- •§ 1. Вода
- •§ 2. Мінеральні речовини
- •§ 5. Вуглеводи
- •§ 7. Ферменти
- •§ 8. Інші речовини, що входять до складу продуктів харчування
- •§ 9. Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування
- •§ 1. Поняття про технологічний процес. Характеристика основних типів підприємств масового харчування
- •§ 2. Організація приймання продуктів
- •§ 3. Організація зберігання продуктів харчування і напівфабрикатів
- •§ 4. Організація тарного господарства
- •§ 5. Структура виробництва. Організація робочих місць
- •§ 1. Значення овочів у харчуванні людини
- •§ 2. Класифікація свіжих овочів
- •§ 3. Характеристика технологічного процесу обробки овочів
- •§ 4. Характеристика й обробка бульбоплодів
- •§ 5. Характеристика й обробка коренеплодів
- •§ 6. Характеристика й обробка капустяних овочів
- •§ 7. Характеристика й обробка цибулевих овочів
- •§ 8. Характеристика й обробка салатно-шпинатних, пряних
- •§ 9. Характеристика й обробка плодових овочів
- •§ 10. Підготовка овочів для фарширування
- •§ 11. Характеристика й обробка консервованих овочів
- •§ 12. Відходи овочів і їх використання
- •§ 13. Характеристика й обробка грибів
- •§ 1. Хімічний склад і харчова цінність риби
- •§ 2. Класифікація риби
- •§ 3. Організація обробки риби
- •§ 4. Обробка лускатої риби
- •§ 5. Обробка безлускатої та окремих видів риби
- •§ 6. Обробка риби для фарширування
- •§ 7. Обробка риби з хрящовим скелетом
- •§ 8. Приготування рибних напівфабрикатів
- •§ 9. Обробка і використання рибних харчових відходів
- •§ 10. Обробка нерибних морепродуктів
- •§ 1. Хімічний склад і харчова цінність м'яса. Тканини м'яса
- •§ 2. Класифікація м'яса
- •§ 3. Організація технологічного процесу обробки м'яса
- •§ 4. Кулінарне розбирання і обвалювання яловичої туші
- •§ 5. Кулінарне розбирання і обвалювання свинячої, баранячої і телячої туш
- •§ 7. Напівфабрикати з яловичини, баранини, телятини, свинини
- •§ 8. Напівфабрикати з січеної натуральної і котлетної маси
- •§ 9. Обробка поросят, кроликів і м'яса диких тварин
- •§ 10. Обробка субпродуктів і кісток Обробка субпродуктів
- •§ 1. Значення птиці у харчуванні людини. Її класифікація
- •§ 2. Обробка сільськогосподарської птиці та дичини
- •§ 3. Способи заправляння птиці та дичини
- •§ 4. Напівфабрикати з птиці й дичини, вимоги до якості і терміни їх зберігання
- •§ 5. Обробка субпродуктів птиці й дичини
- •§ 1. Значення теплової кулінарної обробки. Організація роботи гарячого цеху
- •§ 2. Основні способи теплової кулінарної обробки
- •§ 3. Комбіновані та допоміжні способи теплової кулінарної обробки
- •§ 4. Процеси, які відбуваються у продуктах під час теплової кулінарної обробки
- •§ 5. Визначення якості готової продукції
- •§ 6. Організація реалізації готової продукції на підприємствах масового харчування
- •§ 1. Значення перших страв у харчуванні та їх класифікація
- •§ 2. Приготування бульйонів
- •§ 3. Заправні перші страви
- •Кулешики
- •§ 4. Прозорі бульйони
- •§ 5. Молочні супи
- •§ 6. Холодні супи
- •§ 7. Солодкі супи
- •§ 8. Напівфабрикати для перших страв. Приготування перших страв з концентратів і напівфабрикатів
- •§ 1. Значення соусів у харчуванні, їх класифікація
- •§ 2. Соуси і приправи промислового виробництва
- •§ 3. Приготування борошняних пасеровок і бульйонів для соусів
- •§ 4. Приготування соусів з борошном. Соуси червоні м'ясні
- •§ 5. Соуси білі на м'ясному і рибному бульйонах
- •§ 6. Соуси грибні
- •§ 7. Соуси молочні
- •§ 8. Соуси сметанні
- •§ 9. Соуси без борошна
- •Солодкі соуси '
- •Розділ X
- •§ 1. Асортимент круп, бобових і макаронних виробів, їх харчова цінність
- •§ 2. Підготовка круп, бобових і макаронних виробів до варіння. Зміни, які відбуваються під час варіння
- •§ 4. Страви з каш
- •§ 5. Страви з бобових
- •§ 6. Страви з макаронних виробів
- •§ 1. Значення страв і гарнірів з овочів у харчуванні людини.
