Тематику для виконання перших двох вибіркових завдань надає викладач.

Завдання 3. Написання міні-кейсу за матеріалами відкритих друкованих джерел.

Виконання третього вибіркового завдання для самостійного опрацювання передбачає написання міні-кейсу за матеріалами відкритих друкованих джерел (обов’язково повинно бути посилання на джерело інформації). Обсяг виконання завдання – 1-2 сторінки (міні-кейс та запитання до нього) та 1-2 сторінки – власна відповідь на запитання до міні-кейсу. Зміст кейсу обов’язково повинен відповідати питанням, які розглядаються під час вивчення науки «Інтелектуальна власність».

Критерії оцінювання: рівень виконання студентами другого вибіркового завдання для самостійного опрацювання (написання міні-кейсу) оцінюється за шкалою 10, 8, 6 і 0 балів залежно від точності, коректності й лаконічності формулювання змісту міні-кейсу, постановки запитань до нього та відповідей на запитання.

Результати самостійно виконаної домашньої письмової роботи перевіряються викладачем, підлягають захисту у ході співбесіди зі студентом і в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 10 балів.

Написання і перевірка модульних контрольних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом. На поточний контроль виносяться завдання одного модуля, що охоплює ключові теми курсу у вигляді тестових питань та кейсу.

Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів і вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності.

3. Приклади типових завдань, що розглядаються при вивченні дисципліни «інтелектуальна власність»

Типові тестові запитання

1. Ознаки інтелектуальної діяльності:

   1. новизна

   2. оригінальність

   3. невичерпність

   4. усвідомлений характер діяльності

   5. націленість на конкретний результат

   6. неексклюзивність

2. Спрямованість на вирішення нестандартнихзавдань, які вимагають створення нових (неповторних, оригінальних, унікальних) рішень є:

   1. репродуктивним аспектом інтелектуальноїдіяльності;

   2. творчим(продуктивним) аспектом інтелектуальноїдіяльності

   3. кумулятивним аспектом інтелектуальноїдіяльності

3. Інтелектуальнавласність– це:

   1. сукупність прав на нематеріальніактиви, що є результатами інтелектуальноїдіяльності

   2. цевласність на такірезультатиінтелектуальноїдіяльності, якимвідповідно до закону надаєтьсяправоваохорона

   3. право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншими законами України

4. Суб'єктами права інтелектуальної власності є:

   1. творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо)

   2. особи, яким належать особисті немайновіта (або) майнові праваінтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору

5. Особисті немайнові права інтелектуальної власності:

   1. право на визнання людини творцем

   2. виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання

   3. право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності

   4. право на використання об'єкта права інтелектуальної власності

   5. виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності

6. Знаки для товарів і послуг:

   1. оригінальні позначення, з допомогою яких товари і послуги одних осіб вирізняються з маси однорідних або схожих товарів і послуг інших осіб

   2. стале позначення підприємства (фірми, компанії тощо) або окремої особи, від імені якої здійснюється виробнича або інша діяльність

   3. назва географічного місця, котра вживається як позначення в назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики

7. Не можуть становити комерційну таємницю:

   1. установчі документи

   2. інформація за всіма встановленими формами державної звітності

   3. бізнес-стратегії

   4. відомості про чисельність і склад працюючих

   5. відомості про клієнтів організації

   6. документи про сплату податків

   7. документи про платоспроможність

8. До критеріїв охороноздатності винаходу відносяться:

   1. новизна;

   2. однорідність;

   3. наявність винахідницького рівня;

   4. відмінність;

   5. промислова придатність

   6. стабільність ознак при відтворенні

9. Право пріоритету передбачає:

   1. кожна країна-учасниця Паризької конвенції повинна наділяти юридичних осіб і громадян інших країн-учасниць таким самим обсягом прав, які мають її громадяни та юридичні особи

   2. що заявник, який звертається за одержанням патенту в одній країні-учасниці конвенції, може використовувати дату своєї першої заявки як дату наступної заявки до іншої країни-учасниці конвенції

   3. положення, які вимагають (чи дозволяють) країнам-учасницям привести національне законодавство у відповідність до конвенції

