5. Амебіаз (амебна дизентерія)

Збудник

Джерело, механізм і шляхи розповсюдження інфекції

Інкубаційний період

Початок

( скарги )

Гарячка

Найважливіші клінічні ознаки

Дизентерійна амеба (Entamoeba hystolytica):

1. Вегетативна велика (тканинна)

2. Мала вегетативна (просвітня)

3. Циста- стійка до хлормістких дезрозчинів

Джерело інфекції: хворі на хронічний амебіаз і цистоносії, які виділяють цисти. Хворі на гостру форму безпечні.

1-2 тижні до

3 -х міс.

Поступо-вий. Слабкість біль у животі, нудота, інколи блювота, через декілька днів частіше пронос.

Температурна реакція не характерна.

КЛАСИФІКАЦІЯ:

1. Гострий амебіаз:

а) амебний коліт

б) амебна дизентерія

2. Хронічний амебіаз:

а) амебний коліт

б) амебна дизентерія

3. Кишкові ускладнення:

а) перфорація з перітонітом

б) амебома

в) амебний апендицит

4. Позакишковий амебіаз:

а) амебний гепатит

б) абсцес печінки

в) абсцес інших органів

г) абсцес шкіри

Пронос з скловидним слизом і домішками крові типу "малинового желе". Біль у животі, схуднення. Біль у правій здухвинній ділянці.

Висип

Картина крові

Діагноз і лабораторне дослідження

Диферен-ціювати треба з :

Патологічна анатомія

Лікування

Заходи в осередку

(вогнищі).

Критерії виписки реконвалесцентів

Немає

Така як і при бактеріальній дизентерії, але при тривалому перебігу анемізація.

Анамнез, епіданамнез, клінічні симптоми, знаходження в калі вегетативної форми гематофага РНК, РЗК. В калі кристали Шарко-Лейдена і еозинофіли. Ректороманоскопія.

З бакте-ріальною

Дизенте-рією,

неспецифіч-

ним вираз-

ковим ко-

літом, раком печінки, ехінококозом, гель-мінтами.

Характерні кратеоподібні виразки у вигляді перевернутої лійки. Дно покрито сальним нальотом.

Метронідазол (флагіл, тріхопол) по 0,5 х 3-4 рази на добу 7-10 днів. Фурамід 2,0 х 3 рази на добу 7 днів. Ентамізол - комбінований препарат (флагіл, фурамід) по 2 т. х 3 рази 5-7 днів.

Хініофон (ятрен) 0,5 х

3 рази 7-10 днів. Еметина гідрохлорид

2% 1-2 мл 1-2 рази 5-7 днів. Імуностимулятори. Курси міняються.

Реконвалесцентів виписують після клінічного видужування і 5-6 негативного аналізу калу на найпростіші. Диспансеризаційний нагляд при КІЗі 3 міс. Профілактика: воду пити тільки кип'ячену, в подальшому як і при бактеріальній дизентерії.

Збудник

Джерело, механізм і шляхи розповсюдження інфекції

Інкубаційний період

Початок

( скарги )

Гарячка

Найважливіші клінічні ознаки

Холерний вібріон:

1. класичний

2. вібріон Ель-Тор - зігнута паличка-кома 1,5-3 х 0,2-0,3 мкм. Грам (-), не утворє спор, капсул. Довго живє у воді, грунті, пляжному піску, на продуктах (1-4 міс.), у фекаліях без висихання до 2 років. Дуже чутлива до кислот, високої температури, дезрозчинів, висушування. Сприятливе лужне середовище.

Джерело – хвора людина і бактеріоносій. Механізм зараження фекально-оральний, через воду, продукти, контактно-побутовим шляхом. Особливо через гідро біонти: креветки, краби, молюски, кілька, тюлька.

Від декілька годин до 5 днів (частіше 1-3 дні).

Відчуття тревоги, слабкість, бурчання у животі, біль у жуваль-них і литкових м'язах, пітливість запаморочення, похолодання кінцівок. (Все це не типово).

Нормальна або субнормальна ( нижче норми ). 35,5°С

Пронос з несподіваними позивами до дефекації без болю у животі і тенезмів. Кал водянистий, а потім нагадує рисовиий відвар або м'ясні помиї з запахом тертої картоплі або сирої риби. Через кілька годин (добу) приєднується багаторазове блювання фонтаном без нудоти і болю у животі.

Риси обличчя загострені, очі запалі, "симптом темних окулярів", а в подальшому симптом "сонця, що заходить". Знижується тургор шкіри, "рука пралі", судоми, тахікардія, слабкість пульса, задишка, зниження АТ, афонія. Акроціаноз. Судоми литкових та інших м‘язів. Смерть від колапсу або гіповолемічного шоку.