Хід роботи

Готують набір контрольних розчинів хлористого натрію таких концентрацій, які дозволяють визначати осмотичний тиск більшості біологічних рідин безхребетних, холоднокровних і теплокровних хребетних. Заздалегідь запасають скляні капіляри діаметром 1 мм і довжиною 6-7 см.

Досліджуваний і один із контрольних розчинів наливають на годинникові скельця. Далі занурюють капіляр у досліджуваний розчин і дають рідині піднятися по ньому до середини, потім перевертають капіляр, опускаючи рідину до його другого кінця. Коли між меніском і краєм капіляра залишається проміжок у декілька міліметрів, занурюють капіляр у контрольний розчин з відомою концентрацією NаСІ. Останній піднімається по ньому так, що пухирець повітря буде приблизно на його середині. Кінці капіляра швидко витирають ватою і закривають з обох кінців менделеєвською замазкою, яку упродовж усього часу роботи підігрівають на полум'ї газового пальника.

б

Рис. 4.1. Метод Барджера – Раста:

а – вигляд капіляра на предметному склі;

б – вигляд меніска на фоні шкали окуляр-мікрометра

Капіляр розміщають на предметне скельце, до якого його прикріплюють краплиною замазки (рис. 4.1). Кладуть скельце з капіляром у поле мікроскопа, де є окуляр-мікрометр, наводять фокус на один або на обидва меніски, якщо пухирець повітря такий маленький, що цілком уміщується в полі зору. Спостерігають за рухом меніска. На поверхні того розчину, осмотичний тиск якого менший, а пружність пари відповідно більша, вода випаровується. Одночасно пара конденсується на поверхні розчину з більш високим осмотичним тиском і більш низькою пружністю пари. Через це об'єм першої з двох краплин зменшується, тоді як об'єм другої збільшується. У результаті меніск рухається в бік розчину з меншою концентрацією. Для визначення концентрації та осмотичного тиску досліджуваного розчину інші капіляри заповнюють, як було описано вище, досліджуваним і контрольним розчином з відомими концентраціями ІМаСІ. Послідовно порівнюють досліджуваний розчин з рядом контрольних і знаходять такий контрольний розчин, при якому об'єми обох краплин залишаються без змін, тобто меніски не рухаються. У цьому випадку концентрація та осмотичний тиск досліджуваного й контрольного розчинів рівні між собою.

Для зручності роботи слід спостерігати в усіх пробах меніск або контрольного, або досліджуваного розчинів і розміщувати даний розчин на предметний столик завжди з одного й того самого боку.

Визначивши концентрацію досліджуваного розчину, розраховують його осмотичний тиск за формулою (4.1), попередньо перерахувавши процентну концентрацію розчину в молярну.

1.Готують набір контрольних розчинів хлористого натрію таких концентрацій, які дозволяють визначати осмотичний тиск більшості біологічних рідин (від 0,5 до 1,3 % з інтервалом 0,1%).

2. Досліджуваний і один з контрольних розчинів наливають на годинникове скло. Занурюють в один з розчинів капіляр і дають рідині піднятись по ньому до середини, потім перевертають капіляр, опускаючи рідину до його іншого кінця.

3.Занурюють капіляр другим кінцем в інший розчин. Останній піднімається по ньому так, що пухирець повітря буде приблизно на його середині.

4.Кінці капіляра швидко витирають ватою та з обох кінців закривають замазкою.

5.Капіляр поміщають на предметне скло, кладуть його у поле мікроскопу, наводять фокус на один з менісків. Спостерігають за рухом меніска.

6.Послідовно порівнюють досліджуваний розчин з рядом контрольних і знаходять такий, для якого меніски залишаються без змін. У цьому випадку осмотичний тиск досліджуваного і контрольного розчинів однаковий. Визначивши концентрацію досліджуваного розчину, розраховують його осмотичний тиск за вищенаведеною формулою, попередньо перерахувавши масову частку розчину в молярну.

Результати спостережень оформити у виді такої таблиці:

Концентрація контрольного розчину NaCl, %	Досліджуваний розчин	Напрямок руху меніска
		

Зробити висновки.

Контрольні запитання для підготовки до роботи

1. Навести визначення осмосу та осмотичного тиску.

2. Навести і охарактеризувати математичний вираз осмотичного тиску.

3. Охарактеризувати залежність осмотичного тиску від температури та концентрації розчину.

4. Охарактеризувати обладнання для визначення осмотичного тиску.

5. Поясніть зміст лабораторної роботи.

6. Яке має значення явище осмосу для живих організмів?