10. Оцінка вартості нематеріальних активів необхідна у таких випадках:

    1. приватизація або відчуження нематеріальних активів державою;

    2. визначення майнових частин у статутному фонді при злитті організацій;

    3. оцінка нематеріальних активів з метою обліку всіх активів підприємства;

    4. здійснення фінансової звітності підприємства;

    5. оцінка застави під отримуваний кредит;

    6. визначення збитків від порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності

Кейс для аналізу. Прочитайте наведену інформацію та письмово надайте відповіді на поставлені запитання, застосовуючи знання, отримані при вивченні дисципліни «Інтелектуальна власність», а не тільки загальну ерудицію.

Німецький суд визнає Samsung винною в копіюванні iPhone і iPod

Німецький суд найближчим часом винесе вердикт у справі Apple проти Samsung і, як повідомляють поінформовані джерела, він буде на користь виробника iPhone і iPad. За інформацією судового експерта Флоріана Мюллера з FOSS Patents, що посилається на анонімне джерело, німецький суд схиляється до визнання того, що Samsung незаконно скопіювала мобільні продукти Apple при створенні своїх пристроїв. У списку порушників: смартфони Galaxy S, Galaxy S Plus, Galaxy S II, Galaxy Ace, Galaxy R, Galaxy Wave M і плеєр Galaxy S WiFi 4.0.

Це розгляд між Apple і Samsung відрізняється від інших судових справ між технологічними корпораціями, так як в ньому йде мова не про патенти або права на дизайн, а про нечесну конкуренцію. Стверджується, що остання виготовляє пристрої, які вводять в оману споживачів щодо того, хто випустив даний продукт.

Німецьке законодавство забороняє копіювання конкуруючих продуктів або сервісів, і показником у цьому випадку є «загальне враження» від гаджета. Існують три ступені підроблювання: ідентична імітація, майже ідентична і похідна. Мюллер припускає, що продукти Samsung будуть віднесені до третьої.

Нагадаємо, в січні німецький суд відхилив один з патентних позовів Samsung до Apple, який стосується використання технологій мереж третього покоління в iPhone і iPad. Феміда винесла рішення проти корейської компанії, яка намагалася засудити Apple.

Всі ці позови - частина масштабного патентного протистояння Apple і Samsung, яке ведеться з весни 2011 року. Першою на конфлікт пішла Apple, звинувативши корейського конкурента в «раболіпному» копіюванні технологій та дизайну iPhone і iPad. Samsung відповіла позовами, що викривають Apple в незаконному використанні ряду її технологій. У загальній кількості компанії подали один проти одного більше 30 позовів до судів різних країн по всьому світу.

1. Які об’єкти інтелектуальної власності виступають предметом судової тяганини між Apple і Samsung (з боку кожної з компаній)?

2. Яка мета заподіяних заходів, як з точки зору захисту своїх прав, так і, в разі дійсної наявності, порушення прав іншого конкурента?

3. Яких заходів з охорони своїх об’єктів інтелектуальної власності мали б здійснити кожна з компаній (в тому числі теоретично, виходячи з специфіки об’єктів інтелектуальної власності)?

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни „Інтелектуальна власність”

1. Поняття “інтелектуальна власність”, „інтелект”, „власність”, „творча діяльність”.

2. Етико-економічний, соціально-економічний та економіко-правовий підходи до трактування поняття “інтелектуальна власність”.

3. Сутність інтелектуальної власності.

4. Інтелектуальна власність як економіко-правова категорія.

5. Еволюція теорій інтелектуальної власності.

6. Сутність і специфіка інтелектуальної діяльності.

7. Репродуктивний і творчій елементи інтелектуальної діяльності.

8. Види інтелектуальної діяльності.

9. Нове знання як результат інтелектуальної діяльності.

10. Створення інтелектуального продукту.

11. Перетворення інтелектуально продукту на об’єкт інтелектуальної власності.

12. Особливості трансформації інтелектуальних продуктів різних видів в об’єкти інтелектуальної власності.

13. Суб’єкти відносин інтелектуальної власності.

14. Підходи до структуризації інтелектуальної власності.

