6. Вправа "Ліпимо вареники"

Мета: зняття емоційного напруження, створення позитивної атмосфери, підготовка до завершення роботи.

Учасники стають у коло, кладуть руки одне одному на спину та пригадують рухи, які робить господиня, коли ліпить вареники. Учні пробують повторити всі разом, а потім передають один одному "гостинець".

7. Вправа "Мій настрій"

Мета: розвиток рефлексії та вміння фіксувати свій емоційний стан, зосередження на позитивних емоціях.

Кожен з учасників оцінює свій настрій за 12-бальною шкалою. Перевіряється, чи змінився настрій, чи ні. Ще використовуємо малювання на тему «Мій жах».

Після невеликої вступної бесіди вчитель просить дітей подумати, чого вони найбільше бояться і намалювати свій жах. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об’єкту жаху, тривоги дитини. Малюнок виконується на окремому аркушу паперу.  Після цього вчитель пропонує дітям розірвати аркуш з малюнком на дрібні шматочки і  повідомляє дітям, що кожен з них переміг свій жах, що жаху більше не існує, тому що розірвані шматки разом з сміттям вивезуть на звалище, спалять , і від жахів більше нічого не залишиться.

Прийоми, які використовуємо для подолання тривожних ситуацій

• «Переінтерпретація симптомів тривоги»( пояснення, що ознаки тривоги – це ознаки готовності людини до активної дії, їх відчуває більшість людей)

• «Налаштування на певний емоційний стан»( подумки зв'язати той чи інший стан з відповідними образами.)

• «Виконавець ролі»( яскраво уявити собі образ для наслідування, звикнути до ролі й діяти ніби від його імені)

• «Дихання» ( робота над способами нормалізації дихання для зняття напруження)

• «Розслаблення» ( активізація прийомів релаксації)

• «Розумове тренування» ( тривожна ситуація уявляється в усіх подробицях)

• «Репетиція» (програвання ситуації, що викликає тривогу)

• «Моделювання відрелаксованої тривоги»

• «Зелений виноград» ( формування вміння гідно приймати поразку, програвати)

• «Лист об'єктові, що викликає тривогу».

Використовуємо багато ігор

• «Крапельки дощу потрапили на сонце і дощ»

• «Подякуй без слів»

• «Розмова по телефону»

У роботу з подолання особистісної тривожності учнів початкової школи включені і їх батьки. Результати дослідження дають можливість зробити висновок, що подолання тривожності буде значно ефективнішим за умов забезпечення в сім’ї: поваги до індивідуальності дитини; виховання самостійності, розвитку спрямованості на вільний вибір; подолання ригідності; допомога у визначенні шляхів виходу із складної ситуації; формування гармонійної системи цінностей та збереження емоційного комфорту; рефлексивного аналізу батьками власних методів виховання, системи заборон, покарань та заохочень тощо.

Робота класного керівника з подолання тривожності тісно пов'язана з психологом та соціальним педагогом.

Впровадження в роботу класного керівника інформаційно-комунікативних технологій значно допомагає використовувати різні форми роботи більш якісно, продуктивно.

Проведення комп'ютерної психодіагностики дозволяє вивільнити величезну кількість часу, що витрачається на обробку даних, і більше уваги приділити, наприклад, спостереження за учнями в реальній або змодельованій (ігрової) діяльності; проводити порівняльний аналіз даних, формувати різні статистичні звіти і т.д. Використання різних креативних тестів дозволяє набирати готові професійні тести і самостійно створювати необхідні для конкретної ситуації опитувальники; стимулює в учнів інтерес до психологічних досліджень, в якості психодіагностичного інструментарію можуть виступати різні комп´ютерні ігри.

При корекції основних емоційних і поведінкових порушень (тривожності, замкнутості, страхів та ін) комп'ютерні ігри використовуються в якості такого інструмента, як ляльки і картинки, це якийсь посередник, текст живих учасників спілкування. Комп'ютерні ігри застосовуються в корекційній роботі для моделювання ситуації спілкування, яку необхідно програти вчителю з дитиною. В цьому вони подібні книжково-картонним матеріалам, але мають перед ними перевагу в кращій графіці, інтерактивності і рухливості персонажів.

