3.33. Вимоги безпеки праці під час роботи із застосуванням козлових і стрілових кранів.

3.33.1 Експлуатацію козлових і стрілових кранів здійснювати тільки при наявності відмітки в паспорті про походження технічного опосвідчення та технічного діагностування.

3.33.2 Перед початком роботи крани та стропи необхідно ретельно оглянути і впевнитись, що вони справні. При цьому необхідно стежити, щоб закріпляючі гайки частин, що рухаються, були щільно затягнуті та зашплінтовані.

3.33.3 Захоплювальні пристрої крана встановити вертикально над вантажем, що підлягає підніманню.

3.33.4 Працівники, що експлуатують крани, повинні знати та точно виконувати встановлену систему знакової сигналізації.

3.33.5 Магнітні захвати, що не мають запобіжних пристосувань (на випадок відключення струму), використовувати тільки у випадку огородження робочої зони.

3.33.6 Не слід піднімати вантаж без перевірки надійності його зачеплення. У випадках навантаження та вивантаження рейок їх захват здійснюється не менше ніж у двох місцях.

Не слід при закінченні навантаження, вивантаження або під час перерви в роботі залишати вантаж у підвішеному стані.

3.33.7 Дозволяється спарена робота двох стрілових кранів з однаковим режимом під керівництвом однієї особи, відповідальної за безпечне виконання робіт такими кранами. Такі роботи здійснюють за проектом виконання робіт.

Спарена робота козлових кранів допускається за умови єдиного командування та наявності пристрою синхронної роботи електричної частини кранів та їх механічного з'єднання між собою.

3.33.8 Горизонтальне переміщення вантажу кранами виконувати на висоті не менше 0,5 м від елементів колії, що зустрічаються на шляху переміщення вантажу. Не слід переміщувати вантаж над людьми.

3.33.9 Установку та роботу кранів ближче 40 м від проводу повітряної лінії електропередачі напругою більше 42 В виконувати при наявності відповідного наряду-допуску та письмового дозволу від організації, що експлуатує лінію.

Роботу вантажопідіймальних машин і механізмів в зоні контактної мережі та повітряних ліній електропередачі без зняття напруги здійснювати тільки з дозволу підприємства-власника лінії при дотриманні встановлених правил. Відстані від піднімальних та висувних частин кранів до вертикальної площини, утвореною проекцією на землю найближчого проводу, що знаходиться під напругою, не повинні бути меншими вказаних в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1-Відстані до найближчих проводів, що знаходяться під напругою

Напруга повітряної лінії, кВ	Найменша відстань, м
1	1,5
1-20	2,0
35...ПО	4,0
150	5,0
220	6,0
330...550 змінного струму	9,0
800 (постійного струму)	9,0

Не слід працювати на стрілових кранах і встановлювати їх безпосередньо під проводами контактної мережі, повітряною лінією напругою 0,4-35 кВ, що знаходяться під напругою.

3.33.10 Вантажопідіймальні машини та механізми (крім машин на гусеничному ходу) під час робіт у межах охоронної зони повітряних ліній електропередач на відстані менше 50 м від електрифікованих залізничних колій необхідно заземлити за допомогою переносного заземлювача (виготовленого за ГОСТ 12.1.030-81), заглибленого в ґрунт на глибину не менше 1,0 м.

3.33.11 У разі роботи вантажопідіймальних машин і механізмів на гумовому ходу в охоронній зоні контактної мережі постійного і змінного струму, повітряних ліній електропередачі напругою 6, 10, 27,5, 35 кВ, розташованих на опорах контактної мережі або самостійних опор, заземлення корпусів зазначених машин і механізмів, у тому числі і при наявності автономних джерел електроживлення, виконувати на рейки, на які заземлені опори контактної мережі або до середньої точки дросель-трансформаторів.

Під час роботи декількох вантажопідіймальних машин у районі одного рейкового кола їхнє заземлення повинне підключатися до одного місця рейкового кола.

Вантажопідіймальні машини та механізми, що живляться від зовнішньої електричної мережі, не слід заземлювати на середню точку дросель-

транформатора та на рейкові нитки як на електрифікованих, так і на не електрифікованих ділянках залізниць, а повинні заземлюватися на інвентарний заземлювач.

3.33.12 Під час роботи в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі напругою 6-35 кВ і поблизу розподільних підстанцій напругою 6-35 кВ заземлення вантажопідіймальних машин і механізмів можна виконувати на контур заземлення підстанції.

3.33.13 Вантажопідіймальні машини і механізми на гусеничному ходу, що працюють в охоронній зоні контактної мережі постійного та змінного струму, а також проводів повітряної лінії електропередач, повинні заземлюватися на рейки, на які заземлені опори контактної мережі, або приєднуватися до середньої точки дросель-трансформаторів через іскровий проміжок, діод.

3.33.14 Будівельно-монтажні та навантажувально-розвантажувальні роботи в охоронній зоні контактної мережі та ліній електропередачі слід виконувати під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне виконання робіт кранами, при наявності наряду-допуску на роботу кранів і письмового дозволу підприємства-власника лінії.

Швидкість вітру, при якій Не слід працювати вантажопідіймальними кранами, зазначається в паспорті крана.

3.33.15 Після закінчення робіт кран поставити на місце, призначене для стоянки, загальмувати, стрілу та гак підняти у верхнє положення. Стрілу встановити уздовж рейкової колії.

3.33.16 Дротові канати необхідно періодично очищати від бруду, оглядати зовнішні дроти та виконувати відбракування зношених канатів (тросів).

3.33.17 Не слід виконувати роботу кранів на залізничному ходу на несправних коліях.

3.33.18 Під час виконання робіт краном на залізничному ходу необхідно чітко вказувати умови переміщення стріли під контактною мережею.