19. Віспа вітряна

Висип

Картина крові

Діагноз і лабора-торне дослід-ження

Диферен-ціювати треба з :

Патоло-гічна анатомія

Лікування

Заходи в осередку

(вогнищі).

Критерії виписки реконвалесцентів

Протягом тижня у вигляді 3 – 5 хвиль. Спочатку на животі, грудях, плечах, стегнах, потім по всьому тілі і на голові. Не буває на стопах і долонях. Від поодиноких до рясних елементів.

Розвиток висипки: пляма розеола папула

везикула (інколи пустула) кірочка. На задній стінці глотки і м‘якому піднебінні – пухирі, ерозії, афти. Це викликає слинотечу, утруднення жування і ковтання, стеноз гортані.

Без змін.

Мазки із рідини везикул, фарбують срібленням за Морозовим. При мікроскопії – тільця Арагана (скупчення вірусів). РЗК.

Натуральною віспою, герпетичною

хворобою, геморагіч-

ним діате-зом.

Ураження сосоч-кового і підсосоч

кового шарів шкіри. Це призводить до набряку і клітинної інфільтрації. Звідси етапність висипу: щільні папули, потім везикули, пустули.

Догляд за шкірою вдома при наявності клінічних та епідпоказань 1% бриліантовою зеленню, метиленовою синькою, ріванолом, 2-3% р-ном марганцю. дезінтоксикаційна терапія. імуноглобулін.

ГОРМОНИ І АСПІРИН НЕ ПРИЗНАЧАТЬ!

Хворих ізолюють до 5-го дня з моменту появи останнього свіжого висипу. Контактних ізолюють на 21 день від момента контакту. хворим вагітним вводять гама-глобулін. приміщення провітрюють і роблять вологе прибирання. Інші метоли дезінфекіцї не потрібні. Після хвороби медичне спостереження і обмежувальні заходи не проводять.

Збудник

Джерело, механізм і шляхи розповсюдження інфекції

Інкубаційний період

Початок

( скарги )

Гарячка

Найважливіші клінічні ознаки

Corynebacteriа

diphtheriae, або паличка Леф-флера - нерух-лива, грам (+), 1-8х 0,3-0,8 мкм, не утворює спор має вигляд цифри V, на кінцях булавоподібні потовщення - зерна волютину. Виділяє екзотоксин (по силі дії він займає 3 місце після ботуліністичного і правцевого екзотоксинів). Має 3 варіанти: gravis, mitis, intermedius.

Живе збудник на іграшках, у воді, молоці десятки днів. Переносить висушування, низьку t°C, чутливий до високої t°C, сонця, деззасобів.

Джерело інфекції - хвора людина з останнього дня інкубаційного періоду до 10-25 днів хвороби і бактеріоносії. Механізм передачі повітряно-краплинний, контактний, аліментарний (молочні продукти). Індекс контагіозності 10-20%.

Від 2 до 10 днів

Початок гострий, інтоксикація, головний біль, нездужання, анорексія (зниження апетиту), блідість шкіри. Біль у горлі під час ковтання.

Температурна крива не характерна. Від субфебрильних цифр (37-38°С) в легких випадках до високих (40°С) - в важких.

КЛАСИФІКАЦІЯ КЛІНІЧНИХ ФОРМ:

Дифтерія: зіву (85-90% випадків), носа, гортані, трахеї і бронхів, очей, вух, зовнішніх статевих органів, шкіри (рани).

За ступнем інтоксикації дифтерія поділяється на :

1. Нетоксичну

2. Субтоксичну

3. Токсичну

4. Геморагічну

5. Гіпертоксичну

За поширенням нальоту на :

1.Локалізовану – острівцеві, плівчаста – не виходить за межі мигдаликів.

2.Поширену – наліт виходить за межі мигдаликів (на дужки, язичок, м‘яке піднебіння). Ступені токсичності за набряком:

І ступінь – до середини шиї.

ІІ ступінь – до ключиці.

ІІІ ступінь – нижче ключиць.

ДИФТЕРІЯ ЗІВУ:

1. Катаральна форма. 2. Локалізована форма. 3. Поширена форма. 4. Токсична 1-2-3 ступені. 5. Гіпертоксична (блискавич-на). 6. Геморагічна форма. 7. Гангренозна

ОСНОВНІ ОЗНАКИ:

Фібрінозний наліт, суцільний, сірувато-білий, з перламутровим відтінком, поверхня гладка, блискуча. Підвищений над рівнем слизової (плюс-тканина). Спочатку він має напівпрозорої паутиноподібної сітки, потовщується (драглиста), ущільнюється.

При знятті-кровоточивість (кров'яна роса). Чим поширеніший наліт, тим значніша інтоксикація.

УСКЛАДНЕННЯ:

1. Міокардит. 2. Поліневрит. 3. Нефрозонефрит.