На засіданнях методичних об'єднань обмінюємося досвідом , проводимо майстер-класи, тренінги, Круглі столи з проблеми подолання тривожності у дітей .

Для підвищення рівня комунікативності та пізнавальної активності на уроках активно впроваджуємо наступні технології: колективного способу навчання, розвитку критичного мислення, інтерактивного навчання, програмового навчання, проектні технології.

У порівнянні технології колективного способу навчання мають чимало переваг над груповим способом:

Груповий спосіб навчання	Колективний спосіб навчання
Організаційні моменти
Чіткість, впорядкованість; Говорить один; Спілкування учнів відсутнє; Постійне робоче місце.					Відсутня; Говорять усі; Всі спілкуються; Зміна.
Дидактичні цілі
Навчає професійний педагог; Весь матеріал – одразу і для всіх; Співробітництво відсутнє; Засвоєння і застосування рознесені.				Навчають учні; Різні теми і матеріал; Співробітництво – основа навчання; Максимально наближені.
Розвивальні цілі
Учень - об'єкт; Зрівнялка, усереднення здібностей дітей; Систематичний характер навчання; Не вчаться виступати; Не вміють пояснювати.		Учень - суб'єкт + об'єкт; Відповідно до індивідуальних особливостей; Спонтанний характер; Вчиться виступати, розмірковувати, доводити.
Виховні
Кожний працює на себе; Відносини не колективістські.			Працюють і на себе, і на інших; Відносини відповідальної залежності: колективістські

Технологія розвитку критичного мислення ставить наступні цілі та завдання:

1. Формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми);

2. Розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання;

3. Підтримання пізнавальної активності учнів;

4. Розвиток критичного мислення.

Кожна із характеристик технології розвитку критичного мислення передбачає певний результат:

Характеристики	Результат
1. Самостійність 2. Постановка проблеми 3.Прийняття рішення 4. Чітка аргументованість 5.Соціальність	Прийняття рішення. Незалежність думок. А)критичне сприйняття думок; Б)цінувати думки інших. Здатність до діалогу та дискусії Активна позиція. Спілкування.

Суть технології інтерактивного навчання полягає у постійній, активній взаємодії, спів навчанні, взаємонавчання, рівноправності. Організація передбачає моделювання, вирішення проблеми, аналіз ситуації.

Класифікація інтерактивних технологій може бути за метою уроку та формою організації навчальної діяльності (О.Пометун, Л.Пироженко), та за розподілом інтерактивних методів (В.В.Мельник).

Проект розробляється з ініціативи учнів, але тема може бути запропонована й учителем. Тема для всього класу може бути однією, але шляхи її реалізації в кожній групі можуть бути різними.

Проект реалістичний, має визначену практичну значимість, зорієнтований на можливості учнів, припускається широке розмаїття тем.

Алгоритм роботи над проектом

Для підвищення комунікативних здібностей та пізнавальної активності в учнів, за підтримки шкільної психологічної служби, у рамках реалізації підпрограми проводиться наступна робота:

1. Анкетування ”Знижена пізнавальна активність”;

2. Психодіагностична (тестування для визначення пізнавальних потреб учнів);

3. Методика ”Автономність – залежність особистості в навчальній діяльності”.(Опитувальник Г.С.Кригіна).

На пізнавальну активність учнів та їхній комунікативний рівень впливає ряд зовнішніх чинників (схема №1).

С хема №1

Таким чином, внаслідок підвищення рівня комунікативності та пізнавальної активності на уроках, учні набувають нових форм самопізнання. (Схема №2).

Отже, високий рівень комунікативності допомагає учням спроектувати своє майбутнє та набути життєвого досвіду. (Схема №3).

Рівень комунікативності учнів у середньому шкільному віці за результатами моніторингових досліджень (у % відношенні) відображені в діаграмі №1, де чітко видно, що 40% учнів беруть активну участь в олімпіадах і конкурсах, міських заходах, що допомагає їм легко спілкуються з багатьма людьми, та мати тенденцію до нових знайомств.

Схема №2.

Діаграма №1.

Схема № 3