5.2 Методи аналізу відхилень фактичних результатів від планових та класифікація відхилень.

Найважливішими аспектами обліку витрат за центрами відповідальності є встановлення нормативних витрат і оцінка результатів шляхом порівняння фактичних витрат із нормативними. Різниця між фактичними і нормативними витратами називається відхиленням. Відхилення розраховують окремо по кожному центру.

Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності. Поточний контроль і аналіз відхилень дозволяють своєчасно переналаштовувати систему управління виробництвом: менеджер має можливість у будь-який момент впливати на процеси, не чекаючи закінчення періоду, на який були розраховані цілі і критерії, які їх відображають.

Відхилення є результатом зміни трьох основних факторів:

– об’єму виробництва;

– цін на ресурси;

– норм витрат на одиницю випуску.

– При чому зазвичай усі фактори впливають одночасно.

Для ефективного оперативного управління необхідно виявити причини відхилень (визначити, які відхилення якими факторами викликані; встано-вити відповідальність за здійснене; прийняти рішення, які дозволяють уникнути небажаних відхилень у майбутньому).

Система аналізу залежності кінцевих результатів діяльності підприємства від встановлених відхилень включає в себе розробку системи координації і контролю за процесом досягнення кінцевих результатів. Метою є формування системи підконтрольних показників, які можуть найкращим чином реагувати на будь-які зміни в діяльності підприємства, його структурних підрозділів (центрів відповідальності). Кожен показник системи може бути використаний з метою аналізу; він повинен легко коректуватися і піддаватися управлінню, забезпечуючи тим самим гнучкість і маневреність всієї системи в досягненні кінцевих результатів роботи підприємства.

Показник, який повинен бути покладений в основу формування підконтрольних величин – прибуток, який може бути оцінений по-різному:

1) Згідно з П(С)БО № 3 „Звіт про фінансові результати”.

Прибуток – це сума, на яку прибутки перевищують пов’язані з ними витрати.

2) Прибуток – це джерело процвітання підприємства і покриття всіх його боргів; джерело збільшення власних засобів (капіталу).

Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центру витрат. Економічний аналіз відхилень – це, насамперед, факторний аналіз. Його мета – визначення і детальна оцінка кожної причини, кожного фактору, які можуть призвести до виникнення відхилень.

На практиці використовують метод ланцюгових підстановок. На основі розрахунку за методом ланцюгових підстановок можна виявити винних у відхиленнях: наприклад, начальник цеху фабрики відповідає за втрати, які викликані відхиленням фактичних витрат ресурсів від норми, але не несе відповідальності за втрати, які викликані подорожчанням матеріалів.

Метод ланцюгових підстановок дає такі формули відхилень фактичних змінних витрат від планових:

за обсягом βQ = (Q_Ф - Q_п) Н_п Y_п;

за ціною βY = Q_Ф (Y_Ф - Y_п) Н_п;

за нормою βН = Q_Ф Y_Ф (Н_Ф - Н_п),

де β – відхилення;

Q – обсяг випуску;

Н – норма витрат ресурсів (матеріалів, енергії і т.п.) на одиницю випуску;

Y – ціна одиниці ресурсів;

Ф, п – індекси фактичного і планового значення величин.