1. Поняття і значення бюджету для функціонування держави

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, територія її в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свобода людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це визначила Конституція держави Україна.

Безумовно, для виконання державних функцій, визначених Конституцією України, потрібні матеріальні засоби, які в умовах товарно-грошових відносин ринкової економіки мають грошовий характер. Ресурси для покриття видатків, пов'язаних із виконанням своїх функцій, кожна держава отримує шляхом формування і використання централізованого фонду коштів — свого бюджету.

Після утворення самостійної, незалежної держави України її бюджет також змінився. Конституція України встановила, що її бюджетна система будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Стаття 1 Закону України «Про бюджетну систему України» визначає: Бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими органами самоврядування.

Державний бюджет України — це загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Але це визначення бюджету застосовується, коли йде мова про фінансування державних потреб. На практиці величезна маса коштів ніколи в цілісному виді не існує, оскільки відразу після надходження коштів на рахунок вони використовуються на фінансування державних потреб. Бюджет — це лише форма утворення централізованого фонду коштів, великий кошторис, розпис доходів і видатків.

Це основний фінансовий план, адже в державі існує багато фінансових планів. Так, будь-яке міністерство має свій фінансовий план, але він залежить від бюджету, з якого в нього відраховуються платежі [10].

Це стосується бюджету як економічної категорії.

У кожній державі бюджет відіграє і правову роль, оскільки він затверджується законом. Правове призначення бюджету полягає в тому, що він надає владі, яка його затверджує, вище і постійне керівництво у веденні фінансового господарства, а також попередній періодичний нагляд і контроль над діяльністю органів виконавчої влади. Постійнодіючі закони, що регулюють видатки, податки, збори, мито, самі по собі не дають можливості забезпечувати нагляд і контроль над діяльністю органів виконавчої влади, оскільки вони не встановлюють межі, якої треба досягти при зборі коштів, і можливості їх витрачання. Бюджет надає фінансовій діяльності органів виконавчої влади обов’язковий характер, оскільки приписи закону про бюджет мають в основному конкретно-адресний характер і зобов'язують ці органи їх виконувати. Закон про бюджет періодизує результати ведення фінансової діяльності і надає їм форми звітності по бюджету, а це робить можливим контроль над їх доцільністю. В правовому призначенні бюджету полягає і одна з важливіших гарантій закономірності і необхідності управління в країні, оскільки виконання будь-якої дії, будь-якого управлінського рішення вимагає витрачання коштів. Правового значення бюджет набуває тільки в країнах, де існує волевиявлення представницького органу влади, де парламент може затверджувати бюджет у формі закону.

Бюджет має і політичне значення, оскільки законодавчий - орган за своїм волевиявленням затверджує об'єм видатків і доходів бюджету на планований рік і цим ставить уряд під свій контроль. Те ж саме слід сказати і про місцеві бюджети, які затверджуються, згідно з статтею 143 Конституції України, територіальними громадами або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Районні і обласні бюджети затверджують районні і обласні ради.

Сутність бюджету будь-якої країни визначається її соціально-економічною будовою, завданнями і функціями держави.

Головна мета економічного розвитку України — подолання кризових явищ і зупинення спаду виробництва, зміцнення фінансово-кредитної і грошової системи. У соціальній сфері держава намагається не допустити подальшого спаду життєвого рівня населення, поступово запровадити нові елементи соціального забезпечення, удосконалити форми надання допомоги малозабезпеченим громадянам [19, c. 82-83].

У більшості країн бюджет установлюється на один рік. Період дії бюджету має назву бюджетного періоду. Ст.. 96 Конституції України встановила, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою на період з 1 січня по 31 грудня, а з особливих обставин інший період, тобто бюджетний період в Україні збігається з календарним роком.

У частині європейських держав (Франція, Іспанія, Греція тощо) початок бюджетного періоду і кінець збігаються з початком і кінцем календарного року, але в Англії, Данії бюджетний період продовжується з 1 квітня по ЗІ березня, в Італії, Норвегії, Японії — з 1 липня по 30 червня, що пояснюється строками бюджетних парламентських сесій.