Прохідна.
3. септима D7 може бути введена і стрибком, частіше вгору, так як
далі вона обов’ язково рухається вниз. Стрибок до септими буває частіше на ч.4, рідко на м.7.
після S , S6
1. прима субдомінанти ( IV ступень ладу ) і септима Д7 –
cпільний звук, тому він залишається на місці у тому ж голосі. У
такому випадку септима буде приготовленою.
2. поєднання SII6 з Д7 неможливо. У такому випадку
застосовується неповний Д7.
після менш складних акордів своєї групи D, D6
1. септима може бути приготовленою і вводитися поступовим рухом V – IV ступені в одному з голосів
септима може бути взята стрибком від будь - якого домінантового звуку, тобто на зм.5, на м.7.
ЗАСТОСУВАННЯ. Основний D7 належить до важливіших каденційних гармоній. У повних каденціях він застосовується в умовах:
S – D7 – T , S6 – D7 – T , K64 – D7 – T, S – К64 – D7 - T
у серединних каденціях він застосовується:
S - D7 , S6 – D7 , T –D7 , T6 - D7
ПРАКТИЧНІ ВКАЗІВКИ. У вправах, що вивчаємо ,застосовуємо Д7 в середині побудови там, де можна було б застосувати D або D6. На тих же умовах застосовуємо D7 і в заключній каденції.
ТЕМА № 11. ОБЕРНЕННЯ D7
D7 як і будь який септакорд має три обернення
перше – квінтсекстакорд – D65 - утворюється на VII ступені
друге - терцквартакорд - D43 - утворюється на II ступені
третє - секундакорд - D2 - утворюється на IV ступені
у зв’язку зі ступеневим це акорди дисонуючі, тому потребує розв’ язання.
D65 розв ‘язується у T53
D43 розв’ язується у T53
D2 розв’ язується у T6
При цьому: квінта і септима йдуть на ступень вниз,
терція на ступень вгору,
а спільний звук – V ступень ладу залишається на місці
Застосування. Застосовуються обернення D7 на тих же умовах, що і основний вид акорду., септима їх може вводитися плавним рухом голосу ( прохідна, приготовлена ) або стрибком.
прохідна септима обернень D7 вводиться після D, D6
приготовлена – після акордів S групи,
після своєї гармонії септима може вводитися стрибком.
Прохідний терцквартакорд. Замість T64 у прохідних зворотах можна застосувати
У цих випадках септиму D43 при розв’язанні ведемо вгору.
Переміщення. Подібно до інших акордів обернення Д7 можна переміщувати, але септиму акордів бажано залишати на місці.
Стрибки при розв’язанні Д7 у тоніку.
при розв’язанні D2 може утворювати стрибки квінт ( бажано у
напрямку протилежному басу ),
або подвійні стрибки – одноразово і прим . і квінт.
Можливі стрибки і при розв’язанні Д65 у Т.
ТЕМА № 12. ПОВНА ФУНКЦІЙНА СИСТЕМА МАЖОРУ ТА ГАРМОНІЧНОГО МІНОРУ.
Гармонічні засоби виразності не обмежуються тризвуками головних ступенів. На кожному ступені ладу можна побудувати тризвуки. Тризвуки головних ступенів виділяються в окрему групу ( на I , IV ,V ступенях ладу ), решта тризвуків отримала назву побічні тризвуки ладу. Вони утворюються на II , III, VI , VII ступенях ладу. Кожен з побічних тризвуків на основі спільності звукового складу може бути спорідненим головному тризвуку або навіть і двом. Всі тризвуки в ладу поєднуються у три функційні групи навколо одного з головних тризвуків, за яким і група взагалі отримує назву.
Тонічна група T , TSVI . DTIII
Субдомінантова група S, TSVI , SII
Домінантові група D , DTIII , DVII
В субдомінантовій і домінантовій групі є по одному тризвуку, що входить і до тонічної функційної групи. Вони отримали назву – біфункційні тризвуки. Це –
TSVI53 DTIII53
Особливості тонічної групи. У рамках функційної системи тонічна група займає особливе місце. Тоніка, як центр ладу, єдина. А дві медіанти III та VI входять також до других функцій них груп і являються зв’язуючи ланцюжком між групами в цілому .Ці біфункційні тризвуки у певному акордовому оточенні можуть виконувати різні функційні ролі.
Наприклад: якщо після DTIII53 слідує S ,то він виконує роль T
якщо після D7 сдsдує TSVI, то він виконує роль T.
У гармонічному мінору у зв’язку з підвищенням VII ступеня, тризвук III ступеня
не входить у тонічну групу, а представляє домінантові функцію.
Логіка розвитку гармонічного звороту. Нам відома загальна формула гармонічного розвитку
T - S -- D - T
Будь яка функція цієї загальної схеми може бути представлена побічними тризвуками. Тому загальна схема гармонічного розвитку набуває такого вигляду.
T – TSVI – S – SII - D - T
T – TSVI – S – SII - D – DVII - T
T – TSVI – S – SII - DTIII - T
T – TSVI – S – SII - DVII - TSVI
Головні септакорди ладу. Будь який тризвук функційної системи ладу може бути замінено на септакорд шляхом додавання до нього четвертого звуку – септими. Так утворюються септакорди. Головними септакордами ладу називаємо
D7 - домінантсептакорд
SII7 - субдомінантсептакорд
DVII7 – ввідний септакорд.
Гармонічні звороти функійної системи. Застосування акордів повної функційної системи надає великих можливостей у гармонізації. Завдяки застосуванню побічних тризвуків збагачуються всі види гармонічних зворотів.
Автентичні T-D – T , T – TDIII –T , T-DVII-T , T-DVII-D-T ,
T-D-DTII-T
Плагальні T-S-T, T-TSVI-T, T-TSVI-S-T ,
T-TSVI-S-SII-T
Повні T-TSVI-S-SII-DVII-D-DTIII-T
ТЕМА № 13. ТРИЗВУК І СЕКСТАКОРД II ступеня.
Серед побічних акордів найбільш поширеним є секстакорд II ступеня – SII6
Він застосовується на тих же умовах, що і S , найчастіше з подвоєнням басу - II ступеня ладу, що підкреслює функційну належність акорду. В цьому акорді можливе подвоєння і прими, і квінти.
Приготування.
-з Т та Т6 поєднується мелодичним способом сполучення ( за відсутністю спільних звуків).
- з домінантою поєднується також мелодичним способом.
- з Д7 та його оберненнями при наявності спільного звуку( IV ступень ) поєднується гармонічним способом.
Тризвук II ступеня - SII53 застосовується набагато рідше чим його секстакорд.
Після S спільні звуки залишаються на місці, але можливе і мелодичне поєднання акордів.
Поєднання з Д переважно мелодичним способом, з Д7 та його оберненнями – гармонічним способом.
Можливо застосування тризвуку або секстакорду II ступеня у звороті з прохідною тонікою ( SII6 – T64 – S )
ТЕМА № 14. ТРИЗВУК IV СТУПЕНЯ ( TSVI ).