24. Сибірка ( Anthrax ) – особливо небезпечна хвороба

Збудник

Джерело, механізм і шляхи розповсюдження інфекції

Інкубаційний період

Початок

( скарги )

Гарячка

Найважливіші клінічні ознаки

Бацила- грам (-),

нерухлива па-личка з обруба-ними кінцями, величина 3-10 х 1-1,5 мкм . Має капсулу, факуль

тативний аероб.

При tC 12-14С і доступу кисню утворює cпори. Вони дуже стійкі. У воді виживають до 10 рок., в грунті - десятки років. Кип'ятіння їх вбиває через 45-60 хв. Сухий жар 120С - через 2 год. Стійкі до дезрозчинів. Вегетативні форми не стійкі.

Джерело інфекції - хворі тварини: корови,

вівці, коні, олені, кози,

верблюди, свині. Вони

виділяють бацил з фе-

каліями і сечею. Ме-

ханізм передачі частіше контакт-ний.Можливий повітряно-краплин-

ний , пиловий, алімен

тарний. Фактори пе-

редачі – виділення

хворих тварин, трупи,

шкіра, м'ясо, вода,

грунт, скотомогиль-ники. Через кровосо

сущих комах (гедзі).

Значення має профе-сія хворого (на тва-ринницьких підприємствах).

Джерелом інфекції також можуть бути люди (при генералі-зованій формі).

2-14 днів, най-частіше 2-3 дні

При шкірній формі малопомітний.

При легеневій і кишковій гострий,

з раптовим розвитком

важких

станів.

38-39С без належності до якогось типу.

КЛІНІЧНІ ФОРМИ СИБІРКИ:

1. Шкірна:

а) карбункульозний варіант (85-90%)

б) едематозний

в) бульозний

г) бешихоподібний

2. Генералізована або септична:

а) легеневий варіант ; б) кишковий

ШКІРНА ФОРМА:

(карбункульозний варіант)

Найчастіше на місці проникнення збудника з'являється неболюча пляма (ма-

кула), потім папула, везикула, потім з кров'ю. Він свербить, людина чухає, він лопається, утворюється виразка з темним дном. Вона перетворюється в чорний неболючий щільний струп, який нагадує вуглину, звідси і походить назва. Навколо нього вінчик вторинних дочірних міхурців. Вони розриваються, виразка

збільшується, цей утвір і носить назву

сибіркованого карбункула. Навколо нього

драглистий набряк, теж неболючий. Драг-

листе дрижання - симптом Стефанського.

ЛЕГЕНЕВИЙ ВАРІАНТ:

Висока tC, біль у грудях,задишка, серозно-

геморагічне харкотиння, набряк легень,

Харкотиння у вигляді "малинового желе".

На 2-4день хворі гинуть.

КИШКОВИЙ ВАРІАНТ:

t⁰C, озноб, криваве блювання і кривавий

пронос.

Висип

Картина крові

Діагноз і лабораторне дослідження

Диферен-ціювати треба з :

Патологічна анатомія

Лікування

Заходи в осередку

(вогнищі).

Критерії виписки реконвалесцентів

Немає

Лейкоцитоз з нейтрофільозом

і зсувом вліво.

На основі скарг, анам

незу хвороби, епід-анамнезу, характер-ної клінічної картини

Специфічна діагнос-тика. Бактеріоскопіч

ний і бактеріологіч

ний аналіз вмісту

пухирця, карбункула,

крові, калу, харко-тиння, блювотиння.

Реакція термокільце

преципітації по Аско

лі. Шкірно-алергічна

проба з антраксином

Позитивна при папу-лі 8 мм в діаметрі. Біологічна проба.

Туляремі-єю, беши-

хою, фурун-кулом і кар

бункулом стафілококової етіології,

оперізую-чим герпесом.

Патоморфологіч-

ні зміни при гене

ралізованій формі полягають в різкій гіперемії органів. Кров - темно-червона, не згорта

ється. У серці -

рідка темна кров.

М'яз серця темно-багряний, в леге-

нях - різкий наб-

ряк, у черевній і

плевральній по-рожнинах - кров'я

нисто-серозна рідина.

Протисибірковий іму-

ноглобулін. При легкій формі 20 мл,

середньо-важкій 40 мл

тяжкій 60-80 мл за методом Безредки в/м після попередньої де-

сенсибілізації.

Бензил-пеніцилін 200-300 тис. ОД/кг за добу

Кожні 3 год.

Оксацилін до 8,0 на добу. Ампіцилін 4-6,0 на добу. Морфоциклін

0,3-0,4 4 р. в/м.

Олеандоміцін 2,0 на добу всередину. Тривалість лікування 8-10 дн.

Окрема палата, окремий посуд, при легеневй формі -

окремий медперсонал. Що-денна поточна дезінфекція сулемою 1:500 в суміші з

3% фенолом. Реконвалесцен

тів при шкірній формі випи

сують після відпадання стру

пів і рубцювання виразок, на генералізовану форму випи-

сують після клінічного видужування і 2 разового

негативного результату бакдослідження харкотиння,

крові, сечі, калу з інтервалом у 5 днів. За контактними меднагляд протягом 14 днів. Для профілактики вводять імуноглобулін 20 мл. Для спецпрофілактики застосовують живу вакцину СТІ одноразово нашкірно. Ветеринарно-санітарні заходи.

Суворий протиепідемічний режим, як при холері.