НЕ 2 . 1.  Методи та прийоми громадянської освіти у початкових класах

1. Сучасна класифікація методів, що використовуються на уроках «я і Україна» (с/к*

Організація вивчення громадянської освіти з молодшими школярами залежить як від об'єму та змісту навчального матеріалу, так і від правильного вибору методів його викладання. Відомо, що тільки правильно підібрані методи навчання, які відповідають змістові навчального матеріа­лу і вікові учнів, забезпечують ефективне засвоєння знань, підвищують якість їх, посилюють його виховну функцію.Отже, серед основних умов, які визначають     ефективність     викладання - учіння,   особливе  місце посідають методи навчання, бо вони безпосередньо формують і визначають характер  взаємин   педагогів  і  учнів, суттєво впливають на формування суб'єкт-суб'єктних стосунків між ними.

Метод на­вчання — це упорядковані способи взаємозв'язаної ді­яльності вчителя і учнів, які спрямовані на вирішення навчально-виховних завдань.Поняття «метод навчання» досить складне, що зумовлюється надзвичайною багатогранністю процесу, який має відображати ця категорія.Поняття «метод навчання» органічно включає в себе:

- навчальну роботу педагога (викладання*;

-  навчально-пізнавальну діяльність учнів (учіння*;

-  специфіку їхньої діяльності щодо досягнення цілей навчання.Однією з актуальних проблем сучасної   дидактики   є   класифікація методів навчання. У зв'язку з тим, що різні автори за її основу беруть різні ознаки, є кілька варіантів класифікації:—  з позиції історизму;—  з позиції джерел інформації—  логічно-структурний підхід;—  за видами пізнавальної діяльності учнів тощо.Опановуючи громадянську освіти найдоцільнішими є використання груп методів пропонованої Ф. Харламовим, М.О. Даниловим та Б.П. Єсиповим:—  методи усного викладу матеріалу й активізації пізна­вальної діяльності суб'єктів учіння;—  методи закріплення матеріалу, що вивчається;—  методи самостійної роботи над осмисленням і за­своєнням нового матеріалу;—  практичні методи;—  методи перевірки й оцінки знань, навичок та вміньА також групи методів за джерелом знань (словесні, наочні, практичні, робота з книгою*.При застосуванні методів навчання першої групи учні набувають знань у словесній формі (через слово* з повідом­лень учителя або з книг. У разі потреби використовуються відповідні види наочних засобів навчання. До даної групи можна віднести розповідь, бесіду, пояснення, читання під­ручника, науково-популярної літератури тощо. Діяльність учнів полягає переважно в слуханні, осмисленні знань і наступних усних або письмових відповідях. Отже, слово в даній групі методів має вирішальне значення.

При використанні методів другої групи головним дже­релом знань є показ, демонстрація предметів, речовин, явищ або їхніх різноманітних зображень. Слово вчителя лише спрямовує спостереження, логіку мислення, уточнює правильність висновків, усвідомлення знань. Учні на основі спостережень осмислюють факти, роблять відповідні висновки, набувають нових знань, а іноді й уміння. Звідси видно, що основним джерелом знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчаль­ному процесі.

Практичні методи спрямовані на формування умінь і навичок застосовувати здобуті теоретичні знання, що сприяє досягненню їх нового вищого рівня. Провідним щодо вивчення громадянської освіти є метод вправ, які поділяються на

• вправи з відтворення відомого з метою його закріплення (репродуктивні вправи*;• вправи із застосування знань у нових умо­вах (тренувальні вправи*;• різноманітні творчі роботи, що охоплюють різні аспекти здорового способу життя (рефера­ти, тези, повідомлення*.

Під час вивчення суспільствознавчого компоненту освітньої галузі «Людина і світ» доцільно також використовувати методи виховання, оскільки в основі даного компоненту лежать такі напрямки виховання як громадянське, національне,моральне,правове та інші.Метод виховання – це сукупність способів впливу на свідомість, почуття, волю, поведінку і систему відносин учнів з метою формування активних громадян незалежної України.

Нині найдоцільнішою і зручною для практики виховання є класифікація Г.І. Щукіної: