2.1.6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал різного характеру і ступеня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю і на підсумковому іспиті з дисципліни.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення досліджень та аналізу, умінь самостійно опрацьовувати різні інформаційні джерела, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно презентувати певний матеріал та оперувати інформацією. (презентація).

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• активність роботи на практичних заняттях;

• виконання індивідуальних завдань;

• виконання модульних завдань.

Максимальна кількість балів за активність на практичних заняттях для студентів очної форми навчання – 32 бали.

Для студентів очної форми навчання згідно з навчальним планом передбачено 36 год., тобто 18 семінарських (практичних) занять. Ураховуючи модульний контроль та виконані індивідуальні завдання (написання есе) тощо, реальна кількість занять, відведених на цю роботу – 16.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку можуть набрати студенти денної форми навчання на одному занятті, складає 2 бали.

Відповідно до зазначених критеріїв залікові оцінки за роботу на семінарських (практичних) заняттях для студентів денної форми навчання диференціюються за шкалою, наведеною в табл. 3.

Таблиця 3

Шкала оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів	Рівень виконання
	Відмінний	Добрий	Задовільний	Незадовільний
2	2	1,5	1	0

Критерії диференціації оцінок роботи на семінарських (практичних) заняттях:

• правильність і вичерпність відповідей на теоретичні питання;

• знання понятійного апарату і актуальних інформаційних джерел;

• уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей, явищ та ситуацій;

• якість, повнота, ґрунтовність та самостійність виконаних завдань;

• самостійність суджень і висновків під час відповідей;

• активність участі в обговоренні дискусійних питань, роботи в малих групах, під час презентації матеріалів іншими студентами;

• аналізувати проблеми та розробляти альтернативні варіанти розв’язання проблеми;

• вміння презентувати матеріал та аргументувати точку зору із запропонованої проблематики;

• уважність під час виступів інших студентів та розв’язання ними дискусійних питань.

Бали за роботу на заняттях викладач виставляє у свій журнал та до системи електронного обліку поточної успішності студентів.

Кількість балів, отриманих студентами на кожному занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні роботи та виконання індивідуальних завдань.

Студенти очної форми навчання виконують модульне завдання. При виконанні модульного завдання оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти після опанування дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та розв’язання тестових завдань. Модуль містить два теоретичні питання та шість тестових завдань.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання модульних завдань, складає 10 балів, за кожне теоретичне питання – 2 бали, за кожне тестове завдання – 1 бал відповідно.

Перелік індивідуальних завдань для студентів очної форми навчання подано у карті самостійної роботи (табл. 2). Максимальна кількість балів за виконання індивідуального завдання – 8 балів. Критерії оцінювання індивідуальних завдань наведено в табл. 4.