Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів денної форми навчання

Поточний контроль знань студентів з дисципліни «Торгова політика та комерційна дипломатія» здійснюється шляхом оцінки відповідей (виступів) студентів на аудиторних заняттях, результатів виконання контрольних (модульних) робіт та результатів виконання та захисту індивідуальних/групових завдань.

За виконання контрольних (модульних) робіт студент може отримати максимально 20 балів:

- проміжний тест по темах 1-5 (20 закритих тестів з оцінкою 0,5 бала за кожну правильну відповідь) – максимум 10 балів;

- проміжний тест по темах 6-11 (20 закритих тестів з оцінкою 0,5 бала за кожну правильну відповідь) – максимум 10 балів;

Самостійна робота під час семінарського заняття має такі види і оцінюється наступним чином:

- участь у обговоренні проблемних питань 2 бали

- письмове виконання практичного (дослідного) завдання 3 бали

- бізнес-симуляція 4 бали

- розв’язання кейсу 4 бали

- ділова гра 5 балів

- круглий стіл 5 балів

Максимальна сума балів за виконання цих завдань становить 60.

Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи.

Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Завдання контрольної роботи містять тестові запитання закритого та відкритого типу, теоретичні запитання. Кожне завдання оцінюються від 0 до 10 балів.

Приклад індивідуальної контрольної роботи.

ВАРІАНТ № 1

1. Тестові завдання

1. Кількісні обмеження у формі імпортних квот застосовуються у сфері:

1. текстилю та одягу

2. телекомунікацій

3. сільськогосподарської продукції

4. цивільної авіатехніки

2. З усіх методів та інструментів регулювання торгівлі, тарифи є більш прозорими, ніж інші торгові бар’єри та їх легше скасувати шляхом прогресивного зниження за певний термін:

1. так

2. ні

3. Тарифні ‘зв’язування’ означають:

1. рівень тарифів не можна змінювати

2. рівень тарифів не можна перевищувати

4. Прозорість означає гарантовані, прогнозовані правила регулювання національних ринків товарів та послуг; та допомагає забезпечити рівність конкурентних умов. Це вірно для:

1. виробників

2. споживачів

3. інвесторів

5. Прозорість сприяє існуванню стабільного правового та ринкового середовища, що полегшує довгострокове бізнес-планування. Це вірно для:

1. виробників

2. споживачів

3. інвесторів

6. Механізм огляду торговельної політики реалізує наступний принцип міжнародної торгової системи:

1. недискримінації

2. прозорості

3. ринкової ефективності

4. взаємності

7. Огляд торговельної політики розповсюджується на:

1. країни, що розвиваються, та найменш розвинені країни;

2. нових членів СОТ;

3. всі країни-члени СОТ;

4. країни, проти яких подано скаргу в Орган врегулювання суперечок СОТ.

8. Метою СОТ є:

1. моніторинг торгових потоків, сприяння спеціалізації через поділ праці та визначення експортних цін

2. сприяння торгівлі, врегулювання суперечок між країнами, організація торгових переговорів

3. встановлення рівнів тарифів, започаткування справ проти порушників міжнародних правил торгівлі товарами та послугами.

9. Що з нижчепереліченого найкраще демонструє різницю між СОТ та ГАТТ:

1. СОТ працює в Женеві, а засідання ГАТТ проводились в Парижі;

2. СОТ має виконавчий орган для прийняття рішень, тоді як в ГАТТ його не було;

3. СОТ є організацією, тоді як ГАТТ була тимчасовою угодою.

10. Кількісні обмеження - це:

1. квота чи обмеження кількості товару, що імпортується або експортується

2. практика утримання певної кількості сільськогосподарської продукції на кордоні з метою тестування

3. заборона з боку СОТ, що обмежує кількість сільськогосподарської продукції, яку країна може імпортувати

4. тарифний бар’єр

2. Тестові завдання

11. До зеленої скрині належать внутрішні субсидії, не пов’язані з конкретним товаром, якщо вони (для розвинутих країн) не перевищують:

1. 5% вартості сільськогосподарського виробництва,

2. 10% вартості сільськогосподарського виробництва,

3. 15% вартості сільськогосподарського виробництва.

12. До субсидій синьої скрині належать (М):

1. виплати за регіональними програмами надання допомоги;

2. прямі виплати за “програмами обмеження виробництва” сільськогосподарської продукції, якщо такі виплати здійснюються на 85 або менше відсотків від базового рівня виробництва;

3. пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджетів різних рівнів, включаючи списання та пролонгацію боргів;

4. прямі виплати за “програмами обмеження виробництва” сільськогосподарської продукції, якщо виплати на худобу здійснюються на чітко визначену кількість голів;

5. створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки;

6. пільги на транспортування продукції сільського господарства