку розрізняють біржовий та позабіржовий його сегменти. Біржовий ринок охоплює сукупність діючих валютних бірж, а позабіржовий (міжбанківський) – об’єднує банківські установи, фінансові організації, юридичних та фізичних осіб, які займаються валютною діяльністю.

На міжбанківський ринок припадає близько 90% обсягу валютних операцій, оскільки саме він задовольняє основні потреби суб’єктів міжнародної економічної діяльності у валютних коштах. Біржовий ринок є основною платформою для визначення попиту і пропозиції валюти, встановлення та прогнозування зміни валютних курсів, а також для реалізації валютно-фінансової стратегії й тактики центрального банку країни. Основними учасниками біржового ринку є валютні біржі, валютні брокери і валютні відділи товарних і фондових бірж.

• Центральні банки країн – здійснюють валютні операції, насамперед у формі валютних інтервенцій, управляють валютними резервами, проведять валютні інтервенції, регулюють рівні процентних ставок по вкладах в національній валюті.

• Комерційні банки – проводять основний обсяг валютних операцій, акумулюють загальні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні та розміщенні коштів на валютних й кореспондентських рахунках; здійснюють валютні угоди від імені компаній, які здійснюють експортно-імпортну діяльність; формують міжбанківських валютний курс, який публікується і використовується в діяльності інших суб’єктів валютного ринку. Найбільша частка операцій припадає на діяльність транснаціональних банків, часто вони укладають угоди, вартість яких значно перевищує стандартні операції і мають можливість цілодобово здійснювати валютні операції через мережу власних зарубіжних відділень.

На сьогодні спостерігається тенденція до концентрації валютної діяльності у банківському секторі. Так, у Великобританії на 9 банків припадає 75% загального обсягу операцій на валютному ринку, у США – на 7, Швейцарії – на 2, Японії – на 8.

• Міжнародні корпорації: торговельні фірми, здійснюють валютні операції для покриття власних господарських потреб, фінансові компанії (інвестиційні, венчурні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди, фонди взаємного страхування) реалізують закордонні вкладення активів, розміщують валютні депозити, через спеціалізованих посередників провадять валютно-фінансову діяльність на міжнародних валютних і фондових ринках.

• Фізичні особи – звертаються до послуг банків та небанківських фінансових установ, з метою здійснення грошових переказів, приватного інвестування, а також купівлі готівкової валюти, «trevel» чеків для здійснення бізнес-подорожей, туризму.

• Валютні біржі, валютні відділи товарних та фондових бірж – у більшості країн світу роль валютних бірж поступово знижується та зводиться до організаційно-інформативної функції та мобілізації тимчасово вільних валютних коштів.⁴

Валютні брокери виступають ключовими учасниками організованого ринку, за допомогою яких здійснюється більш ніж 30% валютних операцій.

• Брокерські фірми – це посередницькі компанії, які сприяють укладанню валютних угод між контрагентами від їх імені і за їхній рахунок. Брокери отримують винагороду у вигляді комісійні, зазвичай 2-3% від вартості угоди. Перевагами залучення брокерських компаній є анонімність проведення операцій, безперервність котирувань і можливість пропонувати власні ціни на валюту.

Дилери

Нефінансові установи

Інші фінансові посередники

Рисунок 9.1 Середньодобовий обсяг операцій на валютному ринку за суб’єктами, у млрд. дол. США і %⁵

Джерело: BIS Triennial Survey 2010

Як стверджують експерти БМР, 40% всіх валютних трансакцій на ринку спот здійснюються через електронні торговельні системи, тоді як для термінових валютних операцій цей показник коливається в межах 12-27%. При цьому слід зазначити, що з-поміж електронних торговельних систем ключову роль відіграють спеціалізовані посередники – електронні брокерські системи. Саме розвиток електронних торговельних систем обумовлює домінування професійних посередників на світовому валютному ринку. (рис.9.2)

Сукупний обсяг операцій

Електронний брокінг

«Голосовий»-брокінг

Електронний брокінг

Прямі міжділерські угоди

Прямі покупці

Брокерські системи

Мультибанківські торгові системи

Монобанківські торгові системи

Рис. 9.2 Структура ваютних операцій за методами здійснення, середньодобові показники за 2010р., у %

Для більш детального вивчення структури і особливостей функціонування світового валютного ринку, у науковій літературі виокремлюють такі його сегменти за наступними критеріями (табл. 9.6):

Таблиця 9.6.

Структура валютного ринку

	Види валютного ринку	Сутність
За суб’єктами	Міжбанківський	позабіржовий ринок, на якому укладаються угоди з купівлі-продажу іноземної валюти між банками
	Біржовий	сегмент фінансового ринку, на якому здійснюється біржова торгівля іноземними валютами
	Клієнтській	сегмент валютного ринку, на якому банки та інші учасники валютного ринку взаємодіють безпосередньо з клієнтом
За терміном операцій	Спот ринок (поточний)	ринок, на якому відбувається купівлі-продаж валюти з негайною поставкою (протягом 3-х робочих днів)
	Форвардний ринок (терміновий)	ринок, на якому угоди укладаються на майбутню поставку валюти за форвардним курсом
	Своп ринок	ринок, на якому укладаються угоди з двох протилежних конверсійних операційна однакову суму з зрізними датами валютування
За валютними обмеженнями	Вільні	ринок, який функціонує за принципом вільно- плаваючого валютного курсу та характеризується мінімальним втручанням державних регуляторів
	Обмежені	ринок, на якому діють певні валютні обмеження щодо здійснення валютних операцій
За застосуванням валютних курсів	З одним режимом	ринок, на якому діє єдиний валютний режим
	З кількома режимами	ринок, на якому використовуються одночасно декілька режимів формування валютних курсів
За обсягом і характером валютних операцій	Глобальні (світові)	валютні ринки, які функціонують у світових фінансових центрах, де переважна більшість операцій здійснюються з вільноконвертованими валютами.
	Регіональні (міжнародні)	ринок, на якому здійснюються валютні операції з певними переліком вільноконвертованих валют в окремих регіонах світу
	Внутрішні (національні)	ринок, на якому здійснюються операції у будь-якій валюті, але тільки банками-резидентами
За територіальною ознакою	Американський	Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль
	Європейський	Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх
	Азійський	Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн

Слід відмітити, що головною причиною появи і розвитку валютних ринків була необхідність обслуговування міжнародних економічних відносин. Спочатку валютні ринки обслуговували лише торгівельні операції, а потім з розвитком МЕВ почали обслуговувати і інші їх види. Без валютних ринків міжнародна економічна діяльність на сьогоднішній день не можлива, про що свідчать обсяги операцій на ньому - 4 млрд. доларів на добу, що робить його найбільшим ринком у світі. Даний показник у 12 разів перевищує аналогічний параметр на ринку титулів власності, у 50 разів більший за середньодобовий обсяг операцій на Нью-Йоркській фондовій біржі. А річний обсяг операцій на валютному ринку у 2010 році у 10 разів перевищив світовий ВВП (світовий ВВП – 72 трлн.дол.США).⁶