Тема 4. Система планування та бюджетування на підприємстві.

Зміст теми розкривають такі питання:

4.1 Планування, його цілі, принципи, види та методи.

4.2 Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу. Поняття про бюджет. Мета складання бюджетів.

4.3 Система бюджетів на підприємствах, їх зміст та взаємозв’язок.

4.1 Планування, його цілі, принципи, види та методи

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування є процесом визначення цілей, що підприємство передбачає їх досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей. Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, а також надає всім процесам єдиної спрямованості і координованості, що дає змогу повніше й ефективніше використовувати певні ресурси і т.і.

Специфічні принципи планування:

1. Вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства. Виокремлюють п’ять основних груп цілей організації:

– господарсько-економічна мета – зумовлена вимогами забезпечення високої ефективності виробничої системи, випуску суспільно необхідної продукції;

– виробничо-технічна – відображає основне функціональне призна-чення підприємства – випуск продукції належної якості;

– науково-технічна – постійне прискорення НТП;

– соціальна – забезпечення матеріального добробуту працівників фірми;

– екологічна – виготовлення екологічно безпечної (чистої) продукції.

2. Принцип системності. Передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємств, усі зміни та зворотні зв’язки в її системі.

3. Принцип безперервності. Це – підтримування безперервної планової перспективи, формування і періодична зміна горизонту планування;

– взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів;

– своєчасне коригування перспективних і поточних планів.

4. Оптимальність використання застосовуваних ресурсів. Використання ресурсів підприємства має орієнтуватися на потреби, умови та кон’юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, максимально повну реалізацію резервів.

5. Збалансованість. Необхідна та достатня кількісна відповідність між взаємопов’язаними розділами і показниками плану, тобто відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.

6. Принцип адекватності системи планування. Оскільки ринкове середовище зумовлює постійну зміну певних показників діяльності підприємства, остільки організація процесу розробки планів підлягає постійному перегляду, а також застосуванню нових методів планування.

Основні види планування:

1) перспективне планування –

– довгостроковий план – виражає стратегію підприємства та включає рішення, що стосуються сфер діяльності та вибору її напрямків. Він має більш концептуальний характер;

– середньостроковий план – деталізований, стратегічний план. Його складовими є: детальна хронологізація проектів, конкретніші інвестиційні та фінансові показники.

2) поточне планування – розробка планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямами діяльності на більш короткі терміни (місяць).

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою методів, але вибирати їх необхідно, зважаючи на вимоги :

– вони мають бути адекватними зовнішнім умовам господарювання;

– повинні враховувати профіль діяльності об’єкта планування і засоби збільшення прибутку;