Заняття 2 «сучасні організаційні форми інноваційної діяльності» план проведення заняття

1. Ринок інновацій і його ключові товари. Взаємодія ринків інновацій та інвестицій.

2. Моделі інноваційного підприємництва. Можливості та обмеження розвитку інноваційної компанії «повного циклу».

3. Типи наукомістких компаній. Особливості спін-офф та спін-ін компаній.

4. Етапи створення та функціонування венчурних фірм.

5. Перспективні напрямки розвитку венчурного бізнесу в світі та в Україні.

6. Серійне підприємництво.

7. Сучасні форми інтеграції ключових ресурсів інноваційного розвитку.

8. Розвиток інноваційних центрів в Україні.

Навчальні завдання:

Завдання 1. Складіть порівняльний аналіз (фактори формування, переваги і недоліки різних видів промислово-виробничих комплексів) різних форм інноваційного розвитку, оформіть у вигляді таблиці.

Завдання 2. Дослідіть історію створення, розвитку будь-якого вітчизняного інноваційного центру. Акцентуйте увагу на тому, яких результатів він досяг.

Завдання 3. Виділіть фактори, які стали ключовими в успішному розвитку науково-технологічних парків: «Кремнієва долина» (США), Чжунгуаньцунь (Китай), Софії Антиполіс (Франція). Наведіть інші приклади науково-технічних парків.

Заняття 3 «державне та міжнародне регулювання інноваційного розвитку» план проведення заняття

1. Необхідність формування зовнішніх умов, що сприяють інноваційному розвитку компаній

2. Методи та моделі державного регулювання.

3. Особливості довгострокової та поточної інноваційної політики.

4. Світовий досвід державної підтримки інновацій.

5. Преференції та пільги для суб’єктів інноваційної діяльності в Україні.

6. Напрямки вдосконалення державного регулювання інноваційного підприємництва в Україні.

Навчальні завдання:

Завдання 1.Проаналізуйте дані, наведені в кейсі «Інноваційний розвиток країн світу» та дайте відповіді на питання:

1. До яких заходів найчастіше вдаються уряди розвинених країн з метою стимулювання інноваційної діяльності підприємств?

2. Як ви думаєте, які з застосовуваних стимулів забезпечують найшвидший результат? А які стимули зорієнтовані на довгострокову перспективу?

3. Порівнявши обсяги преференцій (пільг) та рівень інноваційності економік країн, з’ясуйте, чи існує між ними залежність?

4. Поясніть, які фактори зумовили інноваційний розвиток країн, що увійшли до першої 20-ки у рейтингу Глобального інноваційного індексу?

Завдання 2. Як відомо, державний вплив на інноваційну активність підприємств передбачає використання прямих та / або непрямих стимулів. Які переваги та недоліки кожної з зазначених груп стимулів? За яких умов слід віддавати пріоритет прямим, а за яких – непрямим стимулам?

Завдання 3. Проаналізуйте методи стимулювання інноваційної активності, передбачені Законом України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV (остання редакція від 08.09.2011). До якої з груп стимулів – прямих чи непрямих – вони належать? Як Ви вважаєте, чи можна вважати досконалою систему заходів стимулювання інноваційної діяльності в Україні? Якщо «ні», то визначте основні напрямки її вдосконалення.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про інноваційну діяльність» суб'єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка в таких формах:

1. повне безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за кошти Державного бюджету України, кошти бюджету Автономної Республіки Крим і кошти місцевих бюджетів;

2. часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування інноваційних проектів за кошти Державного бюджету України, кошти бюджету Автономної Республіки Крим і кошти місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і/або інших суб'єктів інноваційної діяльності;

3. повна або часткова компенсація (за кошти Державного бюджету України, кошти бюджету Автономної Республіки Крим і кошти місцевих бюджетів) відсотків, які сплатили суб'єкти інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

4. надання державних гарантій комерційним банкам, які здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

5. майнове страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».