56.Розкрити особливості підготовка до сімейного життя дитини після виходу з прийомної сім’ї та будинку сімейного типу.

Стратегічним напрямом соціального супроводження прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу є визначення перспектив подаль­шого влаштування дитини після досягнення нею повноліття (або за­кінчення навчання) - працевлаштування, забезпечення житлом, продов­ження освіти. Саме ці проблеми мають вирішуватися батьками та соціаль­ними працівниками протягом усього періоду проживання дитини в сім'ї. Перелік заходів, передбачених планом соціального супроводження, що складається за два-три роки перед виходом дитини у самостійне до­росле життя, мають передбачати забезпечення вирішення життєво необ­хідних потреб молодої людини: профорієнтацію, визначення подальшо­го місця проживання, налагодження контактів з родичами та батьками (за можливості) тощо. Для кращого забезпечення життєво важливих інтересів дитини мо­же передбачатися її вихід із прийомної сім'ї/дитячого будинку сімей­ного типу до досягнення нею повноліття. Підставою для такого рішення може стати: повернення до біологічних батьків, родичів; усиновлення; переведення до іншої прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного ти­пу; влаштування до спеціалізованого закладу. Такий перехід має бути передбачений у плані соціального супроводження, і його здійсненню повинна передувати робота із запобігання травмуванню вихованця при зміні місця проживання та звичного соціального оточення. Соціальний працівник, що здійснює соціальне супроводження при­йомної сім'ї, разом із прийомними батьками повинен підготувати дити­ну до переходу з прийомної сім'ї до біологічної сім'ї, до іншого варіа­нта постійного влаштування або іншого закладу. Рішення про готов­ність дитини вийти з прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу та повернутися до біологічних батьків, перейти до іншої сім'ї, іншого закладу або обрати варіант проживання поза межами сім'ї повинно при­йматись відповідно до плану соціального супроводу. До цього процесу мають бути залучені спеціалісти служби у справах неповнолітніх, орга­ну опіки та піклування та, якщо доцільно, суду; соціальний працівник, який здійснює соціальний супровід; дитина відповідно до її віку та рів­ня розвитку; прийомні батьки/батьки-вихователі; біологічні батьки дитини; інші члени сім'ї, якщо це необхідно.