Лікування.

При поступленні в стаціонар хворого у край тяжкому стані на перший план виступає не організація його прийому (виявлення скарг і анамнестичних даних), а надання невідкладної допомоги.

Планове лікування інфекційного хворого в стаціонарі повинно бути комплексним, яке включає етіотропну і патогенетичну терапію, з індивідуальним підходом, в залежності від важкості, стадії хвороби, преморбідного фону і супутньої патології.

ДИНАМІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМ.

Щоденник відображає перебіг хвороби і призначені лікувальні заходи. У ньому щоденно записуються усі суб‘єктивні і об‘єктивні дані, характеризують стан окремих органів і систем, зазначається час зникнення одних і появу інших симптомів. У щоденник також заносять заключення спеціалістів і консультантів.

Необхідно притримуватися загальноприйнятої форми ведення щоденника із обов‘язковим оформленням температурного листа та умовними позначеннями.

Обгрунтування діагнозу.

Проводиться виходячи із скарг хворого, анамнестичних, епідеміологічних, клінічних, лабораторних даних і результатів інших додаткових методів обстеження з урахуванням проведеної диференціальної діагностики. Заключний діагноз формулюється із визнням форми важкості, перебігу інфекційного процесу з обов‘язковою реєстрацією супутніх хвороб і ускладнень основного захворювання у відповідності із загальноприйнятими принципами класифікації.

Епікриз

Є короткою випискою із історії хвороби, що відображає основний зміст її шляхом аналізу виявлених у хворого суб‘єктивних і об‘єктивних даних.

В епікризі зазначається прізвище, ім‘я та по-батькові хворого, вік, дата поступлення, на який день хвороби, з яким діагнозом і в якому стані, скарги під час поступлення, короткий анамнез захворювання і особливості його перебігу. В клінічному і лабораторному обґрунтуванні діагнозу коротко викладаються основні прояви хвороби, оцінюється важкість, клінічні особливості і лабораторні дані, які підтверджують діагноз. В епікризі відображається також призначене лікування і його ефективність, перебіг періоду реконвалесценції, вихід із хвороби, обґрунтування щодо виписки із стаціонару, додаються поради хворому перед випискою із визначенням місця диспансерного спостереження, термінів.

В кінці необхідно назначити, що запропонована вище схема обстеження залежить від переважного ураження окремих органів і систем при конкретному інфекційному захворюванні, особливо при невідкладних станах.

Симптоми, які найбільш характерні при інфекційних захворюваннях

ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ. ВИСИПАННЯ НА ШКІРІ. НЕЖИТЬ. ЧХАННЯ. КАШЕЛЬ. ПОЧЕРВОНІННЯ ОБЛИЧЧЯ, СЛИЗОВИХ, КОН‘ЮНКТИВИ ОЧЕЙ. БІЛЬ У ГОРЛІ. ЗБІЛЬШЕННЯ І ПОЧЕРВОНІННЯ МИГДАЛИКІВ, НАЛЬОТИ НА НИХ. ЗБІЛЬШЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ.

ЗБІЛЬШЕННЯ ПЕЧІНКИ, СЕЛЕЗІНКИ. ЖОВТЯНИЦЯ. ТЕМНА СЕЧА. ЗНЕБАРВЛЕНІ ВИПОРОЖНЕННЯ. НУДОТА. БЛЮВАННЯ. ПРОНОС (ДІАРЕЯ). БІЛЬ У ЖИВОТІ. РОЗЛАДИ СЕЧОВИПУСКАННЯ. БІЛЬ У СУГЛОБАХ, М‘ЯЗАХ. ГОЛОВНИЙ БІЛЬ.

СТАДІІ ТЕМПЕРАТУРНОЇ КРИВОЇ

Існують слідуючі стадії температурної кривої:

• СТАДІЯ НАРОСТАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ (stadium incrementi). Може тривати від декількох годин (малярія, висипний тиф, крупозна пневмонія) до декількох діб (черевний тиф, бруцельоз).

• СТАДІЯ РОЗПАЛУ ГАРЯЧКИ (stadium fastigii). Триває від декількох годин (малярія) до багатьох діб і навіть тижнів (черевний тиф, бруцельоз, сепсис

• СТАДІЯ ЗНИЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ (stadium decrementi). Може бути короткою або більш тривалішою.

[Введите содержимое боковой полосы. Боковая полоса представляет собой независимое дополнение к основному документу. Обычно она выровнена по левому или правому краю страницы либо расположена в самом верху или в самом низу. Для изменения форматирования надписи, содержащей боковую полосу, используйте вкладку "Работа с надписями".

Введите содержимое боковой полосы. Боковая полоса представляет собой независимое дополнение к основному документу. Обычно она выровнена по левому или правому краю страницы либо расположена в самом верху или в самом низу. Для изменения форматирования надписи, содержащей боковую полосу, используйте вкладку "Работа с надписями".]