15. Об’єкти інтелектуальної власності за особливостями набуття прав власності;

16. Об’єкти авторського права - літературні, наукові і художні твори, комп’ютерні програми, компіляції даних;

17. Об’єкти суміжних прав програми організацій мовлення, відеограми, фонограми, виконання творів.

18. Об’єкти промислової власності, об’єкти патентного права.

19. Знаки для товарів і послуг, комерційні найменування, географічні позначення.

20. Раціоналізаторські пропозиції, їх види і специфіка.

21. Характеристика поняття „комерційна таємниця”.

22. Зміст поняття „ноу-хау”.

23. Недобросовісна конкуренція як фактор загрози для забезпечення прав інтелектуальної власності.

24. Сутність і механізм комерціалізації інтелектуальної власності.

25. Ознаки та сегменти ринку інтелектуальної власності.

26. Способи реалізації права власності. Особисте використання. Продаж ліцензій.

27. Форми трансферу технологій - патентні, ліцензійні угоди, ноу-хау, інжиніринг.

28. Особливості застосування схем Франчайзинга в процесі управління інтелектуальною власністю.

29. Структура ліцензійної угоди.

30. Класифікація ліцензій.

31. Види ліцензійних платежів: паушальні платежі, роялті, комбіновані платежі;

32. Методичні підходи до визначення ціни ліцензії.

33. Міжнародні угоди, що регулюють міжнародну систему охорони прав інтелектуальної власності.

34. Всесвітня організація інтелектуальної власності.

35. Напрями діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

36. Міжнародні угоди, укладені в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

37. Світова організація торгівлі.

38. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.

39. Паризька конвенція про охорону промислової власності.

40. Договір про патентну кооперацію. Договір про патентне право.

41. Європейська (Мюнхенська) конвенція про видачу європейського патенту.

42. Євразійська патентна конвенція.

43. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.

44. Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх міжнародну реєстрацію.

45. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів.

46. Угода Всесвітньої організації інтелектуальної власності з авторського права.

47. Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.

48. Римська конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.

49. Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм.

50. Брюссельська конвенція про поширення сигналів, які несуть програми, що передаються через супутники.

51. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності щодо виконавців і фонограм.

52. Проблеми захисту прав інтелектуальної власності.

53. Перешкоди розвитку відносин інтелектуальної власності.

54. Підходи до розв’язання проблем охорони та захисту інтелектуальної власності;

55. Доменні імена, кіберсквотинг.

56. Універсальна стратегія розгляду спорів щодо доменних імен.

57. Договори з авторського права та з виконання і фонограм.

58. Системи DRM – «цифрове управління правами».

59. Роль та значення інтелектуальної власності в формуванні національної інноваційної системи.

60. Законодавство України у сфері інтелектуальної власності.

61. Концепція розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності.

62. Державна система охорони та захисту інтелектуальної власності в Україні.

63. Проблеми формування інституту інтелектуальної власності в Україні та напрями їх розв’язання.

64. Страхування об’єктів інтелектуальної власності.

65. Необхідність та специфіка вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

66. Необхідність та проблеми вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

67. Ринкове оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

68. Методи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності.

69. Принципи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності.

70. Витратний підхід до оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

71. Прибутковий підхід до оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

72. Ринковий (порівняльний) підхід до оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

73. Стратегії правової охорони результатів досліджень та розробок.

74. Стратегія захисту результатів досліджень та розробок.

75. Стратегія нападу, що використовується для захисту результатів досліджень та розробок.

76. Стратегія формування уставного капіталу.

77. Стратегія створення іміджу компанії.

78. Стратегія оптимізації фінансово - господарської діяльності.

79. Етапи прийняття рішення щодо необхідності правової охорони результатів досліджень та розробок.

80. Визначення цінності об’єкту охорони.

81. Вибір форми правової охорони.

82. Оцінка виправданості правової охорони. Фактори, що впливають на прийняття рішення про охорону.

83. Доцільність патентної охорони. Патентна охорона та засекречування.

84. Інтелектуальна власність в системі управління інноваційним проектом.

85. Правове регулювання результатів досліджень та розробок.

86. Інтелектуальна власність на різних стадіях управління інноваційним проектом.