- •§ 2. Страви і гарніри з варених овочів
- •§ 3. Страви і гарніри з припущених овочів
- •§ 4. Страви і гарніри з смажених овочів
- •§ 5. Страви і гарніри з тушкованих овочів і грибів
- •§ 6. Страви з запечених овочів і грибів
- •§ 1. Значення рибних страв у харчуванні, їх класифікація.
- •§ 2. Страви з вареної риби
- •§ 3. Страви з припущеної риби
- •§ 4. Страви із смаженої риби
- •§ 5. Тушковані рибні страви
- •§ 6. Страви із запеченої риби
- •§ 7. Страви із січеної натуральної риби і котлетної маси
- •§ 8. Страви з нерибних морепродуктів
- •§ 1. Значення м'ясних страв у харчуванні, їх класифікація. Процеси, що відбуваються в м'ясі при тепловій обробці
- •§ 2. Варені м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 4. Тушковані м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви із січеного натурального м'яса і котлетної маси
- •§ 7. Страви із субпродуктів
- •§ 1. Значення страв із птиці, дичини і кролика у харчуванні
- •§ 2. Варені й припущені страви з птиці, дичини, кролика
- •§ 3. Смажені страви з птиці, дичини, кролика
- •§ 4. Тушковані страви з птиці, кролика
- •Розділ'XV-
- •§ 1. Будова, хімічний склад і харчова цінність яєць
- •§ 2. Класифікація яєць, продукти їх переробки
- •§ 3. Підготовка яєць і продуктів їх переробки
- •§ 4. Страви з яєць
- •§ 1. Значення страв з сиру в харчуванні. Виробництво і характеристика сиру
- •§ 2. Гарячі страви з сиру
- •§ 1. Значення закусок і холодних страв у харчуванні
- •§ 2. Особливості організації роботи холодного цеху
- •§ 3. Характеристика і підготовка продуктів для приготування холодних страв і закусок
- •§ 4. Особливості подавання закусок на підприємствах масового
- •§ 6. Салати
- •§ 7. Страви та закуски з овочів і грибів
- •§ 8. Рибні страви і закуски
- •§ 9. М'ясні страви і закуски
- •§ 10. Закуски і холодні страви з сиру, яєць, молока
- •§ 1. Значення солодких страв, їх класифікація
- •§ 2. Характеристика сировини
- •§ 3. Організація процесу приготування солодких страв
- •§ 4. Натуральні плоди
- •§ 5. Узвари (компоти)
- •§ 6. Солодкі страви з утворенням желе
- •§ 7. Гарячі солодкі страви
- •§ 8. Напої
- •§ 1. Харчова цінність страв і виробів з борошна.
