29. Сап ( Maleus )

Збудник

Джерело, механізм і шляхи розповсюдження інфекції

Інкубаційний період

Початок

( скарги )

Гарячка

Найважливіші клінічні ознаки

Грам (-) паличка

розміром 2-4 х

0,5-1 мкм. Спор

і капсул не утво-рює, джгутиків

не має. Містить

ендотоксин.

Стійка до зов-

нішнього середо

вища. Витримує

низькі темпера-тури. Гине від

сонячного ви-

промінювання.

При кип'ятінні

гине миттєво.

Джерелом інфекції є непарнокопитні (коні, віслюки, мули, зебри),

які хворіють хронічно.

Шлях передачі кон-тактний, аліментарний

рідше аерогенний.

Зараження від людини

буває рідко. Сприйнят

ливість дуже висока.

При гострій формі 2-6 днів,

інколи 2-3 тиж

нів.

Початок гострий.

Висока t⁰. Головний біль, біль у м'язах, суглобах.

У вхідних воротах

утворюється па-

пула, оточена зо-ною почервонін

ня. Потім вона пе-

ретворюється в ге

морагічну пустулу, потім у виразку з підритими краями та "сальним дном". Розвивається регіонарний лімфоаденіт, лімфангіїт.

38-40 ⁰С. Має септичний (гектич-ний) характер. З великими добвими коливаннями.

На 4-8 день tС знову підвищується. На шкірі, слизовій носа, порожнини рота,

кон'юнктиві з'являються множинні папу-

ли з наступним переходом їх у геморагічні пухирці, пустули, виразки. З носа виділяється слизово-гнійна або сукровична (геморагічна) рідина. Утворюються абсцеси у м'язах (особливо в литкових), нориці з виділенням зеленуватого тягнучого гною, розвиваються гнійні артрити. У разі ура-ження легень - біль у грудній клітині, кашель з слизово-кров'яним або гнійним

харкотинням, ціаноз губ, задишка. Настає

зливна плевропневмонія. Тони серця глу-

хі, тахікардія, АТ знижений, можливий колапс, селезінка збільшується.

ХРОНІЧНИЙ САП

Від кількох місяців до 2-3 років і у 50% випадків призводить до смерті.

ФОРМИ ХРОНІЧНОГО САПУ:

1. Легенева

2. Шкіряна

3. Носова

УСКЛАДНЕННЯ:

Множинні абсцеси в тканинах, органах,

флегмони, пневмонія, бронхоектази, гнійний менінгіт, кахексія.

Висип

Картина крові

Діагноз і лабораторне дослідження

Диферен-ціювати треба з :

Патологічна анатомія

Лікування

Заходи в осередку

(вогнищі).

Критерії виписки реконвалесцентів

Частіше папульоз-ного ха-рактеру, рясна. Па-

пули пере

творюють

ся в пусту

ли або кру

пні міхурі

з перетво

ренням у

виразки.

Нейтрофільний

лейкоцитоз. ШОЕ збільшена.

На основі анамнезу хвороби, епіданамнезу, характерної клінічної картини.

СПЕЦИФІЧНА

ДІАГНОСТИКА

Бакдослідження виділень з виразок, вміст пустул, харко-

тиння, крові.

Серологічні реакції: РЗК, РА, РНГА в парних сироватках.

Шкірно-алергічна проба з малеїном.

Біологічна проба.

Чумою, на-

туральною віспою, си-

біркою, фу-рункульо-зом, сифі-

лісом, туберкульозом лімфатичних вузлів, сепсисом.

Утворюються дріб

ні абсцеси в леге-

нях, зливна пнев-

монія, остеомієліт

артрит, виразки на

шкірі і слизових, абсцеси в м'язах,

множинні абсцеси в печінці, селезін-ці, нирках, яєчни-ках.

Норсульфазол по 6-8 гр. на добу протягом місяця. Позитивно діє

стрептоміцін, бензил-

пеніцилін. Дезінтокси

каційне і симптоматич

не лікування.

Раннє виявлення хворих тварин. Дотримання правил

особистого захисту (маски,

комбінезон, рукавички, оку-

ляри). Дезінфекція на фермах

Контактним - карантин на

21 день плюс екстрена профі

лактика, сульфатіазолом протягом 5 днів. Спецпрофілактика не розроблена.