
- •1. Черевний тиф ( typhus abdominalis)
- •1. Черевний тиф ( typhus abdominalis)
- •2. Сальмонельоз (харчові токсикоінфекції)
- •2. Сальмонельоз
- •3. Ботулізм (botulismus)
- •3. Ботулізм
- •4. Дизентерія бактеріальна
- •4. Бактеріальна дизентерія
- •5. Амебіаз (амебна дизентерія)
- •5. Амебіаз ( амебна дизентерія )
- •6. Холера ( cholera ) – особливо небезпечна інфекіця
- •6. Холера
- •7. Бруцельоз ( brucellosis )
- •7. Бруцельоз.
- •8. Лептоспіроз ( Leptospirosis ) . Хвороба Васильєва-Вейля.
- •8. Лептоспіроз
- •9. Вірусний гепатит а ( хвороба Боткіна )
- •9. Вірусниий гепатит а
- •10. Вірусний гепатит в ( сиворотковий)
- •10. Вірусний гепатит в
- •11. Висипний тиф ( Typhus exanthematicus )
- •11. Висипний тиф
- •12. Поворотний тиф епідемічний ( Typhus reccurens )
- •12. Поворотний тиф
- •13. Малярія
- •13. Малярія ( Malaria )
- •Геморагічна гарячка з нирковим синдромом ( ггнс ) – особливо небезпечна інфекція
- •14. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом
- •Геморагічна гарячка Ебола теж відноситься до оні
- •15. Кліщовий енцефаліт ( Encephalitis acuta )
- •15. Кліщовий енцефаліт
- •16. Менінгококова хвороба
- •16. Менінгококова хвороба
- •17. Чума ( Pestis ) – особливо небезпечна інфекція
- •17. Чума
- •18. Туляремія ( Tularemia ) – особливо небезпечна хвороба.
- •18. Туляремія
- •19. Віспа вітряна (Varicella)
- •19. Віспа вітряна
- •20. Дифтерія ( Diphtheria )
- •20. Дифтерія
- •21. Грип ( Grippus , influensa )
- •21. Грип
- •22. Інфекційний мононуклеоз ( Mononucleosis infectiosa )
- •22. Інфекційний мононуклеоз
- •23. Герпетична інфекція
- •23. Герпетична інфекція
- •24. Сибірка ( Anthrax ) – особливо небезпечна хвороба
- •25. Бешиха ( Erysipelas )
- •25. Бешиха
- •26. Снід ( aids ) - Синдром набутого імунодефіциту
- •27. Правець ( Tetanus )
- •27. Правець
- •28. Сказ ( Rabies, hydrophobia, lyssa )
- •28. Сказ
- •29. Сап ( Maleus )
- •30. Ящур ( Aphtae epyzooticae )
- •30. Ящур
- •31. Токсоплазмоз
- •31. Токсоплазмоз
20. Дифтерія
Висип |
Картина крові |
Діагноз і лабораторне дослідження |
Диферен-ціювати треба з : |
Патологічна анатомія |
Лікування |
Заходи в осередку (вогнищі). Критерії виписки реконвалесцентів
|
Немає |
Помірний лейкоцитоз з ней- трофільозом, тромбоцитопенія. Збільшена ШОЕ. |
На основі скарг, анамнезу хвороби, епіданамнезу, характерної клінічної картини - вигляд і характеристика нальоту СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА: бактеріологічне дослідження із зіву і носу. Серологічні реакції РНА - реакція нейтралізації антитіл.
|
Лакунар-ною і фолікулярною ангінами. Мікотич-ною ангі-ною, некро тичною ан- гіною. Ангі ною Симо новського- Плаута-Венсана. Інфекційним мононуклеозом. Стенозуючим ларінготрахеїтом.
|
1. Дегенеративні перердження м'язових волокон міокарда з заміною їх сполучною тканиною. 2. В перифрич-них нервах і корінцях спино-мозкових нервів - токсичний паренхіматозний нев-рит. 3. Дегенеративні зміни канальців нефронів під впливом токсину. |
Обов'язкова госпіталізація хворих при токсичній формі. Транспотують лежачи. Суворий постільний режим протягом 20-25 дн. Рідка, напіврідка повноцінна їжа. Лікван-ня специфічне високоочищеною кінською сироваткою "Діаферм" за методом Безредка під захистом гормональних препаратів, а іноді наркозу. Дози сироватки, залежно від форми дифтерії, від 30-50 тис АО до 100-150 тис АО 3-4 дні. Для підсилення дії сироватки - один раз на добу вводять 25% р-н сульфату магнію. ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ Дезинтоксикація, відновлення гемодинаміки та усунення недостатності надниркових залоз 10% р-н глюкози з інсуліном. 10% альбумін 10 мл/кг, реополіглюкін, кокарбоксилаза 50-100 мг, 5% р-н аскорбінової кислоти, 1% р-н никотинової к-ти, 1% р-н АТФ. Преднізолон 2-3 мг/кг. При токсичній формі для підняття тонусу нервової системи 0,1% р-н 0,5-1,5 мл стрихніну нітрату. АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ Пеніцилін, тетрациклін, еритроміцін. |
Якщо ускладнень немає, хворі з локалізовано формою можуть бути виписані на 12-14-й день хвороби, з поширеною – на 20-25-й день (постільний режим – 14 днів). Хворі з субтоксичною і токсичною І ступеня формами мають перебувати на постільному режимі 25-30 днів; виписують їх на 30-40-й день хвороби. У разі токсичної дифтерії ІІ-ІІІ ступеня формами і тяжкого перебігу хвороби постільний режим триває 4-6 тижнів і більше. Обов’язковою умовою для виписки хворого з будь-якою формою дифтерії є негативний результат двох контрольних посівів, отриманих з інтервалом в 2 дні і не раніше, ніж через після закінчення курсу антибактеріальної терапії. Засобами запобігання поширенню дифтерії є раннє виявлення, ізоляція та лікування хворих і носіїв токсигенних коринебактерій. Після ізоляції проводять заключну дезинфекцію. Нагляд за осередком інфекції здіснюють протягом 7 днів з обов’язковим бактеріологічним дослідженням слизу з носа в усіх осіб, що мали контакт із хворими. Для повного виявлення хворих на дифтерію, особливо зі стертими формами, проводять активний нагляд за хворими на ангіни (не менше як 3 дні від початку хвороби) з обов’язковим бактеріологічним дослідженням на коринебактерії дифтерії. Висів токсигенних паличок дифтерії у хворого на ангіну – пряма підстава для встановлення в нього діагнозу дифтерії. |