- •§ 2. Технологічні властивості борошна
- •§ 4. Приготування начинок
- •§ 5. Страви з борошна
- •§ 6. Вироби з тіста
- •§ 2. Характеристика дієт
- •§ 3. Холодні дієтичні страви і закуски
- •§ 4. Перші дієтичні страви
- •§ 5. Другі гарячі страви
- •§ 6. Солодкі страви. Напої
- •§ 7. Дієтичні кисло-молочні продукти
- •§ 1. Характеристика харчових речовин, які виводять радіонукліди і підвищують захисні функції організму
- •§ 2. Приготування і подавання закусок, страв, напоїв, соусів
- •§ 1. Характеристика приміщень для обслуговування відвідувачів
- •§ 2. Інтер'єри залів
- •§ 3. Меблі та обладнання залів
- •§ 4. Прибирання приміщень для обслуговування відвідувачів
- •§ 5. Столові прибори і столова білизна
- •§ 6. Отримання і підготовка столового посуду, приборів,
- •§ 7. Загальні правила сервірування столів
- •§ 8. Характеристика видів сервірування стола
- •§ 9. Характеристика форм обслуговування відвідувачів
- •§ 10. Реклама підприємств масового харчування
§ 1. Характеристика приміщень для обслуговування відвідувачів
Для обслуговування відвідувачів на підприємствах масового харчування виділяють спеціально обладнані приміщення. До них належать основні приміщення — вестибюль (з гардеробом і туалетними кімнатами), аванзал (зал чекання), загальний і бенкетний зали, буфети (основний, кавовий і буфет-хліборізка), а також підсобні приміщення — сервізна і відділення для миття столового посуду і приборів.
Вестибюль — приміщення, де розпочинається обслуговування відвідувачів. У ньому розміщуються гардероб для верхнього одягу, взуття, сумок, портфелів відвідувачів, дзеркала, м'які меблі (крісла, півкрісла), телефони-автомати, автомати для чищення взуття.
Гардероб розміщують у вестибюлі біля входу. Його обладнують широкою гардеробною стойкою, зручною для приймання і видавання одягу. Під стойкою із внутрішнього боку розміщують спеціальні полички для взуття, сумок, портфелів. Для одягу в гардеробі встановлюють секційні металеві двосторонні вішалки з розсувними кронштейнами (7-Ю вішалок на 1 м).
Туалетні кімнати відокремлюють від вестибюля декоративними перегородками, вертикальним озелененням. У туалетні кімнати підводять гарячу і холодну воду, розміщують електричні сушарки для рук, дзеркала, забезпечують туалетним милом, папером, індивідуальними серветками для рук.
Аванзал — приміщення для зустрічі гостей або чекання. Його розміщують перед загальним і бенкетним залами.
В аванзалі створюють затишок для відпочинку відвідувачів. Тут розміщують кілька м'яких крісел, диванів, журнальні столики, підлогу застилають килимовим покриттям, прикрашають декоративними зеленими насадженнями, картинами.
Загальні і бенкетні зали — приміщення для обслуговування відвідувачів, місце для приймання їжі і відпочинку. Підприємства можуть мати один або кілька залів (залежно від потужності і типу його, форм обслуговування). Найбільш затишними вважають невеликі зали, тому великі зали (200 і більше місць) рекомендується розподіляти декоративними або стаціонарними перегородками на бокси, ніші.
Для забезпечення нормального температурного режиму 16-18 °С при вологості повітря 60-65 % зали обладнують притоково-відсмоктувальною вентиляцією, кондиціонерами.
У великих ресторанах обладнують буфети трьох видів — основний, кавовий, буфет-хліборізку, які призначені для відпускання продукції відвідувачам через офіціантів.
Основний буфет розміщують у двох приміщеннях: приміщенні для підготовки і відпускання продукції (води, пива, винно-горілчаних виробів, плодів і ягід, кондитерських і тютюнових виробів) через роздавальне вікно офіціантам і підсобному — для зберігання продуктів.
524
У першому
приміщенні встановлюють
прилавок, холодильну шафу, вітрину. На
прилавку розміщують настільні циферблатні
ваги, інструменти для відкривання
пляшок (рис. 140), мензурки для дозування
спиртних напоїв (рис. 141), графини
(рис. 142), апарати для охолодження
соків, склянки і глечики для їх відпускання,
вази, десертні тарілки для фруктів.
Перед відпусканням пляшки з напоями
протирають вологою, а потім
сухою тканиною. У це приміщення п ..„ т
: . Рис. 140. Інструменти для відкупорювання
підводять холодну і гарячу воду. ^' пляшок.
Підсобне приміщення обладнують ; _ спсціальний ШТОПор;'2 - штопор про- . стелажами, підтоварниками, холодиль- стий; 3_ ПНЄвматичний пристрій; 4-
НОЮ шафою. комбінований пристрій.
