18. Туляремія

Висип

Картина крові

Діагноз і лабораторне дослідження

Диферен-ціювати треба з :

Патологічна анатомія

Лікування

Заходи в осередку

(вогнищі).

Критерії виписки реконвалесцентів

У перші 2-3 тижні хвороби часто з'яв-ляється ро-

зеольознопапульоз-ний, поліморфний висип, який, як правило,

вкриває симетричні ділянки тіла, іноді у вигляді рукавичок, шкарпеток, коміра, маски. Після висипу часто буває лущення.

Помірний лей-коцитоз із зсу-вом лейкоци-тарної формули

вліво. Відносний

лімфоцитоз і мо-

ноцитоз, ШОЕ

прискорена. У разі нагноєння можливий лей-

коцитоз.

На основі скарг, анам

незу хвороби, епіда-намнезу, характерних

клінічних симпто-

мів. Біологічний

метод. Серологіч-

ний метод: РА, РНГА в парних сироватках, тобто враховуючи наростання титра антитіл. Внутрішньо-шкірна алергічна

проба з тулярином.

Чумою, зви

чайним

лімфоадені

том, тубер

кульозом л/вузлів, лімфограну

ломатозом, інфекцій-ним моно-нуклеозом, сибіркою, дифтерією.

У л/вузлах і внутрішніх органах утворюються гранульоми з лімфоїдних, плазматичних, епітеліоїдних клітин, які схиль-ні до некрозу і нагноєння (л/в). Нагадують туберкульоми.

Стрептоміцін 1,0-2,0 на добу до 5-7 дня нормальної Т, але не менше, ніж 8-10 днів. Також левоміцетін, тетрациклін у звичайних дозах. Використовують специфічну вакцину п/ш, в/м, в/в по 1,5, 10, 15 млн мікробних тіл на ін'єкцію з інтервалом у 5 діб. Всього 6-12 ін'єкцій. Патогенетичне лікування, пункція, бубонів.

Ліквідація природних осеред

ків, або зменшення їх ареалів

гідромеліоративні роботи. Зниження гризунів. Охорона джерел водопостачання, хар

чових продуктів. Під час обмолоту хліба - захисні окуляри, маски. Виписують хворих після зникнення усіх клінічних симптомів хвороби. Працездатність відновлюється повільно.

Суворий постільний режим, як при холері.

Збудник

Джерело, механізм і шляхи розповсюдження інфекції

Інкубаційний період

Початок

( скарги )

Гарячка

Найважливіші клінічні ознаки

ДНК місткий вірус (herpes zoster) – нестійкий (+60⁰C інактивується за 30 хв.). швидко гине під дією УФП і дезрозчинів. Стійкий до холоду і замерзання.

Хвора людина на вітряну віспу або на оперизуючий герпес. Хворий заразний за 24 години до висипки і протягом 5 днів з моменту виникнення останніх елементів висипки.

Механізм передачі – повітряно-краплинний (трансплацентарний). зараження може відбутися через коридори, фрамуги, вентиляційні люки.

Хворіють, в основном, діти до 7 років.

10-23 дні (13-16). .

Гострий з продромальних явищ: головний біль, анорексія, млявість, нудота, блювання, біль у попереку, в животі впродовж 3-х днів.

39⁰С – 40⁰С

Розрізняють типову форму (дивись графу висипка) і атипові форми:

1. Абортивна – легкий перебіг без висипки.

2. Рудиментарна – на тлі нормальної t⁰С та задовільного стану поодинокі розеоли, папули, розеоли, пухирці.

3. Геморагічна – в пухирцях кров, крововиливи в шкіру, слизові, кровотеча з носа, ясен, кишок.

4. Бульозна – поряд з типовими везикулами – великі (10-20 мм в діаметрі) пухирці з каламутним вмістом.

5. Міліарна – дрібні вузлики, їх багато, а потім пухирі.

6. Генералізована – множинні вогнища некрозу у внутрішніх органах, кістковому мозку.

Ускладнення: пневмонія, енцефаліт, міокардит, нефрит, артрит, гепатит.