Кавовий буфет призначений для приготування і відпускання офіціантам гарячих напоїв (кави, чаю, какао, шоколаду). Його обладнують експрес-каво-варкою, кавомолкою, плитою з листом для приготування кави по-східному, електроплиткою для кип'ятіння молока, електрокип'ятильником, холодильною шафою для зберігання молока, вершків, охолодженої кави, тортів, тістечок, низькотемпературним прилавком для зберігання морозива.
На
полицях стелажів або шафи роз
міщують
необхідний посуд: чайники,
кавники,
чашки з блюдцями (чайні і ка
вові),
склянки з потовщеним дном для „,..,»„
Рис. 141. Мензурки, кави-глясе, турочки для кави. 'у
Буфет-хліборізка — це приміщення, де зберігають, нарізують і відпускають хліб. Для зберігання хліба встановлюють дерев'яні стелажі або шафи з отворами в бокових стінках і дверцях. Нарізують хліб уручну або механічним методом. На робочому місці працівника, що нарізує хліб, встановлюють виробничий стіл з машиною для нарізування хліба і лотками для нарізаного і ненарізаного хліба. При ручному нарізуванні хліба використовують ніж-важіль або спеціальні ножі.
Нарізаний
для подавання на стіл хліб
викладають
у хлібниці або фарфорові
вази
і накривають серветкою. Тости (під
смажені
скибочки хліба), які готують Рис-
142. Графини. .^
525
ють тут же в спеціальному апараті — тостері, подають на пиріжковій тарілці, яку покривають вирізаною паперовою серветкою.
Сервізна — приміщення для зберігання і відпускання метрдотелю, бригадиру офіціантів або офіціантам столового посуду з фарфору, скла, кришталю, металу, столових приборів, столової білизни (скатертин, серветок, рушників, ручників).
Перед початком роботи метрдотель або бригадир офіціантів отримує необхідний для сервірування посуд і прибори під розписку в спеціальному журналі.
За збереження посуду і приборів у залі відповідають метрдотель і офіціанти. Частину посуду, необхідного у процесі обслуговування, офіціанти отримують у сервізній під особисту відповідальність, розписавшись у відповідному журналі. У міру використання офіціанти здають посуд і прибори у мийну, отримуючи замість нього чистий.
Після того як відвідувачі встали з-за столу, весь посуд і прибори, навіть якщо частину з них не було використано, слід здавати у відділення для миття, а серветки замінювати чистими.
Наприкінці робочого дня офіціанти повертають посуд і прибори матеріально відповідальній особі сервізної, роблячи відповідні відмітки в журналі.
Розміщують сервізну поряд з відділенням для миття столового посуду і приборів.
Для зберігання столового посуду, приборів і столової білизни сервізну обладнують спеціальними шафами і стелажами. Посуд для зберігання розміщують за видами — окремо з фарфору, скла, кришталю, металу. Посуд ставлять так, щоб його зручно було брати, наприклад, чашки, соусники — ручками вправо, вази, вазочки, фужери, келихи, чарки — ніжками вверх.
Прибори розкладають у ящиках з відділеннями для ножів, виделок, ложок.
Мийну столового посуду і приборів розміщують так, щоб вона мала зручний зв'язок із залом для обслуговування відвідувачів і сервізною.
Відділення обладнують машиною для миття посуду, мийними ваннами, виробничими столами, шафами і стелажами для зберігання чистого посуду, бачками з кришками для збирання відходів.
Використаний посуд надходить у відділення через вікно, біля якого встановлюють стіл з поглибленим отвором, під яким ставлять бачок для збирання залишків їжі. Далі розміщують виробничий стіл для сортування посуду за видами (тарілки, склянки, прибори). Щоб не допустити биття посуду і зменшити шум, столи оббивають лінолеумом. Потім встановлюють мийні ванни для миття посуду і приборів уручну (три — для миття тарілок і дві — для миття скляного посуду і приборів), стіл для чистого посуду і шафи для його зберігання. Машину для миття посуду встановлюють посередині мийної.
